справа № 755/16770/20 головуючий у суді І інстанції Арапіна Н.Є.
провадження № 22-ц/824/5735/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
24 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», поданою представником - Могиліним Сергієм Сергійовичем, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,-
У листопаді 2020 року заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що 13 грудня 2010 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. 04 травня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено. 25 липня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження. Однак представником заявника було отримано дублікати виконавчих листів лише 23 жовтня 2020 року, тобто після спливу строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. У зв'язку з чим просило поновити пропущений строк пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», через представника - Могиліна Сергія Сергійовича, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву.
При цьому, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що дублікати виконавчих листів видано 23.10.2020 року, рішення суду не виконано, усі провадження, пов'язані з виконанням рішення були зареєстровані під різними унікальними номерами, що ускладнює їх пошук. Відмова у задоволенні заяви позбавляє заявника права на задоволення своїх вимог, як належного кредитора.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
22 квітня 2021 року до суду надійшов відзив заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , згідно якого просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін. Вказують, що апелянтом не надано належних доказів, що підтверджують наявність поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів з вказаним висновком погоджується повністю, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 грудня 2010 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 287 291,19 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 850,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 850,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60,00 грн. (а.с. 83-85).
04 травня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено: видано дублікат виконавчого листа №2-3828/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 24 лютого 2011 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 287 291,19 грн., та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 850,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60,00 грн., відносно боржника ОСОБА_1 . Поновлено Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-3828/10, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 24 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 287291,19 грн. та, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 850,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60,00 грн., відносно боржника ОСОБА_1 (а.с. 106-109).
25 липня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено: замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» (м. Київ, вул. Харківське шосе, 49, код ЄДРПОУ 19017842) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, 8, поверх 6, офіс 32, код ЄДРПОУ 38750239) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчих листів №2-3828/10, виданих Дніпровським районним судом м. Києва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №163/2401/08 від 03 червня 2008 року (а.с. 158).
Заявник просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначив про отримання дублікатів виконавчих листів лише 23 жовтня 2020 року, тобто після спливу строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Оцінюючи вказані висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент набрання чинності рішення суду законної сили) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Отже строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у даній справі становив один рік.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва задоволено заяву про заміну сторони - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло статус сторони виконавчого провадження - стягувача. 23 жовтня 2020 року отримано дублікати виконавчих листів № 25-3828/10, строк пред'явлення до виконання яких закінчився 05 травня 2020 року.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо поважності пропуску строку, оскільки встановлені обставини та факт відступлення права вимоги не можуть бути поважними причинами для поновлення пропущеного строку. Крім того, суду не наданоналежних та допустимих доказів, що підтверджували б об'єктивну неможливість первісного стягувача та його правонаступника вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред'явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України. Поряд з цим, матеріали справи, також не містять доказів, які свідчили б про те, що заявник звернувся до суду з проханням щодо видачі дублікатів виконавчих листів у межах строку їх пред'явлення і саме з вини суду отримав їх поза межами строку пред'явлення.
За таких обставин, вірним є висновки суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку та відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання за недоведеністю.
Колегія суддів критично розцінює посилання заявника на те, що рішення суду не виконано, а усі провадження, пов'язані з виконанням рішення були зареєстровані під різними унікальними номерами, оскільки вказані обставини не є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, а також не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для поновлення строку.
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його постановленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи.
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», подану представником - Могиліним Сергієм Сергійовичем залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура