Справа № 195/65/21
2/195/108/21
20.05.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченко Д.М., за участю секретаря - Левкович Н.М., представників сторін: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 5000 доларів США та відсотків за користування грошовими коштами в сумі 450 доларів США.
Позов обґрунтовує тим, що в серпні 2014 року відповідач звернулася до нього з проханням видати їй в рахунок попередньої плати за житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав її матері, ОСОБА_5 , грошових коштів в сумі 5000 доларів США.
14.08.2014 року за домовленістю між ними, що в подальшому вони укладуть договір купівлі - продажу житлового будинку, він передав ОСОБА_4 5000 доларів США, про що останньою власноручно було вчинено запис про своє прізвище, ініціали та підпис у складеній ним розписці від 14.08.2014 року, що підтверджує факт отримання коштів. Розписка складалась та грошові кошти передавались у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які також власноручно записали в розписці свої прізвище, ініціали та підпис.
У вересні 2020 року йому стало відомо, що власник житлового будинку ОСОБА_5 померла, а спадкоємцем після її смерті став ОСОБА_8 який відмовив йому у відчуженні житлового будинку на його користь.
Таким чином, ОСОБА_4 без достатньої правової підстави отримала від нього грошові кошти в сумі 5000 доларів США, оскільки не являлася власником вказаного житлового будинку і відповідно не мала повноважень щодо розпорядження цим майном.
Факт безпідставного користування відповідачем грошовими коштами, які вона зобов'язана повернути, починається з 14.08.2014 року.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, таке прострочення є триваючим правопорушенням, і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення, про також наголосив у своїй постанові ВСУ від 26.04.2017 року у справі №918/329/16.
Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами за останні три роки.
Відсоткова ставка: 3% на день, розраховується за формулою: (відсотки) = (сума боргу) ? (процентна ставка) / 100%/ 365 днів ? (кількість днів).
Отже, період з 05.01.2018 року по 05.01.2021 рік становить 1095 днів, сума боргу 5000 доларів США, відсоткова ставка 3%, всього 450 доларів США.
Всього: сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 05.01.2018 року по 05.01.2021 року складає 450 доларів США.
В судовому засіданні позивач та його представник, що діє на підставі ордера №040121 від 04.01.2021 року, підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача, що діє на підставі ордера серія ДП №324038 від 01.03.2021 року заперечує проти позовних та просить суд застосувати строк позовної давності предбачений ст. 257 ЦК України, оскільки позивач не звертався до суду за захистом свого порушеного права, а посилання на те, що він дізнався про смерть ОСОБА_8 у 2020 році і що будинок оформив її спадкоємець ОСОБА_8 не можливо визнати об'єктивною причиною пропуску строку позовної давності, так як він знав кому належить будинок, не скористався наданою йому довіреністю від 14.08.2014 року на розпорядження будинком, і у зв'язку з тим, що будинок не був переофомлений у встановленому законом порядку, повинен був звернутися до 14.08.2017 року з відповідною вимогою до ОСОБА_4 аббо ж до ОСОБА_5 у межах строку позовної давності.
Відповідач ОСОБА_4 підтримала позицію совго представника.
Свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що була присутня під час передачі коштів ОСОБА_3 ОСОБА_4 , про що була складена розписка у якій вона та інший свідок поставили свої підписи. При цьому, ОСОБА_4 запевнила, що претензій не мала. ОСОБА_5 під час передачі коштів та складання розписки не було поряд. Розмови щодо вартості житлового будинку не велося.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що була свідком при передачі коштів у розмірі 5000 доларів США з боку ОСОБА_3 ОСОБА_4 . Також в той день власник будинку ОСОБА_5 надала довіреність на представлення своїх інтересів. Передача коштів відбулася до складання довіреності.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що його батько ОСОБА_8 отримав документи на спадщину після смерті ОСОБА_5 у листопаді 2020 року, про що він повідомив ОСОБА_3 .
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, заслухавши сторони та свідків, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Зі змісту письмової розписки від 14.08.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 передав гроші в розмірі п'яти тисяч доларів за купівлю будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , про що засвідчили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які і підтвердили в судовому засіданні факт передачі грошових коштів в сумі 5000 доларів США.
Сторони підтвердили факт належності, на момент передачі коштів, вказаного житлового будинку ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач та його представник не заперечували факт отримання 14.08.2014 року грошових коштів в сумі 5000 доларів США за продаж житлового будинку по АДРЕСА_1 , однак просять відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, який повинен обчислюватися з моменту передачі коштів, тобто з 14.08.2014 року, оскільки йому достовірно відомо було про належність житлового будинку ОСОБА_5 , від якої він отримав відповідну довіреність на розпорядження будинком та був зареєстрований в ньому.
Суд відхиляє доводи відповідача та його представника щодо застосування строку позовної давності виходячи з того, що свідок ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_3 про оформлення його батьком ОСОБА_8 житлового будинку після смерті матері ОСОБА_5 у листопаді 2020 року. Тому, в даному випадку перебіг строку позовної давності починається саме з того моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права, оскільки надавав кошти відповідачу будучи впевнений, що у подальшому стане власником житлового будинку.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/6937/17-ц, провадження № 61-18307св18.
Слідуючи приписам статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
У зв'язку із вищезазначеним у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення отриманих коштів, і відповідно до статті 625 ЦК України він зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідно до частини другої статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
За приписами статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, таке прострочення є триваючим правопорушенням, і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення (Постанова ВСУ від 26.04.2017 у справі № 918/329/16).
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом наведеної норми закону нараховані інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.
Відсоткова ставка: 3% на день, розраховується за формулою: (відсотки) = (сума боргу) ? (процентна ставка) / 100%/ 365 днів ? (кількість днів).
Отже, період з 05.01.2018 року по 05.01.2021 рік становить 1095 днів, сума боргу 5000 доларів США, відсоткова ставка 3%, всього 450 доларів США.
Всього: сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 05.01.2018 року по 05.01.2021 року складає 450 доларів США.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки факт передачі позивачем коштів відповідачу за неналежний їй житловий будинок було доведено дослідженими в судовому засіданні доказами.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача сплачений по справі судовий збір в сумі 1538 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 261, 266, 533, 536, 625, 1212, 1214 ЦК України, суд -
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , безпідставно набуті нею грошові кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) доларів США та відсотки за користування грошовими коштами в сумі 450 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1538 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст виготовлено 28.05.2020 року.
Суддя: Д. М. Скрипченко