20 травня 2021 року м. Київ
Справа №753/19646/20
Апеляційне провадження №22-ц/824/5998/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
секретар Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Коренюк А.М. 30 листопада 2020 року у місті Києві, дата складення повного тексту ухвали не зазначена, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-2175/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-2175/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрито.
Ухвала суду мотивна тим, що провадження у вказаній справі необхідно закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням ТОВ «Вердикт Капітал», генеральним директором товариства подано апеляційну скаргу вважаючи оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, суд першої інстанції закриваючи провадження у справі виходив з того, що наявні підстави передбачені п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі , оскільки ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року, яка скасована постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року та якою відмовлено ТОВ «Вердикт Капітал», що є правонаступником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у задоволенні поданої ними заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлено, що підстави даної заяви є аналогічними заяві, поданої цим же заявником від 20 грудня 2019 року та були предметом розгляду Київським апеляційним судом, та яким надана відповідна правова оцінка. Тобто, подана ТОВ «Вердикт Капітал» 17 листопада 2020 року заява є аналогічною заяві, поданої ТОВ «Вердикт Капітал» 20 грудня 2019 року. Однак, в заяві, що подана повторно 17 листопада 2020 року, описано додаткові підстави, які не були відомі заявнику попередньо. Таким чином, судом першої інстанції провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрито помилково.
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказував на те, що дане звернення ТОВ «Вердикт Капітал» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа є третім аналогічним зверненням з тих самих підстав за участю тих самих сторін про той самий предмет, а тому ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України є законною та обґрунтованою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб,які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 271191, 54 грн заборгованості та по 606, 602 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист.
У липні 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал», звернулось до суду першої інстанції з позовом про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2019 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».
У грудні 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа №2-2175/12 та про поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання.
Ухвалою Дарницького районного суду від 14 квітня 2020 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання - задоволено. Видано ТОВ «Вердикт Капітал» дублікати виконавчих листів для їх пред'явлення до виконання.
Поновлено ТОВ «Вердикт Капітал» пропущений строк пред'явлення до виконання виконавчих листів.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року - задоволено. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року скасовано та увалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.
У листопаді 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №2-2175/12 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Закриваючи провадження за заявою ТОВ «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №2-2175/12, суд першої інстанції виходив з того, що підстави даної заяви є аналогічними заяві, поданої цим же заявником 20 грудня 2019 року, та які були предметом розгляду Київським апеляційним судом, який у постанові від 20 липня 2020 року відмовив у задоволенні вказаної заяви, тобто подана ТОВ «Вердикт Капітал» 17 листопада 2020 року заява є аналогічною (а.с. 101 - 104) заяві, поданої ТОВ «Вердикт Капітал» 20 грудня 2019 року (а.с. 30 - 33), що є підставою згідно п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження за такою заявою.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тлумачення 17.4 Перехідних положень ЦПК України свідчить, що підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата та тривалість строку для його подання.
Положення вказаної процесуальної норми не містять безумовного обов'язку суду видати дублікат виконавчого документу, і передбачена можливість видачі такого дублікату (право суду) пов'язується із належним з'ясуванням обставин втрати оригіналу виконавчого листа та додержання строку, встановленого для пред'явлення.
У відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №488/3753/17-ц зазначає, що висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що вимоги статті 186 ЦПК України (тотожність вимог/спору) передбачена тільки для позовного провадження є неправильним, оскільки зазначена норма права застосовується і в інших видах судового провадження та стадіях процесу, а саме у наказаному провадженні, в окремому провадженні, а також при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, підтвердженням чого є численна судова практика і відповідні роз'яснення постанов пленумів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, які, незважаючи на набрання чинності нової редакції ЦПК України, не втратили своєї актуальності та релевантності.
Зокрема, відповідні роз'яснення надані судам: у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України у період дії ЦПК України 1963 року від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»; у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 (з відповідними змінами) «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»; у пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2020 року № 3 (з відповідними змінами) «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»; у пунктах 6-1, 9.7, 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 (з відповідними змінами) «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»; у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»; у пунктах 5, 6, 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження». Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Отже, розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
З наведених обставин справи вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» двічі зверталося до суду першої інстанції з заявами про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №2-2175/12. Вказані заяви є тотожними та ідентичними за своїм змістом, та містять однакове обґрунтування. Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року вирішено вказане питання та відмовлено ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №2-2175/12, поданої 20 грудня 2019 року, колегія суддів вважає обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції від 30 листопада 2020 року про закриття провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» від 17 листопада 2020 року, оскільки вказана заява є тотожною й аналогічною заяві, яка вже судом вирішена.
Доводи, апеляційної скарги про те, що норма ст. 255 ЦПК України може бути застосована виключно стосовно набравших законної сили саме рішень суду, а звернення ТОВ «Вердикт Капітал» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відноситься до процесуальних питань пов'язаних із виконанням судового рішення, яке повинно бути розглянуто у передбаченому законом порядку, відхиляються колегією суддів, оскільки такі заяви не повинні бути тотожні й аналогічні заявам, які вже судом вирішені.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду є достатньо вмотивована, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 27 травня 2021 року.