Головуючий суду 1 інстанції - Шубочкіна Т.В.
Доповідач -Кострицький В.В.
Справа № 428/5807/20
Провадження № 22-ц/810/293/21
25 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання Сінько А.І.
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
представник позивача Омельченко Євген Володимирович
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Шубочкіної Т.В. в м. Сєвєродонецьк Луганської області,
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 26.12.2018 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00001857320 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач свої зобов'язання за Договором та угодою не виконував, у зв'язку з чим станом на 14.06.2020 року має заборгованість - 23460,04 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-Банк».
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00001857320 від 26.12.2018 у розмірі 23460,04 грн станом на 14.06.2020 року, яка складається з наступного: 12183,00 грн - заборгованість за кредитом, 11277,04 грн - заборгованість по відсоткам, та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 січня 2021 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ«Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором від 26.12.2018 року у розмірі 12 183 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ«Акцент-банк», суму судових витрат у розмірі 1091 грн. 59 коп.
Мотивуюче таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Доводи апеляційної скарги АТ «Акцент-Банк»
Не погоджуючись з таким рішення суду АТ «Акцент-Банк», звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог, задовольнити позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з поданням даної апеляційної скарги в розмірі судового збору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначене рішення постановлене з порушенням матеріальних норм права. По-перше, позивач-скаржник зазначає, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до умов і прави надання банківських послуг А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку, що підтверджується наявністю факту виконання вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів. По-друге скаржник зазначає, що стягнення процентів за користування кредитними коштами відповідачем аргументовано доданим до матеріалів справи паспортом споживчого кредиту за програмою «кредитна картка» у якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого, який підписано відповідачем.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та на підставі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Відповідач-скаржник зазаначає, що як тільки йому стало відомо про проведення операцій з використанням його кредитної картки, він негайно повідомив позивача-зателефонувавши на гарячу лінію позивача, що мало місце близько 20 годин 12 березня 2019 року. В даному випадку відповідач-скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно трактується, що він повідомив позивача про втручання сторонніх осіб та використання кредитної картки « лише на слідуючий день». Про факту втручання відповідачу-скаржнику стало відомо вже по закінченню робочого часу представництва позивача у м. Сєвєродонецьку, тому з доступного засобу зв'язку ОСОБА_1 повідомив на гарячу лінію позивача, що не є порушенням Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та п. 6 V1 Положення про порядок емісії електроннних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року №705. 13 березня 2019 року ОСОБА_1 письмово повідомив службу безпеки представництва відповідача в м. Сєвєродонецьк та подав заяву до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області про вчинення кримінального правопорушення. Також відповідач-скаржник зазначає, що суд першої інстанції залишив по за увагою, що вже після блокування кредитної картки ОСОБА_1 проводились фінансові операції самим позивачем. Відповідач-скаржник наголошує, що органом досудового розслідування було не належним чином проведено досудове розслідування та закрито на підставі п.6ч.2ст.284 КПК України. Судом першої інстанції, було лише прийнято лист про хід досудового розслідування, що відповідач скаржник вважає не обґрунтованим. Крім того відповідач-скаржник вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано яким чином відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача про надання додаткового кредиту і чи потрібен він взагалі відповідачу. На думку відповідача-скаржника порушено вимоги ст. 634 ЦК України, в частині вимог НБУ про укладання кредитних договорів з фізичними особами, про договір приєднання фізична особа повинна бути повідомлено та його умови викладені в доступній формі. А також на думку відповідача-скаржника не судом першої інстанції не виконано вимоги норм статей глави 5 ЦПК України про докази та доказування.
Відзив на апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» від ОСОБА_1
29 березня 2021 року на адресу Лугнанського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , мотивуючи який відповідач-скаржник зазначає, що по-перше посиланання АТ «Акцент-Банк» на те, що ОСОБА_1 в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг та тарифах ознайомлення у відповідності до вимоги норми ч.1 ст.642 ЦК України, на яку посилається апелянт. Так як, вказаною нормою Закону встановлено, що саме «Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про приєднання(акцепт) повинна бути повною і безумовною». Тобто, мало би місце не просте підписання Анкети-Заяви( про нібито ознайомлення з такою кількістю документів при укладанні договору), а саме повинна була би бути «відповідь-відмітка ОСОБА_1 про акцепт запропонованого договору. По-друге, що додатково підтверджує тезу викладену в першому пункті-це відсутність бажання ОСОБА_1 на отримання додаткової суми кредиту. Протирічивим є посилання апелянта АТ «Акцент-Банк» про п. 4 розділу 7 Паспорту в частині, що «Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача... За конкретним - даним договором кредиту між AT «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 об'єктивно відсутні дані про необхідність збільшення ОСОБА_1 кредитного ліміту на кредитній картці, саме на тій підставі, що ОСОБА_1 отриману суму кредиту погасив мінімальний строк - в 4 місяці і в додатковій сумі кредиту не мав потреби.
Правомірним на думку відповідача-скаржника є висновок суду щодо розрахунків суми сумнівної заборгованості ОСОБА_1 перед AT «Акцент-Банк» (взагалі - виходячи з не дослідженої частини використання самостійно збільшеного розміру кредитного ліміту AT «Акцент-Банком» за кримінальним провадженням) та того факту, що апелянтом-позивачем по справі були списані кошти з кредитної картки ОСОБА_1 і після його заяви-повідомлення до самого позивача та правоохоронного органу про несанкціоноване, без його відома, втручання третіх осіб та проведення фінансових операцій по його картці.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від АТ «Акцент-Банк»
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений ст. 360 ЦПК України не надходило, що не заважає розгляду справи.
