Справа № 191/3465/20
Провадження № 1-в/191/825/20
іменем України
26 травня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього положення ч. 5 ст. 72 КК України про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
встановив:
17.11.2020 року на адресу суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього положення ч.5 ст. 72 КК України, щодо зарахування строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 06 листопада 2018 року по 14 січня 2020 року.
До початку судового засідання засуджений надав заяву про розгляд клопотання без його участі, що не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, а також враховуючи думку прокурора Синельниківської окружної прокуратури, який заперечував проти задоволення клопотання, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Матеріалами справи встановлено, 11 червня 2018 року був затриманий ОСОБА_3 , про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року, який набрав законної сили 02 грудня 2019 року на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду, ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, за злочин, вчинений ним 11 червня 2018 року.
Згідно довідки СВК-94 початок строку відбування покарання засудженим зазначений - 11.06.2018 року, кінець строку: 11.09.2022 року. До СВК - 94 прибув 15.01.2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
При розгляді клопотання засудженого суд враховує висновок Великої Палати ВС від 29.08.2018 року. Так, Постановою Верховного Суду, було визначено застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання). Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час вирішення судом питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII- є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону « Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, матеріалами справи підтверджується те, що ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, вчиненого ним 11.06.2018 року, тобто після 21.06.2017 року, тому під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046 -VIII), тобто в редакції закону, яка діяла після 21.06.2017 року.
Крім того, доказу перебування ОСОБА_3 в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді іншого кримінального провадження, суду не надано.
Отже, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, слід відмовити, оскільки засуджений не є особою на яку розповсюджується дія ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р., яка набула чинності 24.12.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, суд,-
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про застосування до нього положення ч.5 ст. 72 КК України, щодо зарахування строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі в період з 06 листопада 2018 року по 14 січня 2020 року, відмовити.
Копію ухвали направити в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)», засудженому, прокурору Синельниківської місцевої прокуратури для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1