Рішення від 19.05.2021 по справі 645/8003/19

Справа № 645/8003/19

Провадження № 2/645/773/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю. В.

учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представника позивача- адвокат Коросташевський Михайло Наумович, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 42 від 14.03.2003,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Савченко Олена Василівна,діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 185 від 30.06.1993

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту батьківства стосовно доньки спадкодавця та визнання права власності у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах доньки ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом, в якому просить: встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за спадкоємицею за законом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої спільно з її матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 28 травня 2019 р. позивачка зверталася до суду Фрунзенського району м. Харкова (справа № 645\3242\19, провадження № 2-о645\128\19) суддя Ульяніч І.В. із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту батьківства ОСОБА_4 щодо його дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, після проведеного судового засідання і допиту всіх учасників процесу і свідків у цій справі суд прийшов до висновку про те, що рішення по даній заяві може служити підставою для звернення до суду із заявою про прийняття спадщини. Тобто виникне спір про право. У зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суд залишив заяву без розгляду. При цьому в мотивувальній частині даного визначення суду, яке набрало законної сили є вказівка на пояснення всіх осіб допитаних у цій справі. Крім того в позові зазначено, що з травня 2002 року ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , з яким мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Проживаючи з ОСОБА_4 разом, вони мали спільний бюджет, спільно придбавали продукти та все необхідне для сімейного життя, оплачували за комунальні послуги, робили ремонт в квартирі. У вказаній квартирі разом з ними мешкала матір ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , за якою вона доглядала протягом восьми років, оскільки остання була паралізованою та потребувала постійного систематичного догляду, та утримувала разом з чоловіком. 15 вересня 2010 року вона, зі згоди чоловіка, була зареєстрована за вищевказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, витрати з організації та проведення похорон понесла вона та рідні тітки чоловіка. ОСОБА_1 вказала, що від спільного проживання з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві народилась донька ОСОБА_3 , запис про батька якої, за взаємною згодою з ОСОБА_4 , зроблено відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України з метою отримання соціальних виплат як одинокій матері. Заявник вказала, що ОСОБА_4 дуже любив доньку, постійно доглядав за нею, повністю утримував, турбувався, виховував. В присутності спільних знайомих та родичів заявляв про те, як кохає свою єдину дитину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. У зв'язку з хворобою чоловіка та послідуючими похоронами вона та рідні тітки чоловіка ОСОБА_6 і ОСОБА_7 оформлювали і оплачували витрати, пов'язані з похоронами ОСОБА_4 . Позивач вказала, що встановлення факту батьківства їй необхідно для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Крім того позивач вказала, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_5 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .) На підставі свідоцтва про право власності на житло видане 18 лютого 1994 року ХГЦПДЖФ р. № 8-94-16688 згідно довідки КП Харківського міського БТІ. Зазначена квартира є ізольованою, складається з двох кімнат, Житлова площа квартири становить 25,9 кв.м., загальна площа квартири, 45,2 кв. м. Квартира розташована на 4 поверсі 12-ти поверхового будинку. Ринкова вартість квартири становить 126 850 грн. Після смерті матері її чоловіка ОСОБА_5 залишилося заповіт згідно якого вона все своє майно в тому числі і зазначену квартиру заповідала своєму синові ОСОБА_4 . Заповіт було посвідчено 2 березня 2007року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шишко В.А. р. № 1406 Більш того, ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері. Таким чином саме він до дня своєї смерті був єдиним власником зазначеної квартири. Позивач вселилася в цю квартиру виключно за згодою ОСОБА_4 , а так само за згодою його мами ОСОБА_5 . Яка в цей період так само була зареєстрована і проживала в цій квартирі. Вселилася виключно як дружина ОСОБА_4 так як на той час вони фактично підтримували шлюбні відносини і обидва вважали себе чоловіком і дружиною. Мама мого чоловіка ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проживаючи з ОСОБА_4 однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах вони підтримували нормальні сімейні стосунки, був спільний бюджет, спільно здобували продукти і все необхідне для спільного сімейного життя, з загальних грошових коштів оплачували всі комунальні витрати в зазначеній квартирі, спільно робили за спільні грошові кошти ремонт в квартирі і підтримували її в нормальному житловому стані. Всі спільні знайомі і родичі вважали їх єдиною родиною. На протязі восьми років фактично вона одна доглядала за його хворою матір'ю, яка була паралізована і вимагала постійного, систематичного, тяжкого догляду. Вона разом з чоловіком несли всі витрати по її лікуванню і догляду. А після смерті свекрухи, вона і рідні тітки її чоловіка - ОСОБА_8 , ОСОБА_7 оформляли і несли всі необхідні витрати по організації та проведенню похорону. Відповідачка ОСОБА_2 будучи сестрою (удочеріння) померлого її чоловіка ОСОБА_4 , звернулася в 12 нотаріальну державну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка. Достовірно знаючи про те, що оскільки вона є сестрою померлого, то згідно зі ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги. В зв*язку з зазначеним просила задовольнити вимоги в повному обсязі, оскільки вона діє в інтересах доньки.

Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву залишено без руху.

29.01.2020 стороною позивача, в особі представника адвоката Коросташевського М.Н, подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 4 лютого 2020 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту батьківства стосовно доньки спадкодавця та визнання права власності у порядку спадкування за законом прийнято до провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєвої Е.Є., ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.03.2020 р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_9 про приєднання доказів до матеріалів справи.

07.05.2019 р. через канцелярію суду надійшла заява представника Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про розгляд справи за їх відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду з урахуванням житлових та майнових прав дітей.

14.05.2020 р. ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Савченко О.В. про витребування доказів та витребувано з Київського міського пологового будинку № 2, з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, з Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської ради належним чином посвідчену та документально підтверджену інформацію.

30.06.2020 р. до суду з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києвінадійшла інформація та витребувані докази для приєднання до матеріалів справи.

30.06.2020 р. до суду з КНП «Київський міський пологовий будинок № 2» надійшла інформація та витребувані докази для приєднання до матеріалів справи.

01.07.2020 р. до суду з управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві Державної адміністрації надійшла інформація та витребувані докази для приєднання до матеріалів справи.

14ю09ю2020 р. надійшла заява представника Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про розгляд справи за їх відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду з урахуванням житлових та майнових прав дітей.

23 вересня 2020 року ухвалою суду підготовче судове засідання по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, та пояснила, що познайомилися вони з ОСОБА_4 в 2002 році, після чого почали разом мешкати та ОСОБА_4 її зареєстрував у спірній квартирі. Коли хворіла мати ОСОБА_4 вона за нею доглядала. Згодом вона завагітніла, а чоловік почав пити. Після чергової сварки, у січні 2016 року, ОСОБА_1 зібрала речі та поїхала до м. Києва, де мешкала її мати. У листопаді 2015 року встала на облік у лікарні по вагітності у м. Києві. На цей час дитина реєстрації не має, що унеможливлює отримання необхідної медичної допомоги для дитини. Після смерті ОСОБА_4 у квартирі позивач проживати не може, так як відповідач поселила туди квартирантів. ОСОБА_2 також просила виписатися з квартири. Похованням ОСОБА_4 не займалась. Після народження дитини, ОСОБА_4 до пологового будинку не приходив, дитину побачив літом, коли приїзжав до Києва. Позивач один раз приїжджала у м. Харків з дитиною, гостила у тітки ОСОБА_6 . Також зазначила, що внаслідок зловживання спиртними напоями ОСОБА_4 , у них останніми часом склались напружені відносини, вони часто сварились, і тому, після народження дитини, вона вписала у свідоцтво про народження дитини вигадану особу - ОСОБА_11 . Позивачу відомо, що з 2017 року ОСОБА_4 мешкав з якоюсь жінкою. Також позивач вказала, що їй відомо, що для підтвердження позовних вимог можливо призначення генетичної експертизи, але ніякого клопотання не заявляла.

Представник позивача адвокат Коросташевський М.Н. в судовому засіданні підтримав пояснення ОСОБА_1 та зазначив, що позивачем надано усі належні та допустимі докази та викладено всі обставини справи, в зв'язку з чим просив суд задовольнити вимоги позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначивши при цьому, що ОСОБА_4 її рідний брат по батькові, її батько всиновив його. За життя він мешкав по Салтівському Шосе , з матір'ю та батьком. З позивачкою познайомилася в 2003 році, бачила її пару разів. Коли ОСОБА_2 бачила ОСОБА_4 , останній завжди був на підпитку. В 2011 році, зі слів ОСОБА_4 , припинив відносини з ОСОБА_1 , оскільки вона знайшла собі іншого чоловіка та поїхала у м. Київ. ОСОБА_4 часто говорив відповідачу, що бажає мити дітей, але не виходить. ОСОБА_4 потім почав зустрічатися з жінкою на ім'я ОСОБА_14 , з якою почав мешкати як родина. ОСОБА_14 доглядала за матір'ю ОСОБА_4 . Вони разом приїжджали до відповідача. Відносини з братом у них були гарні. Після смерті брата, квартира стояла закрита та з 2017 року там почали жити квартиранти, їх туди заселила ОСОБА_6 (тітка ОСОБА_4 ), але на цей час, після судових розглядів, кошти за оренди квартири отримує відповідач. ОСОБА_2 зазначила, що тітки ОСОБА_4 бажали позбавити її спадщини, для чого звертались до суду, але рішенням суду їм було відмовлено. Також вказала, що про смерть брата їй стало відомо згодом, бо ніхто її не повідомив, у зв'язку з чим пам'ятник йому вона не ставила та не допомагала з похоронами. Вказала, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не доведені, тому в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Представник відповідача адвокат Савченко О.В. в судовому засіданні підтримала пояснення ОСОБА_2 та зазначила, що відповідачем надано усі належні та допустимі докази, які спростовують викладені позовні вимоги позивача та викладено всі обставини справи, зв'язку з чим просила суд в задоволенні вимоги позивача відмовити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Побережська Ю.Г. в судове засідання не з*явилася надала заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, просили рішення ухвалити на розсуд суду з урахуванням житлових та майнових прав дітей.

