Справа № 644/1782/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/2192/21 Доповідач: ОСОБА_2
27 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ,
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 до 03.07.2021 року.
Обвинувачений, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Свої вимоги обгрунтовує тим, що свідки обвинувачення практично надали показання, потерпілий допитаний в суді, має намір примиритися з потерпілим, не намагався втекти, а повернувся на місце події. Впливати на потерпілого та його родичів не збирається, має можливість проживати в м. Харкові, мати знаходиться в тяжкому стані та їй потрібний догляд. Зобов'язується не залишати місце проживання та цілодобово знаходитися за місцем проживання з телефоном.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд першої інстанції згідно оскаржуваної ухвали встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на вбивство, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків. Крім того, згідно наданих суду матеріалів ОСОБА_6 раніше судимий вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2021 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України, не працює, не одружений. Обвинувачений зазначає, що має матір, яка потребує догляду та лікування та місце проживання, проте вказана обставина не знижує можливості настання встановлених судом ризиків. Застосування до обвинуваченого на даний час інших більш м'яких запобіжних заходів є неможливим з огляду на встановлені дані, що характеризують особу ОСОБА_6 . Згідно копії журналу судового засідання від 05.05.2021 року судовий розгляд тільки розпочато, в судовому засіданні допитано потерпілого, оголошено перерву для виклику свідків. Враховуючи, що згідно КПК України суд показання учасників сприймає безпосередньо, небезпідставним є посилання на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Факт примирення із потерпілим, про що зазначає обвинувачений, може бути врахований судом при винесенні остаточного рішення по справі з урахуванням всіх досліджених доказів, на даний час намір ОСОБА_6 примиритися з потерпілим не мінімізує інших ризиків, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, в даному провадженні наявні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та апеляційні доводи обвинуваченого не спростовують вказаних висновків.
Колегією суддів будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 травня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді