Єдиний унікальний номер справи: 661/525/20 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/484/21 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 125 КК України
27 травня 2021 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження №12019230070001316 за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.02.2021 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нова Каховка Херсонської області, громадянки України, маючої середню освіту, працюючої, не одруженої, маючої на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимої,,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1360 грн. Запобіжний захід не обирався
Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 7416,87 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про речові докази.
Суд встановив, що ОСОБА_7 16.06.2019 року близько 19.10 год. перебуваючи біля будинку № 13 по вул. Рибальській в м. Нова Каховка Херсонської області, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла потерпілій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше п'яти ударів правою рукою по голові в область волосистої частини, після цього схопивши потерпілу двома руками за волосся, нанесла їй не менше трьох ударів правою ногою по голові в область волосистої частини та лівій руці в область ліктьового суглобу, в результаті чого заподіяла потерпілій тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, садна ділянки ліктьового суглоба, які відповідно до висновку експерта Новокаховського відділення судово-медичної експертизи Комунального закладу Херсонської обласної ради «Бюро судово-медичної експертизи» № 101 НК від 26.09.2019 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Вимоги апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за частиною 2 статті 125 КК України у виді арешту строком на 3 місяці. В решті вирок залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, яка безпідставно не була врахована судом при призначенні покарання, разом з цим факт вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння підтверджений показаннями свідків та не заперечувався самою обвинуваченою. Призначивши обвинуваченій найменш суворий вид покарання з передбачених у санкції ч. 2 ст. 125 КК України суд не врахував, що остання протягом всього перебігу судового провадження не вибачилась перед потерпілою, не відшкодувала заподіяну злочином шкоду, вчинила злочин у особливою зухвалістю.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 підтримала апеляційну скаргу просила скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_7 покарання у виді арешту строком на 3 місяці.
Обвинувачений ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, вважаючи його законним і обґрунтованим.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вирок суду в частині визнання винуватості та кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України не оскаржується, тому апеляційним судом в силу ч. 2 ст. 404 КПК України не перевіряється.
Зі змісту апеляційної скарги убачається, що представник потерпілого фактично порушує питання про недотримання судом першої інстанції визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов'язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання:
1)у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2)відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має малолітню дитину, постійне місце роботи, частково визнала вину, встановив відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Суд врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, яке певний чином було спровоковано самою потерпілою та обґрунтовано визнав за можливе призначити ОСОБА_7 найменш суворий вид покарання у виді штрафу.
З цим висновком погоджується і колегія суддів.
Посилання апелянта на безпідставне неврахування судом обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки відповідного висновку суд дійшов, належним чином умотивувавши свої рішення.
Крім того, відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред'явленого обвинувачення, яке в подальшому місцевий суд визнав доведеним, не інкримінував ОСОБА_7 вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Цієї обставини також не було зазначено в обвинувальному акті як такої, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України.
На думку колегії суддів, вимога представника потерпілої про апеляційним судом визнання цієї обставини відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України такою, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченій покарання ґрунтується на положеннях ст.ст. 50 і 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання і є необхідним для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому вважати призначене покарання явно несправедливим через його м'якість, апеляційний суд підстав не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК, які б стали підставою для скасування або зміни судового рішення в іншій частині, колегією суддів не встановлено.
З наведених підстав, апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.02.2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення судом апеляційної інстанції.
Судді: три підписи
Згідно з оригіналом:
Секретар судового засідання
Ухвала набрала законної сили 27.05.2021 року ОСОБА_5 .