Справа № 635/2527/20
Провадження № 1-кп/635/59/2021
28 травня 2021 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-технічною освітою, офіційно не працюючого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 22 липня 2019 року Харківським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.08.2020 визначено ОСОБА_4 покарання за вироком від 22.07.2019 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 років обмеження волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, -
31.03.2020 близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , узяв ключі від гаража № НОМЕР_1 , що розташований в с. Рай-Оленівка Харківського району Харківської області, який сумісно використовували його брат ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 , та діючи повторно, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, залишив місце свого мешкання та направився до вказаного гаражу, де, відчинивши ключем замок, таємно викрав велосипед торгівельної марки «GT Karakoram», вартістю 3412 грн. 50 коп. та велосипед торгівельної марки «Ardis Virus», вартістю 2350 грн. 00 коп., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5762 грн. 50 коп.
Крім того, 31.10.2020 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 , керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним із проникненням у житло, прийшов до квартири раніше знайомого йому ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, через незаперті вхідні двері пройшов до квартири, яка належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який погано пересувається із-за хвороби ніг, де відразу був помічений останнім. Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_4 , незважаючи на зауваження потерпілого ОСОБА_7 , пройшов до кімнати, де зі столу взяв ноутбук TM «LG-P1» вартістю 930 грн. 00 коп., після чого ОСОБА_4 з ноутбуком TM «LG-P1» вийшов з кімнати, де знову був помічений потерпілим ОСОБА_7 , та не зважаючи на зауваження останнього, покинув квартиру з викраденим ноутбуком TM «LG-P1», тим самим відкрито викрав його та розпорядився ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 930 грн. 00 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.186 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
При цьому пояснив, що 31 березня 2020 року взяв у брата ключі від гаража, яким останній користувався разом з ОСОБА_6 , та з гаража викрав два велосипеди, які передав знайомому у заставу. 31.10.2020 зайшов до квартири свого раніше знайомого ОСОБА_7 , де взяв зі столу ноутбук, потерпілий його побачив, почав кричати, але він не зупинився і пішов з ноутбуком, який потім віддав знайомому. У вчиненому щиро розкаюється, про вчинене шкодує, викрадені речі повернуті потерпілим.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за епізодом крадіжки велосипедів суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Дії ОСОБА_4 щодо відкритого заволодіння ноутбуком суд кваліфікує за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий за корисливий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, неповнолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, негативному ставленні обвинуваченого до скоєного, осуді своїх дій.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, що пом'якшує покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до нетяжких і тяжких злочинів, конкретні обставини справи, вартість викраденого, ставлення обвинуваченого до скоєного, факт вчинення обвинуваченим нового злочину під час звільнення від покарання з випробуванням.
З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
Оскільки інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, вчинено останнім під час звільнення від покарання з випробуванням за вироком Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2019 року, остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю вироків необхідно призначити на підставі статей 71, 72 КК України шляхом часткового складання покарань.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.75 КК України та ст.69 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Витрати на проведення судових товарознавчих експертиз складають 2615 грн. 08 коп. та відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого, застосований в ході досудового розслідування на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2020 року у вигляді домашнього арешту, сплив 21 червня 2020 року, інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.
Накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 13.11.2020 арешт на ноутбук ТМ «LG-P1» підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі частини 1 статті 70 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_4 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2019 року (з урахуванням ухвали Харківського районного суду Харківської області від 07.08.2020), визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного взяття під варту у порядку виконання вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судових товарознавчих експертиз у сумі 2615 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 08 коп.
Арешт на ноутбук ТМ «LG-P1», серійний номер 00049-136-380-948, із забороною відчуження, користування та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 13.11.2020, - скасувати.
Речові докази: велосипед торгівельної марки «GT Karakoram» та велосипед торгівельної марки «Ardis Virus», передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , ноутбук TM «LG-Р1», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили вважати повернутими останнім.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1