Справа № 206/1441/21
Провадження № 2/206/724/21
24.05.2021 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Різниченко Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 20.06.2014 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалось та в жовтні 2019 року вони припинили спільне проживання. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, він є працездатною особою, на обліку в медичних закладах не перебуває. Інших утриманців, крім їхнього сина, відповідач також немає. В зв'язку із чим, позивач просила ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини всіх видів його заробітної плати та інших доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Позивач позов підтримала, просила задовольнити, про що надала суду письмову заяву.
Відповідач позов визнав, проти його задоволення не заперечував, про що надав суду письмову заяву.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
06.04.2021 позивачем подано позовну заяву з додатками (а.с. 1-8).
30.04.2021 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.05.2021 (а.с. 13).
24.05.2021 до канцелярії суду сторонами було подано заяви про розгляд справи без їхньої участі, позивач позов підтримала, просила задовольнити, відповідач позов визнав повністю, проти його задоволення не заперечував (а.с.17-18).
Під час розгляду справи судом досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
24.05.2021 складено вступну та резолютивну частини рішення суду (а.с. 20).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
З 20.06.2014 сторони по справі знаходяться в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 20.06.2014, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 335, шлюб зареєстрований Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 2).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками дитини зазначено позивача та відповідача, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24.12.2014 Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 3).
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Зазначені вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.0.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 17 підкреслено, що за відсутності домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку визначається кожного року відповідно до Закону України «Про державний бюджет України».
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи те, що нормами чинного законодавства, зокрема ст. 180 СК України, визначений чіткий імперативний припис щодо обов'язку батьків утримувати їх дітей до досягнення ними повноліття, приймаючи до увагу ту обставину, що відповідач в дійсності є батьком дитини, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів є повністю обґрунтованими.
В той же час, положення ст. 206 ЦПК України наголошують на тому, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Абзацом 6 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» уразі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повнолітнього віку, оскільки він будучи батьком дитини зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, з огляду на визнання відповідачем позову, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 8, 11, 12 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 13, 89 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати з 06.04.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 28.05.2021.
Головуючий суддя: К.С. Маштак