Справа № 932/2557/21
Провадження №2а/932/92/21
"28" травня 2021 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі головуючого судді Кошлі А.О.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко А.С.
представника позивача: Куцугуб О.Ю.
відповідача: ОСОБА_1
перекладача: Савченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Нігерії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (позивач) до громадянина Нігерії ОСОБА_1 (відповідач) про примусове видворення за межі України.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачу була оформлена посвідка на тимчасове проживання на підставі навчання, терміном дії до 01.10.2014 року, яку було продовжено до 25.07.2016 року, та яку скасовано 22.07.2016 року у зв'язку з відрахуванням з вищого навчального закладу, посвідку на тимчасове проживання в Україні для зняття останнього з реєстрації не здав, а також не повідомляв вищий навчальний заклад про місце свого находження та не відповідав на телефонні дзвінки, тим самим ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, чим порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. 03 грудня 2020 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, того ж дня було прийнято рішення, яким відповідача було зобов'язано залишити територію України у термін до 20.12.2020 року, проте рішення до теперішнього часу не виконано, із заявою про добровільне повернення, а також із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до органів міграційної служби не звертався, зареєстрованого шлюбу на території України не має, батьком не зареєстрований.
Посилаючись на те, що відомості про перебування відповідача на території України на законних підставах відсутні, останній рішення про примусове повернення у встановлений строк самостійно не виконав, у зв'язку з цим позивач просить ухвалити рішення про примусове видворення за межі України громадянина Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також 29 березня 2021 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України, яка задоволена рішенням суду від 29.03.2021 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та викладені у ньому обставини, просила задовольнити позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача - адвокат Мамчик Д.О. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні виявив бажання повернутися додому.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що до головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за консультацією звернувся громадянин Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_1 виданий KIEV, UKRAINE терміном дії з 24.02.2020 до 23.02.2025.
В результаті здійсненої перевірки встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області 03.12.2020 року громадянин Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП за проживання без документів на право проживання в Україні та прийнято рішення про примусове повернення Відповідача до країни походження. У зв'язку з чим ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направило запит на отримання копій матеріалів справи про примусове повернення включаючи матеріали щодо проведених заходів для здійснення примусового видворення відносно Відповідача (паперова копія електронного запиту за вих..№1201.3.2/13858-21 від 18.03.2021 року додається).
18.03.2021 року з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшли копії матеріалів справи про примусове повернення, відповідно до яких 03.12.2020 року відносно Відповідача Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області складено Протокол ПР МКМ 005180 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП, також щодо Відповідача було винесено Постанову про накладання адміністративного стягнення ПН МКМ 005171 за порушення ст.4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та відповідно до ч.1 ст.203 КУпАП, квитанції про сплату штрафу або її копії в матеріалах справи не виявлено.
Також, 03.12.2020 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області з урахуванням чинного Законодавства України були взяті пояснення з Відповідача з яких вбачається що Відповідач офіційно не працює, не одружений, прибув в Україну 30.12.2010 року через ПП Бориспіль, постійного місця проживання не має, останній раз ночував за адресою м. Київ, вул. Жилянська,б.120Б хост. Відповідач зазначає що в Україну приїхав з приватною метою, після закінчення терміну перебування не виїхав у зв'язку з фінансовими обставинами, близьких родичів на території України не має, власного житла не має тощо.
За результатами розгляду матеріалів, щодо Відповідача, 03.12.2020 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області винесено Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни гр. Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається зокрема наступне, за нелегальне становище, відсутність у Відповідача підстав для подальшого перебування на території України, за порушення вимог ст. 4, ст. 15 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни Відповідача, зобов'язати його покинути територію України у термін до 20.12.2020 року. Відповідачу повідомлено що відносно нього прийнято рішення про примусове повернення, взято зобов'язання не пізніше 20.12.2020 року залишити територію України, ознайомлено з вимогами ст.30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разі ухилення від виїзду за межі України у визначений строк про що свідчить особистий підпис Відповідача з зазначенням що перекладач Відповідачу не потрібен.
Вказане рішення відповідачем не оскаржувалося і є чинним. В добровільному порядку відповідач рішення не виконав.
29 березня 2021 року о 15 год. 05 хв. громадянина Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано, про що свідчить протокол № МДН 000023 про адміністративне затримання.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2021 затримано та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців рахуючи з 29.03.2021 року до 29 вересня 2021 року, з метою забезпечення видворення за межі території України, яке набрало законної сили та залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року.
Згідно відповіді заступника начальника ГУ ДМС в Одеській області №5100.5.2-4794/51.3-21 від 27.04.2021 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у Миколаївському ПТПІ 12 квітня 2021 року звернувся до ГУДМС в Одеській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
22 квітня 2021 року Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області прийнято наказ №77 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також міжнародними договорами.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України передбачені ст. 288 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно з ч. 13 ст .289КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
З наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі прийнятого адміністративним судом рішення застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
У судовому засіданні відповідач не оспорював обставин щодо незаконно перебування на території держави Україна.
Судом також встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.
Відповідач не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до вимог ч.1ст.288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
З наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.
Суд встановив, що відносно відповідача 03 грудня 2020 року ухвалено рішення про примусове повернення з України, яке ним не виконано. Доказів на підтвердження поважності причин невиконання рішення про примусове повернення відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про видворення громадянина Нігерії ОСОБА_1 , оскільки відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення встановлених правил перебування іноземців на території України та проживання без дозволів на право перебування на території держави, не виконав рішення про його примусове повернення, доказів про наявність постійного місця проживання та близьких родичів на території України суду не надано, в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відмовлено, статусу біженця не надано, таким чином своїми діями останній порушив вимоги ст.ст.9,16,23,26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 26, ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 30, ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», ст.ст. 2, 6-11, 72-78, 90, 139, 211, 241-246, 268-272, 288, 289, 371, 372 КАС України,
Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Нігерії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України- задовольнити.
Примусово видворити за межі України громадянина Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя А.О. Кошля