Справа № 750/3986/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/283/21
Категорія - ч.3 ст. 185 КК України. Доповідач ОСОБА_2
26 травня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020270010001648 від 06 березня 2020 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2021 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина 2008 року народження, непрацюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 345 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 рахується з дня його фактичного затримання, з 10 квітня 2020 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 залишений без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_10 313 грн. 47 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 12 078 грн. 43 коп. процесуальних витрат залучення експертів.
Питання про долю речових доказів і документів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судом визнано доведеним, що
1) 06 березня 2020 року, близько 11 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом підбору ключа до замка вхідних дверей, проник у квартиру, АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 50 000 грн.; сережки масою 5 гр., виготовлені із золота 585 проби, оздоблені топазом, вартістю 9000 грн.; каблучку масою 5 гр., виготовлену із золота 585 проби, оздоблену топазом, вартістю 8600 грн.; ланцюжок довжиною 55 см, масою 6 гр., плетіння типу «Ніцца», виготовлений із золота 585 проби, вартістю 8443 грн. 50 коп.; жіночу каблучку масою 4 гр., виготовлену із золота 585 проби, оздоблену фіанітом у вигляді корони, вартістю 5900 грн.; каблучку масою 4 гр., виготовлену із золота 585 проби, вартістю 5629 грн.; каблучку масою 5 гр., виготовлену із золота 585 проби, вартістю 7036 грн. 25 коп.; кулон у формі хрестика масою 2 гр., виготовлений із золота 585 проби, вартістю 2814 грн. 50 коп.; кулон у формі ромба масою 6 гр., виготовлений із золота 585 проби, вартістю 8443 грн. 50 коп.; сережки прямокутної форми масою 4 гр., виготовлені із золота 585 проби, оздоблені фіанітом, вартістю 6200 грн.; намисто, виготовлене із бірюзи, масою 50 гр., довжиною 50 см, вартістю 450 грн.; металеву банку Ікри Лососевої зернистої соленої, масою 120 гр., виробництва ТОВ «Дальриба» Україна, вартістю 104 грн. 97 коп., а всього майна на загальну суму 112 621,72 грн., що належало потерпілій ОСОБА_9 , чим заподіяв матеріальну шкоду.
2) У цей же день, близько 11 год. 30 хв., з викраденим майном в руках, ОСОБА_6 , спускався сходами в під'їзді №3 будинку №18 по вул. Генерала Бєлова в м. Чернігові, та був помічений інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , який перебуваючи у однострої працівника поліції, запідозрив ОСОБА_6 у вчиненні протиправних дій, вимагав його негайно зупинитися та представитися.
Почувши вимогу про зупинку та представитися, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що може бути викритим у вчиненні злочину, став тікати, а поліцейський ОСОБА_10 - переслідувати ОСОБА_6 , з метою затримання.
Біля магазину «Продукти» у м. Чернігів, вул. Космонавтів, 3-а, поліцейський ОСОБА_10 наздогнав ОСОБА_6 , повалив його на землю та намагався затримати, застосовуючи прийоми боротьби. У цей час ОСОБА_6 , з метою перешкоджання виконання працівником поліції своїх службових обов'язків, усвідомлюючи, що ОСОБА_10 , який перебуває у однострої, є працівником поліції, з мотивів явної неповаги до авторитету працівника правоохоронного органу, в ході боротьби, умисно вчинив силову протидію, яка виразилася в переміщенні ваги його тіла на праву руку поліцейського ОСОБА_10 , внаслідок чого поліцейський ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому голівки правої променевої кістки без зміщення, який згідно висновку експерта №203 від 06.04.2020 відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 добу.
В апеляційній скарзі, з урахуванням змін до неї, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просить дослідити протокол огляду місця події, висновок дактилоскопічної експертизи, висновки судово-товарознавчих експертиз, висновки первинної судово-медичної експертизи та додаткової судово-медичної експертизи, вирок суду щодо ОСОБА_6 скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 : за обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, за недоведеністю обвинувачення і вичерпанні можливостей отримати докази на підтвердження обвинувачення, за обвинуваченням за ч. 2 ст. 345 КК України - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції не навів мотиви прийнятого рішення, у відповідності з вимогами ст. 370 КПК України ретельно не перевірив доводи сторони захисту та істотні обставини справи.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 , як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду детально та послідовно розповідав про обставини 06 березня 2020 року, наполягає, що умислу на вчинення крадіжки він не мав, а речі до його сумки потрапили від наглядно знайомого ОСОБА_11 , який разом з покійним товаришем заборгував йому грошові кошти та тривалий час не віддавали.
З показань потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 достовірно встановлено, що до вчинення крадіжки майна ОСОБА_9 причетна ще й інша особа, як вказував ОСОБА_6 це міг бути чоловік на ім'я ОСОБА_11 , який виходив з під'їзду потерпілої та втік з місця події від переслідування з боку потерпілого ОСОБА_10 . Не зважаючи на це стороною обвинувачення з невідомих причин обвинувачується у вчиненні крадіжки тільки ОСОБА_6 , без кваліфікації його дій за попередньою змовою з невстановленою особою, з вказівкою на викрадення усього майна потерпілої, що з урахуванням фактичних обставин, не доведено прокурором.
Органом досудового розслідування, на порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчі дії по установленню іншої особи, не проводилися, про яку повідомляв не тільки ОСОБА_6 , а й потерпілий та свідок, особа не встановлена.
На переконання захисника ОСОБА_6 пред'явлене не конкретне обвинувачення, органом досудового розслідування допущено істотну неповноту дослідження обставин події, яку не було усунуто під час судового розгляду.
Огляд місця події від 06.03.2020 квартири потерпілої ОСОБА_9 був проведений з грубими порушенням вимог ст. 237 КПК України, а його результати оформлені без виконання приписів ст.ст. 104-106 КПК України.
З протоколу огляду місця події не видно, на якій підставі слідча ОСОБА_13 за участю понятих провела огляд квартири АДРЕСА_2 . При цьому, вступна частина протоколу вказує на те, що огляд проводився без участі потерпілого, підозрюваного, захисника, представника, спеціаліста та власника, але із застосуванням фотоапарату. З описової частини протоколу встановлено, що було виявлено біля вхідних дверей до квартири на підлозі 5 пластикових смужок прозорого кольору, а далі по тексту нічого із речових доказів не виявили, детально не описували та не вилучали. Однак, в кінці тексту, явно іншим почерком дописано, що вилучено сліди рук, сліди рукавичок, два циліндрові механізми, 5 прозорих пластикових стрічок. При цьому, сліди рук з подарункової візитки та з поверхні упаковки жіночих колготок поміщені не до спеціального пакету, який унеможливлює його відкриття без пошкоджень, а до паперового конверту. У кінці протоколу слідчим окрім понятих зазначені ще три учасники слідчої дії, процесуальний статус яких невідомий.
Слідчою не проведений детальний опис виявлених речових доказів, не описано, де саме вони були виявлені та не зазначені характеристики виявлених речей, речові докази не поміщені до спеціального пакету. Фотоілюстрована таблиця не містить обов'язкового масштабного фотографування до вилучення виявлених слідів на місці події, як на слідокопіювальні плівки, так і з об'єктом слідоносієм, а також відсутні фото з упаковок після огляду.
Слідча та спеціаліст у судовому засіданні пояснювали, що огляд квартири був проведений у присутності потерпілої та її чоловіка, про що зазначено тільки в кінці протоколу. У той же час поняті не змогли пояснити, що саме і де вилучали в квартирі, а потерпіла взагалі сказала про те, що під час огляду просто сиділа на кухні, а потім лише підписала протокол.
На думку захисника, за наявності таких обставин, наявні підстави стверджувати, що слід долоні ОСОБА_6 не міг бути вилучений з квартири потерпілої і з'явився у справі тільки після його арешту. Той факт, що визитівка, на якій був виявлений слід долоні ОСОБА_6 , не вилучалась, постає питання, а чи дійсно його підзахисний перебував у приміщенні квартири потерпілої та чи причетний він до вчинення крадіжки майна.
Численні недоліки та порушення допущені під час огляду квартири потерпілої надають підстави для визнання протоколу огляду місця події неналежним доказом у справі, а відтак, і висновок судово-дактилоскопічної експертизи, предметом дослідження якого був слід руки на візитці.
Апелянт наполягає на визнанні недопустимими доказами і висновків судово-товарознавчих експертиз, через те, що викрадене майно не було об'єктом дослідження експерта, йому не надавалися документи на ювелірні вироби, їх вагу, пробу. Виникає розумний сумнів, що потерпіла могла запам'ятати 13 виробів із дорогоцінних металів та вказати їх точну вагу, вид, пробу золота та розмір. Ті вироби, які 06 березня 2020 року були вилучені із сумки ОСОБА_6 , слідчим з невідомих причин також не були надані експерту для дослідження.
Вважає, що прокурором не було доведено «поза розумним» сумнівом вартість викрадених ювелірних виробів у потерпілої ОСОБА_9 , оскільки висновки експертів не можуть вважатись належними та допустимими доказами.
Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу пред'явлення для впізнання ОСОБА_6 , оскільки, як вказувала свідок ОСОБА_14 , потерпілий ОСОБА_10 бачив фотографію обвинуваченого в паспорті у день події, а тому впевнено вказав на нього, як на особу, яку він намагався затримати. Фотографія ОСОБА_6 у протоколі зроблена з його паспорту і явно відрізняється від інших трьох фотозображень. При цьому, суд не аргументував, чому відкинув показання свідка та прийняв до уваги виключно показання потерпілого про те, що до процедури впізнання він фотографію обвинуваченого не бачив.
Речі, які були виявлені та вилучені біля магазину «Продукти» по вул. Космонавтів, 3а, дійсно були в сумці ОСОБА_6 і сторона захисту цього не заперечує, але ці речі поклав туди чоловік на ім'я ОСОБА_11 , і ОСОБА_15 не знав, що ці речі викрадені, а вважав, що цей чоловік повертає йому борг. Така версія сторони захисту не була прийнята до уваги, при цьому, належними доказами не спростована, з урахуванням того, що така позиція обвинуваченого повністю узгоджується з матеріалами справи.
Відповідальність за злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, можлива лише при умисній формі вини, проте, показання потерпілого ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_14 не підтверджують умислу ОСОБА_6 на заподіяння тілесного ушкодження. Судово- медичні данні про механізм утворення у потерпілого закритого перелому голівки правої променевої кістки без зміщення, допускають декілька варіантів заподіяння, як шляхом завдання ударів, так і від падіння з висоти власного зросту, як з наданням тілу попереднього прискорення, так і без такого.
Встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини засвідчують те, що ОСОБА_6 не завдавав ударів потерпілому і не штовхав його так, щоб той упав з висоти власного зросту.
Не маючи достатніх для того підстав та доказів, стороною обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він заподіяв тілесне ушкодження потерпілому через силову протидію, яка виразилась в переміщенні ваги свого тіла на праву руку поліцейського ОСОБА_10 , що суперечить висновкам судово-медичних експертиз. Як умисно вагою свого тіла можна зламати голівку правої променевої кістки, яка розташовується у ліктьовому суглобі руки людини?
Крім того, у пред'явленому обвинуваченні взагалі не зазначено, які саме за місцем свого проживання виконував службові обов'язки ОСОБА_10 , і які законні вимоги не виконав ОСОБА_6 , а саме ці ознаки є обов'язковими для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 345 КК України.
На думку захисника, суд належним чином не перевірив обґрунтованість пред'явленого обвинувачення, не дав вірної оцінки доказам, через що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.
В апеляційній скарзі прокурор просив допитати потерпілу ОСОБА_9 , дослідити наявні у матеріалах справи докази щодо кількості та вартості викраденого майна, а також дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , вирок суду скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до обвинувачення, яке зазначено в обвинувальному акті, та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити 6 років позбавлення волі.
Аргументує тим, що висновки суду суперечать фактичним обставинам кримінального провадження, якщо судове рішення ґрунтується на суперечливих доказах, спростованих або не підтверджених іншими доказами, які невмотивовано відкинув суд.
Висновок суду про те, що ОСОБА_6 було викрадене майно потерпілої лише на суму 112 621, 72 грн., а інше майно викрав невстановлений співучасник злочину, не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Так, наявними у матеріалах справи доказами встановлено, що у потерпілої ОСОБА_9 було викрадене майна на загальну суму 295 296, 85 грн. і до квартири потерпілої проникав лише обвинувачений ОСОБА_6 .
Стверджує про те, що суд безпідставно відкинув та критично поставився до показів потерпілої ОСОБА_9 про кількість викраденого майна, при цьому, не врахував ту обставину, що від квартири потерпілої до місця законного затримання обвинуваченого потерпілим ОСОБА_10 значна відстань та пройшов деякий час, за який ОСОБА_6 мав реальну можливість розпорядитися викраденим майном, у тому числі передати його іншій особі, яка могла бути і необізнана про злочинні дії обвинуваченого. У з в'язку з цим, підстав для кваліфікації злочину, як такого, що вчинений групою осіб не було.