Щодо явки сторін.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступи представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 січня 2021 року в оскаржуваній частині не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку в частині стягнення заборгованості за відсотками, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 справа №342/180/17, виходив з того, що підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, тобто є документом, який передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача, тому саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту не підтверджує наявність домовленості сторін щодо розміру кредиту, відсотків, неустойки, порядку і строків повернення кредиту, інших умов кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
Проте, вказані висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи з огляду на таке.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 26.12.2018 року відповідач отримав кредитну картку в АТ «А-Банк» та виразив згоду із тим, що вказана Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором від 26.12.2018 року, станом на 14.06.2020 заборгованість відповідача перед позивачем складає 23460,04 грн, яка складається з: 12183,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11277,04 грн - заборгованість по відсоткам.
13.03.2019 до чергової частини Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області надійшла заява від ОСОБА_1 , про те, що в період часу з 19:23 години 12.03.2019 по 13:10 годину, 13.03.2019 невідома особа здійснила крадіжку грошових коштів з банківської карти «А-банк» № НОМЕР_1 в сумі 12000,00 грн. 14.03.2019 слідчим відділом Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за заявою ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12019130370000422 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 15.03.2019 було допитано потерпілого ОСОБА_1 .. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019130370000422 нікому не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. 14.03.2020 у кримінальному провадженні слідчим СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Станом на 29.12.2020 постанова від 14.03.2020 про закриття кримінального провадження №12019130370000422 не скасована та не оскаржена. Таким чином, посилання відповідача щодо користування його кредитною карткою сторонніми особи, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а сам факт звернення відповідача до правоохоронних органів не підтверджує факту шахрайства сторонніми особами з його банківською картою.
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» при зверненні до суду першої інстанції на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, надало Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
В статті 289 ЦПК зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Проте, судом першої інстанції під час виконання вимог статті 89 ЦПК України дано помилкову оцінку обставинам справи, на які посилався позивач в позовній заяві та допущено неправильну оцінку наданим доказам, а саме - Паспорту споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», який доданий до позовної заяви.
З урахуванням викладеного колегія суддів, діючи в межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції дослідити Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
26 грудня 2018 року відповідачем підписаний Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому містяться тарифи банку (базова відсоткова ставка 3,9% в місяць (46,8% річних), яка може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит, періодичність внесення платежів щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості; процента ставка, яка застосовується при невиконані зобов'язання щодо повернення кредиту 7,8% місяць збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості), строк кредитування 240 місяців (а.с. 5 зв.а.).
Отже, виходячи із тарифів банку, відсоткова ставка на рік за укладеним сторонами договором складає 46,8% річних, збільшена відсоткова ставка у випадку наявності простроченої заборгованості 7,8% на місяць.
Таким чином, 26 грудня 2018 року між акціонерним товариством «Акцент-Банк» та відповідачем у встановленій законом письмовій формі укладено договір, відповідно до умов якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів, строк кредитування. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
На підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку.
З наданих банком документів вбачається (а.с.4), що відповідач після отримання картки неодноразово здійснював операції, як щодо зняття готівки з карткового рахунку, так й частково погашав заборгованість по кредиту.
Отже, безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, так як вони достовірно не підтверджують вказаних обставин, оскільки у данній справі відповідачем підписаний Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому позивач та відповідач погодили, зокрема, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів.
З огляду на вищенаведене та те, що вказаний паспорт споживчого кредиту є саме складовою укладеного між сторонами у належній формі кредитного договору, посилання суду на те, що підписаний відповідачем 24.10.2018 паспорт є документом, який передує укладенню кредитного договору з позичальником, не ґрунтуються на наданих позивачем доказах.
Згідно зі ст.526,530, ч. 1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ( стаття 610 ЦПК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачу позивачем були нараховані відсотки за користування кредитом станом на 14.06.2020 в сумі 11277,04 грн, тобто в межах дії кредитного договору, які не сплачені.
Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 14113,11 грн, яка виникла станом на 16.10.2020 р..
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2ч.1ст. 374ЦПК України).
Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права у відповідності до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем підписувався Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка» і даним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом слід на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України слід скасувати та в цій частині ухвалити новее судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 11277,04 грн, яка виникла станом на 14 червня 2020 року.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та документів поданих на обґрунтування цих доводів доказами, судова колегія зазначає наступне, що подані в додатках до апеляційної скарги письмові документи завірені не належним чином представником відносно якого не надано Луганському апеляційному суду відповідних документів на підтвердження того, що він представляє інтереси ОСОБА_1 , тому такі докази не є допустимими. Стосовно доводів, щодо бездіяльності органу досудового розслідування належними доказами такі доводи не обґрунтовані. Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об'єктивно не залежали від нього. Доводи апелянта в більшій частині стосуються його непогодженням з ходом досудового розслідування та не є критикою оскаржуваного рішення, інші доводи про порядок звернення відповідача за отриманням додаткового кредиту і нащо він був потрібен відповідачу виходять за межі судового дослідження у даній справі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги - 3153 грн..
Керуючись ст. ст.259,367,374,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 січня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська 11, м. Дніпро, рах.№ НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) по відсоткам за кредитними договором №SAMABWFC00001857320 від 26.12.2018 року у розмірі 11277 гривень 04 копійки скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення яким позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» по відсоткам за кредитними договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська 11, м. Дніпро, рах.№ НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) заборгованість по відсоткам за кредитними договором №SAMABWFC00001857320 від 26.12.2018 року у розмірі 11277 гривень 04 копійки, станом на 14.06.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська 11, м. Дніпро, рах.№ НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три ) грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В іншій частині рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 28 травня 2021 року.
Головуючий
Судді: