Єдиний унікальний номер справи 183/2986/21
Провадження № 2/183/2659/21
про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», третя особа - Національний банк України, про встановлення нікчемності кредитного договору, -
07 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Качай гроші», який переданий судді 11 травня 2021 року, у якому просить встановити факт нікчемності кредитного договору № 00-554579 від 17 грудня 2019 року ТОВ «Качай гроші».
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що справа не підлягає розгляду Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області і підлягає передачі на розгляд за підсудністю до іншого суду, з наступних підстав.
Звертаючись за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, позивач керувався ч. 5 ст. 28 ЦПК України, подаючи позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Слід зазначити, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» убачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Разом з цим, позивач, звертаючись із цим позовом до суду, зазначає про те, що він до відповідача ніколи не звертався, жодних угод з ним не укладав та будь-яких коштів від нього не отримував, а тому суд приходить до висновку, що позивач не є споживачем в силу положень Закону України "Про захист прав споживачів".
Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай гроші» виник спір, який не стосується захисту прав споживача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до спору, який виник між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай гроші», не можуть бути застосовані положення ЦПК України про право позивача на визначення підсудності цієї справи за його зареєстрованим місцем проживання, визначене ч. 5 ст. 28 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», юридична адреса якого: 03150, Київська область, м. Київ, вул. І. Федорова, 64/16.
З урахуванням вищенаведеного, позовна заява підсудна Голосіївському районному суду м. Києва, як суду за місцезнаходженням відповідача юридичної особи ТОВ «Качай гроші».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, приходжу до висновку, що ця справа не підсудна Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетовської області, у зв'язку з чим, підлягає передачі на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 260 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», третя особа - Національний банк України, про встановлення нікчемності кредитного договору - передати за підсудністю на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.
Ухвала суду складена і підписана 13 травня 2021 року.
Суддя Г.Є. Майна