Судом у вироку не враховані наявні у справі докази, не зазначені мотиви їх неврахування та не оцінені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, як того вимагає ст. 94 КПК України.
При призначенні покарання судом недостатньо оцінена ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, суму викраденого майна, невідворотні наслідки, які наступили внаслідок заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, і за відсутності пом'якшуючих обставин, визнання провини, критичної оцінки своєї поведінки, суд призначив покарання ОСОБА_6 у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
07 квітня 2021 року прокурор ОСОБА_17 у порядку ст. 403 КПК України, відмовився від поданої апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, захисника адвоката та обвинуваченого, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили про скасування вироку із закриттям провадження по справі, прокурора, яка заперечувала проти аргументів сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скарги захисника залишити без задоволення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілий ОСОБА_10 є інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшим лейтенантом поліції, проживає в одному будинку з потерпілою ОСОБА_9 проживає в одному будинку, 06.03.2020 року повернувся зі служби додому, де йому доручили винести сміття.
Працівник поліції ОСОБА_10 , у форменому одязі, побачив як з верхніх поверхів спускались два незнайомих чоловіки, на руках у яких були вдягнуті будівельні рукавички синього кольору. У одного з чоловіків у руках був пакет, іншим чоловіком був обвинувачений ОСОБА_6 . Поліцейський звернувся до чоловіків звідки вони, на що ті відразу почали тікати. ОСОБА_10 крикнув чоловікам зупинитись, поліція, в той час чоловіки вже вибігли з під'їзду.
Під час втечі чоловіки розділилися, перший побіг в бік вул. Бєлова, а обвинувачений - у бік дитячого садочка. ОСОБА_6 біг по доріжці, а за ним поліцейський ОСОБА_10 , з криками зупинитися поліція. Обвинувачений ОСОБА_6 вибіг через хвіртку і на гірці його наздогнав поліцейський та схопив за комір, повалив на землю, барсетку намотав на руку, розуміючи, що там знаходиться викрадене майно.
Коли потерпілий ОСОБА_10 лежав зверху на обвинуваченому ОСОБА_6 , то чоловік кавказької національності, повз якого вони пробігали і який не допоміг зупинити втікача, підбіг ззаду, забрав рукавички, вихопив у нього сумку, відкрив її і почав перевіряти вміст. Поліцейський просив допомогти і викликати поліцію, але той чоловік не реагував, а намагався щось знайти в сумці. ОСОБА_6 у цей час скидав його з себе, штовхав і він упав на спину та вдарився. Сумку у чоловіка кавказької національності ОСОБА_10 вихопив, проте ОСОБА_6 та чоловік кавказької зовнішності зникли разом.
Заперечення ОСОБА_6 проти обвинувачення та версія, що чоловік на ім'я ОСОБА_11 йому заборгував і привів до квартири коханки, щоб віддати борг її речами, що він не проникав у квартиру потерпілої, а чекав ОСОБА_11 на сходинкову майданчику, який виніс йому гроші та золоті прикраси виглядає неправдивою та спростовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06 березня 2020 року, убачається, що ОСОБА_9 просить провести перевірку по факту крадіжки грошових коштів у сумі 93 000 грн., ювелірних виробів із металу жовтого кольору, а також намиста з бірюзи, з квартири АДРЕСА_2 , що мала місце 06 березня 2020 року в період часу з 09:00 по 12:00 год. (а.с.106 т. 1)
У судовому засіданні в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_9 показала, що 06 березня 2020 року вранці пішла на роботу і о 12 год. 45 хв. разом з чоловіком повернулися додому. Сусід повідомив їм про те, що в їх квартирі щось трапилось, а потім вони побачили, що двері до квартири були відчинені, в пакеті стояли речі, приготовані для викрадення, у спальні був повний безлад. Вони виявили відсутність коштовностей та грошей, в тій сумі, яка вказана в обвинувальному акті. Зазначила, що частину викраденого майна їй було повернуто, а саме 50 тис. грн. та сережки з топазами, обручку, ланцюжок, хрестик, 2 обручки та намисто з каменю.
Дані протоколу огляду місця події від 06 березня 2020 року свідчать про те, що огляд проводився у кв. АДРЕСА_2 , де перед вхідними дверима були виявлені та вилучені 5 прозорих пластикових стрічок, два циліндрові механізми замків (врізних) з ключами, сліди рукавичок з поверхні упаковки з жіночими колготами, з поверхні картонної коробки, з зовнішньої поверхні вхідних дверей до квартири, слід руки з поверхні подарункової візитки.
Порядок речей в усіх кімнатах порушений, речі в пакетах знаходяться ближче до виходу з квартири, у кімнаті під номером АДРЕСА_3 в тумбочках зламані шухляди, що виключає версію обвинуваченого - отримав речі в якості боргу за згодою власниці. (а.с.108-110, 111-120 т. 1)
Огляд місця події був проведений на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, заяви потерпілої та з письмового дозволу власника приміщення. Більш того, протокол огляду місця події містить підписи потерпілої та її чоловіка (власника житла), де був проведений огляд. При цьому,зауважень ними обома заявлено не було.
Текст протоколу написаний одним почерком, а з урахуванням умов за яких складаються такі документи, є не дивним зміна кута нахилу написання тексту. Однак, підстав стверджувати, що протокол написаний різними особами та містить дописи сторонніх осіб, колегією суддів не встановлено, не наведено таких підстав і стороною захисту.
Зміст протоколу відповідає проведеній слідчій дії, а фототаблиця складена у відповідності до вимог чинного законодавства з позначенням оглядових, вузлових та детальних фотознімків, де відображено місце де зберігались грошові кошти в шухляді в кімнаті №2 та під накидкою подушки в цій же кімнаті, а також тумби, де знаходились золоті вироби (а.с.116-120 т. 1).
Перебіг проведення огляду квартири потерплої та факт виявлення та вилучення слідів був підтверджений у судовому засіданні слідчим, понятими та спеціалістом.
Слідча ОСОБА_13 в судовому засіданні вказувала на те, що проводила огляд квартири потерпілої за участю понятих, експерта-криміналіста ОСОБА_18 та власників потерпілої ОСОБА_9 та її чоловіка, про що зазначено в протоколі. Криміналіст виявляв сліди і вказував про це їй та понятим, були також вилучені сліди з візитівки, а саму візитівку не вилучали. Експерт проводив фотографування, сліди рук вилучалися та запаковувались до паперового пакету, до якого відсутній вільний доступ, він опечатується.
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні підтвердила ту обставину, що разом з сусідкою була понятою під проведення слідчої дії як огляд квартири, звідки була здійснена крадіжка, деталі вона не пам'ятає, але запевнила, що все вилучене було запаковане до пакетів, де вони ставили свої підписи.
Допитаний в судовому засіданні експерт-криміналіст ОСОБА_18 зазначив, що був присутнім при огляді місця події квартири потерпілої. Разом з ним також були присутніми слідча, оперуповноважений, двоє понятих, власники житла. Під час огляду вилучили прозорі стрічки біля вхідних дверей, сліди рукавичок, сліди рук. В одній із кімнат все було перевернуте. Порошком обробляли предмети на виявлення слідів. У кімнаті виявили та вилучили сліди рук, про все що він виявляв та вилучав він доповів слідчій, яка писала протокол. Були виявлені сліди від рукавичок та слід від долоні руки на візитівці. Зауважив про те, що вилучення предметів, на яких виявлені сліди є не обов'язковим, якщо сліди перенесені до таблиці, це питання виноситься на розсуд криміналіста. Сліди були опечатані в паперовий спеціальний пакет, у них були і поліетиленові пакети, але спеціальні пакети меншого розміру вже закінчились на той час, тому опечатали в паперовий. Спеціаліст має право і сам зробити конверт і опечатати бирками. Паперовий пакет відкрити також не можливо, оскільки буде видно порушення цілісності пакування.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 показала, що вона проводила дактилоскопічну експертизу та надавала висновок. На експертизу було надано 2 таблиці до протоколів ОМП, сліди пальців та один слід долоні руки. Всі об'єкти були опечатані та упаковані належним чином, цілісність упакування не порушена. Пакети надійні. Сумнівів у допустимості зразків, які надійшли на дослідження, не було. Зазначила про те, що на дослідження частіше надаються таблиці слідів, ніж об'єкти, оскільки сам слід переноситься на таблицю і жодних перешкод для експертного дослідження немає.
Дані експертного висновку № 452 від 24.04.2020 вказують на те, що слід долоні руки розмірами 34х55 мм, зафіксований на таблиці до протоколу огляду місця події від 06.03.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , придатний для ідентифікації за ним особи, що його залишила, та залишений долонею лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_6 .(а.с. 178-189 т. 1), що спростовує версію обвинуваченого про те, що він не заходив у квартиру.