Під час розгляду справи по суті, були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_15 , у судовому засіданні зазначив , ОСОБА_4 є його двоюрідним братом по лінії матері, а з позивачем він знайомий з 2000 року. Свідку відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали однією родиною. Стосунки між позивачем та померлим були гарні. ОСОБА_4 завжди хотів дітей, та був ради коли дізнався, що ОСОБА_1 вагітна. Коли помер ОСОБА_4 похорони влаштовувала позивач та його родина, ОСОБА_2 не допомагала. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина ОСОБА_1 , свідку про це повідомила мати ОСОБА_16 . Після народження дитини , позивач приїзжала декілька разів в гості до матері свідка. Зі слів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , проживала з дитиною в квартирі. Свідок повідомив, що дитину він бачив коли приїзжав в гості до ОСОБА_4 , на той час дитина була маленька та лежала в колясці.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що вона є цивільною дружиною двоюрідного брата померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_15 , мешкають разом з 2010 року. Свідку відомо, що ОСОБА_4 за життя мешкав разом з матір'ю та ОСОБА_1 . Потім ОСОБА_1 завагітніла ,та за декілька місяців до родів поїхала до м. Києва, де народила доньку, та повернулась до Харкова. Свідок зазначила, що особисто бачила, як після народження дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мешкали разом у м. Харкові.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є тіткою померлого ОСОБА_4 . З ОСОБА_1 знайома з 2002 року. ОСОБА_4 привів її до себе додому в якості своєї дружини, та вони проживали разом. ОСОБА_1 доглядала за матір'ю ОСОБА_4 , та у них були гарні відносини з ОСОБА_4 . Всі сприймали позивача як члена сім'ї, разом зустрічали свята . Одного разу свідку зателефонувала ОСОБА_1 , та повідомила про те, що вона завагітніла. У 2016 році позивач та померлий посварилися, та ОСОБА_1 поїхала до своєї матері у м. Київ, де народила у лютому дитину. У серпні місяці ОСОБА_1 приїжджала до свідка у гості, куди приїжджав також ОСОБА_4 . Також у судовому засіданні свідок заперечувала щодо надання своєї крові для проведення генетичної експертизи та категорично заперечувала щодо ексгумації.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є тіткою померлого, та знає ОСОБА_1 з 2002 року. Свідка з позивачем познайомив ОСОБА_4 , з яким вони проживали у цивільному шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила дитину від ОСОБА_4 , він був дуже радий та дитина схожа на нього. Про вагітність позивача свідок дізналася, коли позивачка була на п'ятому місяці вагітності. Свідку відомо, що після смерті матері, ОСОБА_4 почав пити і тому були сварки з ОСОБА_1 . Після чергової сварки ОСОБА_1 поїхала народжувати до м. Києва, до своєї матері. Після народження дитини, позивач приїздила в гості до свідка з дитиною. ОСОБА_4 за життя допомагав дитині грошима.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні зазначила, що є сусідкою відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 вона знала з того моменту як його всиновив батько ОСОБА_2 .. Останній раз бачила ОСОБА_4 10 років тому, вона приїжджала на похорони дідуся ОСОБА_2 . ОСОБА_4 також говорив свідку , що ОСОБА_1 її колишня співмешканця. За рік до смерті ОСОБА_4 приїзжав до ОСОБА_2 , розповідав що він проживає разом з дівчиною на ім'я ОСОБА_14 дітей у померлого не було ,але він дуже хотів.

Свідок ОСОБА_20 , в судовому засіданні зазначив, що є чоловіком відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був братом його дружини. Пояснив, що померлий проживав багато з ким, останньою була дівчина на ім'я ОСОБА_14 . ОСОБА_4 приїзжав з позивачем коли помер батько та дід у 2004 році, на той час позивач з ОСОБА_4 проживали приблизно років п'ять , але потім ОСОБА_4 розповідав, що ОСОБА_1 о 2011-2012 роках його покинула, та переїхала до м. Києва. Померлий, проживав з новою дівчиною на ім'я ОСОБА_14 на Салтівці , та приїзжав з нею до с. Ольшани. Дітей у нього не було ,але він дуже хотів.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно матеріалів справи, станом на 01 квітня 2014 року місце проживання ОСОБА_4 , 1980 року народження та ОСОБА_1 , 1983 року народження зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (довідка № 1103 Комунального підприємства «ЖИЛКОМСЕРВІС» Дільниця № 57).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві народилась ОСОБА_3 , батьками якої в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 04 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, записано ОСОБА_1 та ОСОБА_22 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00023768666 від 27 серпня 2019 року, Відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась в м. Києві, записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

У судовому засіданні позивач по справі зазначала, що внаслідок сварки з ОСОБА_4 не бажала вказувати його ім'я та по батькові у свідоцтво про народження дитини, та не змогла пояснити чому саме вказала батьком - ОСОБА_22 .

Судом досліджувалась історія пологів (форма 096/о) № 944 ОСОБА_1 , 1983 року народження, яка перебувала в КМПБ № 2 з 25.02.2016 р. по 29.02.2016 р. Згідно наданої медичної документації адреса проживання ОСОБА_1 зазначене - АДРЕСА_5 та відсутні дані щодо батька дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що складено відповідний актовий запис № 1005 (свідоцтво про смерть, повторно видане 08 липня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 8159 (свідоцтво про смерть, видане 15 червня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції).

