Справа № 361/586/21 Провадження 33/824/2104/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Радзівіл А.Г.
Головуючий в апеляційній інстанції: Іванова І.В.
21 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Іванової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,,-
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у розмірі 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2020 року о 21 год. 50 хв. в Броварському районі Київської області, на автодорозі М01 21 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VW TOUAREG», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у даній справі.
В обґрунтування поданої скарги, посилається на те, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 252176 від 09 грудня 2020 року не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення містить ознаки фальсифікації, ні дата складання, а ні місце, а ні події не відповідають реальним подіям, а записані свідки у протоколі в часовому проміжку вже вихали з місця і відповідно не набули статус свідка бо не бачили обставин події.
Зазначає, що працівники поліціїобмежили його права, відповідно до ст. 268, ст. 63 Конституції України, не роз'яснили права і не оформили та не видали направлення на медичний огляд, відповідно до затвердженої Форми.
Окрім цього, відсутні й докази того, що відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння була прийнята працівником поліції у присутності свідків.
Дії патрульних суперечать вимогам Наказу МВС №1395 від 07 листопада 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» складений відносно нього.
Отже, апелянт вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, незаконно та необґрунтовано, за відсутності допустимих та достатніх доказів з порушенням законодавства.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постановиБроварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року, як пропущений з поважних причин.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційну оскарження постанови суду, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 09 березня 2021 року судом було прийнято оскаржувану постанову без присутності ОСОБА_1 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи немає відомостей про своєчасне отримання копії судового рішення ОСОБА_1 , тому апеляційний суд приймає доводи останнього про ознайомлення з судовим рішенням на сайті Судової влади України 15 березня 2021 рокую Апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку 25 березня 2020 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
В судові засідання призначені 16 квітня 2021 року та 21 травня 2021 року на розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток як на адресу місця реєстрації так і на адресу фактичного місця проживання, зазначеного ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, які повернулись до суду за закінченням терміну зберігання, тому з урахуванням відсутності заяви про зміну місця проживання, колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), та спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція).
А оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом встановлено, що 09 грудня 2020 року о 21 год. 50 хв. в Броварському районі Київської області, на автодорозі М01 21 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VW TOUAREG», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 252176 від 09 грудня 2020 року, розпискою ОСОБА_4 про передачу транспортного засобу на зберігання, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження тесту на стан сп'яніння.
Крім того, на відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м. Києві, що здійснювали 09.12.2020 року оформлення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , зафіксована відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 від підпису відмовився, не зазначивши будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та на дії працівників поліції.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Доводи апеляційної скарги що працівники поліції обмежили його права, відповідно до ст. 268, ст. 63 Конституції України, не роз'яснили права і не оформили та не видали направлення на медичний огляд, відсутні й докази того, що відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння була прийнята працівником поліції у присутності свідків, спростовуються матеріалами справи
Інші наведені посилання апелянта у скарзі не знаходяться у причинному зв'язку із даними, що підтверджують його перебування під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і не впливають на доведеність його вини, оскільки він був зобов'язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження медичного огляду незалежно від її згоди чи незгоди із діями поліції. Таке прямо передбачено абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 у разі незгоди вправі оскаржити наведені ним дії працівників поліції у встановленому законом порядку.
Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний судом вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року.
Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду І.В. Іванова