Головуючий у суді першої інстанції Диба О.В.
Єдиний унікальний номер справи № 756/8137/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/ 5979/2021
20 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,
секретар -Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно за законом,
за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати сторін.
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй нерухоме майно, до складу якого входить:
земельна ділянка площею 0,0510 га, кадастровий номер 3221888000:24:054:1001, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська рада, садова ділянка с/т «Спутник», та Ѕ частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Інша 1/2 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_1 , відповідачу у справі.
Померла ОСОБА_3 за життя заповіту не складала.
З метою отримання спадщини позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., де з'ясував, що його брат - відповідач по справі вже на третій день після смерті матері звернувся із заявою про прийняття спадщини та було заведено спадкову справу щодо майна померлої ОСОБА_3 .
У зв'язку з тим, що позивачем не було надано оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії внаслідок відсутності документів на підтвердження права власності померлого на спадкову квартиру.
Позивач зазначає, що оригінали правовстановлюючих документів знаходяться у відповідача, який відмовляється їх надавати як позивачу, так і приватному нотаріусу.
На підставі викладеного , позивач ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0510 га, кадастровий номер 3221888000:24:054:1001, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В процесі розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву.
У зустрічному позові просив усунути свого брата ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_3
ОСОБА_1 вимоги обґрунтовував тим, що він постійно проживав зі своєю матір'ю, враховуючи її хвороби та безпорадний стан здійснював за нею догляд, купував продукти, забезпечував ліками, натомість брат маючи можливість надання матері допомоги свідомо ухилявся від обов'язку доглядати за нею, будь-якої участі в утриманні чи наданні допомоги не надавав.
Крім того, після смерті матері організацією її поховання займався виключно відповідач, брат не сплатив ні копійки.
У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач ОСОБА_2 зазначив, що факт постійного проживання відповідача з матір'ю не підтверджений належними доказами. Зазначив ,що відповідач разом зі своєю дружиною проживав у м. Бровари, в той час як позивач працював поруч з місцем проживання матері та всіляко їй допомагав та сплачував за комунальні послуги. Крім того, вказав, що він є лікарем та у зв'язку з цим постійно опікувався проблемами здоров'я матері, разом зі своє сім'єю супроводжував матір під час медичного обстеження та госпіталізації. Також зауважив, що наданий відповідачем до зустрічного позову розрахунок вартості меню не є належним доказом оплати його вартості відповідачем.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0510 га, кадастровий номер 3221888000:24:054:1001, яка розташована на території Київської обл., Вишгородського району, Сувидської сільської ради, садова ділянка с/т «Спутник».
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею, 56,21 кв. м.
У задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2 596,48 грн, витрати понесені на проведення оцінки в розмірі 750 грн, витрати на правничу допомогу в розмір 3750 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на спадкове майно за законом скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.
У скарзі зазначав, що позивач ОСОБА_2 обрав невірний спосіб захисту цивільних прав.
В частині зустрічного позову рішення суду не оскаржується, а відтак перегляду в апеляційному порядку не підлягає.
Від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу , в якому він зазначає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги безпідставними. не мають правового підґрунтя .
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 20 травня 2021 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Сторони та їх представники приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції .
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Нормами спадкового права регулюються суспільні відносини правонаступництва, тобто наступництва одних суб'єктів (спадкоємців) в правах та обов'язках фізичної особи, яка померла (спадкодавця). Об'єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов'язків спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою не є невіддільними від особи їх носія і здатні перейти до інших осіб (статті 1218, 1219 Кодексу).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (стаття 1220 Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (стаття 1221 Кодексу).
Відповідно до статті 1225 Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.ст. 328, 392, 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст.1218), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст..328) та власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.
Положення ст.ст.1216 - 1218, 1258, 1261 і 1268 ЦК України зазначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування може здійснюватися за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. До спадкоємців першої черги відносяться діти, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до положень ст.ст.1270 і 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_3 ( мати сторін по справі ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років в м. Київ (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 04 листопада 2017 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції в м. Києві (а.с.15).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 26 січня 1963 року Подільським районним бюро РАЦС м. Києва, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком записано ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 22 липня 1972 року Подільським районним бюро РАЦС м. Києва, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьком записано ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.162).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спдащина на належне їй нерухоме майно , до складу якого входить -
земельна ділянка площею 0,0510 га, кадастровий номер 3221888000:24:054:1001, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська рада, садова ділянка с/т «Спутник», та Ѕ частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Інша 1\2 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_1 , відповідачу у справі.
Померла ОСОБА_3 за життя заповіту не складала.
Як убачається з матеріалів спадкової справи №2/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3 , позивач та відповідач у встановлений законом строк звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ..
Судом встановлено , що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 Липня 1999 року виданого Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва (а.с.21).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ 040958 від 10 грудня 2003 року, земельна ділянка кадастровий номер 3221888000:24:054:1001, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська рада, садова ділянка с/т «Спутнік», на праві власності належить ОСОБА_3 (а.с.17).
Відповідач ОСОБА_1 не заперечує , що саме на вказане нерухоме майно відкрилася спадщина після померлої матері . Інших спадкоємців мати не має , заповіту не складала .
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3 з посиланням на відсутність оригіналу правовстановлюючого документу (а.с.26).
У зв'язку з наведеним, суд дійшов вірного висновку , що діти померлого, відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиними спадкоємцями після померлої матері ОСОБА_3 .
З огляду на відсутність іншого способу для оформлення позивачем спадщини , суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним в судовому порядку права власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0510 га, кадастровий номер 3221888000:24:054:1001, що розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська рада, садова ділянка с/т «Спутник», та ј частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.
Доводи апелянта ОСОБА_1 , що позивач обрав невірний спосіб захисту цивільного права, є безпідставними, з огляду на викладене вище .
Додаткові пояснення, подані апелянтом ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, і які по суті є доповненням до апеляційної скарги суд не бере до уваги, оскілки вони подані поза межами строку на подання доповнень до апеляційної скарги. Клопотань щодо поновлення строку на подання доповнень до апеляційної скарги ОСОБА_1 не заявлялось.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_2 постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України , суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2021 року.
Головуючий
Судді