За клопотанням сторін, судом вивчалась цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання спадкоємцем першої черги (Справа № 645/3944/17, Провадження № 2/645/331/18), в якої згідно позовних вимог ОСОБА_6 , остання зазначала, що ОСОБА_4 в шлюбі ніколи не перебував, дітей у нього не було. Крім цього, ОСОБА_6 вказувала, що тільки вона та її рідна сестра ОСОБА_7 останні роки життя ОСОБА_4 допомагали йому та доглядали за його матір'ю, їх рідною сестрою.

У судовому засіданні ОСОБА_6 не змогла пояснити чому на цей час у неї змінилась позиція щодо обставин життя померлого ОСОБА_4 .

Враховуючи зазначене, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_24 щодо того факту, що саме ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , 2016 року народження.

Згідно заповіту від 22.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шишко В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1406, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що усе майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого не складалося, а також все те, що вона за законом матиме право - заповідала своєму синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Справа № 645/3944/17, Провадження № 2/645/331/18).

Згідно відповіді Дванадцятої Харківської Державної нотаріальної контори від 30.01.2018 № 328/02-14 (Справа № 645/3944/17, Провадження № 2/645/331/18) встановлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , заведено спадкову справу 68/2017, що містить заяву від 27.01.2017 року тітки спадкодавця ОСОБА_6 , про прийняття спадщини, заяву від 27.01.2017 року ОСОБА_7 про прийняття спадщини, заяву від 11.07.2017 року сестри спадкодавця ОСОБА_2 про прийняття спадщини.

Суд зазначає, що визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтею 125 СК України.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України 2004 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України 2004 року, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

У судовому засіданні позивачем не доведено факт сумісного проживання з ОСОБА_4 на 2015-2016 роки. Навпаки, згідно з пояснень позивача та матеріалів справи, саме в 2015 році позивач переїхала до м. Києва , де і народила дитину. Позивачем не надані докази що ОСОБА_4 приїжджав до м. Києва або виявляв якусь зацікавленість або надавав допомогу дитині. Факт приїзду позивача з дитиною один раз після пологів до Харкова не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог.

Також, суд при оцінці доказів по справі, критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 щодо того, що вони бачили ОСОБА_25 з донькою разом з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , про їх сумісне проживання у неї, оскільки їх свідчення не узгоджуються з показаннями позивача по справі, інших допитаних свідків та спростовуються матеріалами справи.

Суд вказує, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути лише висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

У судовому засіданні суд неодноразово роз'яснював право позивачу та його представнику щодо можливості заявляти клопотання про призначення генетичної експертизи, але позивач та її представник своїм правом не скористались.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказі в їх сукупності.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, тому суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 43, 81, 141, 258 - 259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, ст. 15, 16, 316, 317, 319, 358, 383, 391 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту батьківства стосовно доньки спадкодавця та визнання права власності у порядку спадкування за законом - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Путивльським РВ УМВС України Сумської області 26.07.2006 р.,

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 ,

третя особа - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, юридична адреса: м. Харків, 61091, просп. Петра Григоренка, буд. 17, код ЄДРПОУ 26489104.

Повний текст судового рішення складено 27.05.2021 року.

Головуючий суддя -

Попередній документ
97239947
Наступний документ
97239949
Інформація про рішення:
№ рішення: 97239948
№ справи: 645/8003/19
Дата рішення: 19.05.2021
Дата публікації: 01.06.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Розклад засідань:
27.02.2020 14:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
07.04.2020 12:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
14.05.2020 14:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
15.06.2020 10:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
30.07.2020 11:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
01.09.2020 14:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
23.09.2020 13:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
23.10.2020 10:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
10.11.2020 10:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
08.12.2020 09:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
14.01.2021 14:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
19.01.2021 11:45 Фрунзенський районний суд м.Харкова
26.01.2021 10:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
08.02.2021 15:45 Фрунзенський районний суд м.Харкова
11.03.2021 10:15 Фрунзенський районний суд м.Харкова
12.04.2021 10:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
19.05.2021 13:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова