Справа № 357/12689/20 Провадження № 11-кп/824/2309/2021 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
19 травня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 рокущодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ворожба Білопільського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про перерахування строку попереднього ув'язнення,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_6
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 рокувідмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про перерахування строку попереднього ув'язнення.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до вироку Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року, за яким ОСОБА_6 відбуває покарання, попереднє ув'язнення щодо нього не застосовувалось, відтак відсутні підстави для зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Не погодившись з прийнятим рішенням засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 року та зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 31 липня 2017 року по 03 січня 2019 року.
До апеляційної скарги засуджений ОСОБА_6 додає копію вироку Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2017 року, за яким він був засуджений за ч. 1 ст. 193, ст. 71 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі та яким строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 31 липня 2017 року, а також копію ухвали апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року, якою був скасований цей вирок.
Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів провадження за клопотанням, вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Саме в рамках кримінального провадження, у якому ухвалений наведений вирок, ОСОБА_6 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 31 липня 2017 року по 03 січня 2019 року.
Колегія суддів вважає такі вимоги необґрунтованими, про що правильно вказав суд першої інстанції у своєму рішенні.
Відповідно до вироку суду запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався. Крім того, судом не призначалося покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70, чи ст. 71 КК України, коли суд, призначаючи покарання з урахуванням попередніх вироків у кримінальних провадженнях, де особа перебувала під вартою до набрання вироку законної сили, зобов'язаний був прийняти рішення про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи засудженого, викладені в апеляційній скарзі щодо наявності підстав для зарахування йому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) у строк відбування покарання строку тримання його під вартою з 31 липня 2017 року по 03 січня 2019 року не ґрунтується на вимогах закону, відтак відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення рішення судом апеляційної інстанції про задоволення його клопотання.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про перерахування строку попереднього ув'язнення, залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4