Потерпілий ОСОБА_10 , під присягою, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність, наполягав, що коли біг за обвинуваченим, то не падав. Обвинувачений ОСОБА_6 навмисно застосовував до нього фізичну силу, щоб уникнути затримання, скинути з себе та втекти з викраденим майном, через що він і отримав перелом.
У сумці, відібраній у ОСОБА_6 , знаходилися 50 тис. грн. та золоті вироби, ікра, зв'язка ключів від домофону, паспорт на ім'я ОСОБА_6 та технічний паспорт дружини.
Такі показання потерпілого узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи №203 від 06.04.2020 та додаткової судово-медичної експертизи №608 від 28.12.2020, згідно яких у ОСОБА_10 було виявлено тілесне ушкодження у виді закритого перелому голівки правої променевої кістки без зміщення, при цьому, не виключається його утворення за обставин, на які вказує потерпілий, тобто внаслідок падіння потерпілого з прискоренням на лікоть.(а.с.91-93 т. 2, 172-180 т. 3)
Під час слідчого експерименту від 17 березня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_10 , останній на місці події детально та послідовно показав і розповів обставини переслідування та затримання обвинуваченого ОСОБА_6 06 березня 2020 року, яке відбувалось біля магазину «Продукти» по вул. Космонавтів, 3-а у м. Чернігові та отримання при цьому тілесного ушкодження у вигляді перелому руки внаслідок умисного застосування сили, щоб уникнути затримання (а.с.131-132, 133 т. 2)
Під час проведення службового розслідування дії інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 при переслідуванні 06 березня 2020року підозрюваних осіб у вчиненні крадіжки за адресою: АДРЕСА_5 , що призвело до його травмування та пошкодження предметів однострою поліцейського визнано такими, що відповідають вимогам Закону України «Про Національну поліцію» та чинного законодавства.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про намір застосувати фізичну силу і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського. Зазначене положення звільняє поліцейського від цього обов'язку лише в разі, якщо зволікання із застосуванням сили може спричинити посягання на життя і здоров'я особи та/або поліцейського чи інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим.
У даному випадку, ОСОБА_10 як працівник поліції виявив ознаки злочину і діяв відповідно до обов"язків працівника поліції, попередив обвинуваченого та іншого чоловіка, особа якого не встановлена, про те, щоб вони зупинилися, сказав про те, що він поліцейський, перебував у форменому одязі та діяв в межах своїх повноважень.
Більш того, саме на слова потерпілого про те, хто Ви такі, чоловіки почали тікати, чим викликали обґрунтовану підозру працівника поліції у причетності до неправомірних дій.
Пояснення обвинуваченого, що він не чув, що сказав ОСОБА_10 і не помітив його формений одяг поліцейського, спростовуються його подальшою поведінкою. Не почувши слів потерпілого обвинувачений побіг, чинив активний супротив, щоб уникнути затримання, події відбувалися серед білого дня, що дозволяло бачити людину не тільки перед собою, а й на значній відстані.
З протоколу огляду предмета від 16.03.2020 з фототаблицею до нього убачається, що було оглянуто вміст спеціального пакету, зокрема: шкіряна сумка чорного кольору, плитка шоколаду, упаковка освіжаючих подушечок, дисконтна картка, металевий предмет у виді емблеми з логотипом торгової марки та написом рельєфними знаками. Металева банка для зберігання консерви з пояснювальним написом «Ікра Лососева зерниста солена», складний перочинний металевий ніж, оздоблений полімерним матеріалом червоного кольору, при спробі розкладання елементів ножа в робоче положення, утворилося технологічне заглиблення в його корпусі, в якому виявлено три предмети у вигляді смужок прозорого полімерного матеріалу розмірами 5,6х31,7 мм, 5х30,5 мм, 4,5х31,3 мм товщиною 0,3 мм з нерівними різаними краями, кожна смужка по довжині розрізана навпіл, проте розрізи кожної смужки не доведені до кінця.
Надана на дослідження пластикова смужка найбільшими розмірами 3,5х34 мм, що вилучена під час ОМП біля магазину «Продукти», що в будинку №3-а, по вул. Космонавтів в м. Чернігів 06.03.2020 та пластикова смужка найбільшими розмірами 4х34 мм, що вилучено під час ОМП в квартирі АДРЕСА_2 06.03.2020 - раніше становили єдине ціле, що вбачається із висновку експерта №17-2/669 від 14.04.2020 і свідчить про неправдивість версії, обвинуваченого, що у квартиру він не проникав, у такому разі йому не потрібні були такі смужки.
Посилання сторони захисту на боргові зобов'язання перед ОСОБА_6 , не спростовують доведеності обвинувачення. Сам обвинувачений ніде не працює, а сума вилучених при ньому коштів та золотих виробів є досить значною, щоб довіряти, що він забрав майно та кошти в рахунок погашення боргу. У квартиру потерпілої мало місце проникнення шляхом відкривання замків, пластикові смужки залишені біля вхідних дверей квартири, звідки були викрадені речі, співпадають з однією із смужок, яка була у сумочці обвинуваченого, у квартирі потерпілої був порушений порядок речей, що також свідчить про те, що злодії розшукували цінні речі та гроші, на подарунковій візитивці був виявлений відбиток долоні лівої руки обвинуваченого, який свідчить, що він брав безпосередню участь у пошуку речей у квартирі потерпілої, що не зручно у рукавичках.
Критика захисником незначних недоліків протоколу огляду місця події та вимога визнати протокол огляду та висновок дактилоскопічної експертизи недійсними, не можуть бути задоволені, оскільки як протокол, так і експертний висновок на предмет належності відбитка долоні лівої руки обвинуваченому, відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та вимогам кримінально-процесуального закону.
Чоловік потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_21 на окремому аркуші паперу, доданому до матеріалів справи у томі 1, на а. с.107, власноручно надав дозвіл слідчій ОСОБА_13 на огляд його квартири в АДРЕСА_4 .
Суд першої інстанції ретельно перевірив усі недоліки протоколу огляду місця події, допитав слідчу, експерта, понятих, потерпілу і дійшов цілком обґрунтованого висновку про його допустимість та належність, а також відповідність вимогам кримінально-процесуального закону.
Висновки товарознавчих експертиз, проведених на підставі інформації слідчої у постанові про призначення експертиз про вагу золотих прикрас, пробу і форму, не суперечать змісту ст.. 242 КПК України, а тому правильно покладені в основу обвинувального вироку та доведення обвинувачення.
Прикраси із золота, довгий час не зношуються як інші речі. Потерпіла ОСОБА_9 , на відміну від чоловіків, користувалася прикрасами за їх прямим призначення, а не в якості обміну на кошти, а тому цілком природно запам'ятала як їх вартість, так і назву каміння, вагу золота. На правдивість її показань вказують кількість речей та їх якість, а також сума коштів, повернутих під час переслідування обвинуваченого ОСОБА_6 .
Цивільний позов потерпілої на суму речей у викраденні яких винуватість ОСОБА_6 не доведена, залишений без розгляду.
Твердження сторони захисту, що працівник поліції після закінчення робочого часу у поліцейській формі повертався додому, а тому під час переслідування ОСОБА_6 не виконував службових обов'язків, сам обвинувачений не застосовував до нього фізичну силу навмисно, спростовуються фактичними обставинами встановленими під час судового розгляду.
В силу ч.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Потерпілий ОСОБА_10 перебував у формі поліцейського, запідозрив сторонніх осіб у будинку за місцем проживання в неправомірних діях, запропонував представитися, на що обвинувачений і невстановлена особа стали тікати, він їх попередив - поліція, після чого чоловіки з метою втечі розділилися і один поліцейській самостійно затримав тільки обвинуваченого ОСОБА_6 , а том у його заява, що поліцейський випадково упав, коли він визволявся від його утримання, не відповідає дійсності.
ОСОБА_10 наздогнав ОСОБА_6 , повалив на землю і намагався утримати на місці, просив викликати перехожих поліцію. Звільняючись від затримання, обвинувачений діяв умисно, переміщаючи своє тіло на руку поліцейського, навмисно завдавав ударів та поштовхів, щоб скинути його з себе.
У медичних документах про травмування потерпілого ОСОБА_10 відсутні відомості про синці, садна, гематоми, в тому числі на кисті чи лікті правої руки, а тому ні первинна, ні додаткова, а також і повторні експертизи, не зможуть надати стверджувальну відповідь на питання про варіанти механізму виникнення перелому: внаслідок прикладення непрямої сили, при прикладенні сили, неможливо. Морфологічні особливості переломів не відрізняються. Конкретні умови заподіяння тілесних ушкоджень встановлюються виключно слідчим під час досудового розслідування, та судом - під час судового розгляду.
За даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2020 р. потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_6 , як особу, яку в цей же день зустрів за місцем свого проживання та намагався затримати, відібравши сумку з викраденим майном.
Посилання захисника про нікчемність протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, оскільки ОСОБА_10 після втечі ОСОБА_6 , бачив паспорт останнього, про що надавала показання свідок ОСОБА_14 , яка викликала поліцію, не заслуговують на увагу.
Потерпілий раніше із обвинуваченим знайомим не був, утримуючи останнього розгледів його риси обличчя, а перевірка документів у сумці, відібраній у обвинуваченого, в тому числі паспорта, дозволяла встановити особу і ніяким чином не вплинула на результати впізнання, події відбувалися у світлу пору доби, на відкритій місцевості.
Свідок ОСОБА_14 , на відміну від обвинуваченого бачила, що за обвинуваченим біг поліцейський ОСОБА_10 у формі, із шевронами та значком, кричав допомогти, викликати поліцію. Обвинуваченого наздогнав і тримав притиснувши до землі поліцейський, обидва тримали сумку, боролися. Підходив третій чоловік, який хотів вихопити сумку. Поліцейський кричав викликайте поліцію, тримайте сумку. Обвинувачений викрутився і побіг, а поліцейський залишився на землі, у нього була кров на руці і він тримався за плече.
«Поліцейський упав» свідок вживала, щоб повідомити як обвинувачений скинув із себе потерпілого ОСОБА_10 . Падіння з тулуба обвинуваченого на землю без застосування сили неможливе. Обвинувачений ОСОБА_6 лежав на землі, зверху його тримав потерпілий ОСОБА_10 , який перешкоджав підвестися, обидва перебували в безпосередній близькості до землі, а тому таке падіння з необережності привести до перелому не могло.
Потерпілий ОСОБА_10 стверджує, що перелом він одержав через навмисне прикладення сили обвинуваченим, а не через падіння з необережності. Його показання в частині причетності до крадіжки майна з квартири потерпілої ще двох осіб, збігаються з показаннями обвинуваченого, що до квартири потерпілої він ходив не сам.
Проте, судовий розгляд, як того вимагає зміст, ч.1 ст. 337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Причетність інших осіб до крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9 , яку не змогла довести сторона обвинувачення і відповідно більшу кількість викраденого майна, на правильність висновків суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_6 не впливає.
Обвинувачення ОСОБА_6 пред'явлене конкретне з додержанням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону. Через не встановлення інших осіб, причетних до крадіжки, зробити висновки про наявність попередньої змови чи її відсутність такої змови неможливо, а тому обвинувачення складене відповідно до фактичних обставин, встановлених під час досудового розслідування та судового розгляду.
Аналіз зібраних доказів, їх оцінка, перебування обвинуваченого ОСОБА_6 в безпосередній близькості з квартирою потерпілої, звідки було викрадене майно, його поведінка після звернення до нього поліцейського ОСОБА_10 , втеча з під'їзду будинку, чинення опору працівнику поліції, шляхом застосування сили, навмисне заподіяння середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, намагання вирвати з рук поліцейського сумку, в якій поряд з особистими речами знаходилися кошти та ювелірні прикраси, викрадені з квартири потерпілої ОСОБА_9 , наявність пластиковї смужки в сумці обвинуваченого тотожної із смужками, виявленими перед вхідними дверима потерпілої, які становили один предмет до розрізування, наявність відбитка його долоні на візитівці у квартирі потерпілої, твердження потерпілого поліцейського про застосування до нього сили обвинуваченим, поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_6 в інкримінованих йому злочинах.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, заперечення обвинуваченим своєї провини, відсутність критики до своїх дій, а також першу судимість, наявність на утриманні малолітньої дитини і за сукупністю кримінальних правопорушень, призначив покарання в межах, наближених до мінімальної санкції статей, яке є необхідним і достатнім для виправлення винного, попередження вчинення ним нових злочинів.
За змістом вирок суду відповідає вимогам кримінального процесуального закону, у ньому сформульоване обвинувачення, визнане судом доведеним і наведені переконливі аргументи на усі доводи як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, а тому законних підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2021 року щодо ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а для засудженого, який перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_22 ОСОБА_23 ОСОБА_24