195/524/21
3/180/580/21
у справі про адміністративне правопорушення
28 травня 2021 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., секретар Котова Н.С., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора "Центру реабілітації " Найкраще життя", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
09.03.2021 року о 13.30 годині встановлено, що в с. Новокиївка , Томаківського району по вулиці Дніпрова,20 ОСОБА_1 , будучи директором благолдійного фонду "Цкентр реабілітації " Накраще життя" забезпечив здійснення. господарської діяльності по наданню послуг утримання: реабілітація алко-нарко залежних та безпритульних осіб, без одержання документів дозвільного характеру, а саме: подання і реєстрація декларації у відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання, вимогам закону з питань пожежної безпеки, чим порушив вимоги Постанови КМУ №440 від 05.06.2013 року, відповідальність за що передбачає ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні особі, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він займає посаду директора благодійного фонду "Цкентр реабілітації " Найкраще життя", дійсно при перевірці було встановлено, що ним не подавалася та не реєструвалася декларація по пожежній безпеці, оскільки він не знав, що така декларація має бути подана. До них кілька разів приїжджали представники пожежної служби та ніяких порушень не знайшли. Оскільки така декларація має бути подана він зобов'язується найближчим часом привести документацію у відповідність з Законом.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що на адресу поліції надійшла скарга старости села Новокиївка, в якій він просив перевірити законність діяльності реабілітаційного центру. За результатами перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 організував господарську діяльність по наданню послуг утримання: реабілітація алко-нарко залежних та безпритульних осіб, без одержання документів дозвільного характеру, а саме: подання і реєстрація декларації у відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання, вимогам закону з питань пожежної безпеки, чим порушив вимоги Постанови КМУ №440 від 05.06.2013 року за, що на нього було складено адміністративний протокол по ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП так, як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини першої статті 164 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Санкція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ № 546619 від 09.03.2021 року в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП; показаннями свідка ОСОБА_2 , допитаного у судовому засіданні, який підтвердив факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , відповідно до яких він дійсно організував господарську діяльність без оформлення дозвільної документації.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 - є щире каяття.
Обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про те, яке стягнення слід призначити ОСОБА_1 за вчинене ним правопорушення, враховую його особу, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розмір якого визначено на рівні найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.164 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ч. 5 ч. ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.24, ст.40-1, ч.1 ст. 164, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула