Справа № 236/2143/21
27 травня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,
за участю секретаря - Теліуса С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман за відсутності учасників справи цивільну справу за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жданівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту народження дитини на тимчасово непідконтрольній території України,
25.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту народження дитини, де зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області вона народила дитину жіночої статі, внаслідок чого отримала свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 , видане 24.03.2021 «Будьонівським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції, так званої ДНР». В зв'язку з цим, заявниця звернулася до суду та просить встановити факт народження дитини жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області, Україна.
Заявниця ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду її справи судом, однак для участі в судовому засіданні не прибула.
Заінтересовану особу Жданівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом; заінтересованою особою не направлено свого представника для участі в судовому засіданні, заперечень проти задоволення заяви заінтересованою особою висловлено не було.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини і визначив відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , перебуваючи на непідконтрольній органам державної виконавчої влади України території в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину жіночої статі. Копія свідоцтва про народження від 24.03.2021 року; копія медичного свідоцтва про народження, підтверджують факт народження дитини.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Виключний перелік таких документів встановлено Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом МЮ України від 18.10.2000 року № 52/5 (в редакції наказу МЮ України від 24.12.2010 року № 3307/5). Форма цих документів затверджена наказом МОЗ України від 08.08.2006 року № 545 - медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о); медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального заходу (форма № 103-1/о); рішення суду про встановлення факту народження.
Заявницею надані до суду свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 , видане 24.03.2021 «Будьонівським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції, так званої ДНР» та медичне свідоцтво про народження № 130/180, видане 23.03.2021 року.
При оцінці наданих заявником письмових доказів, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням.
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст.82 ЦПК України є обставина проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації) на території Донецької області та вихід частини території області з-під контролю державної влади України.
Нормами ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено період проведення антитерористичної операції як час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; визначено територію проведення антитерористичної операції як територію України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі на території м. Донецька Донецької області.
30.04.2018 року Президент України підписав Указ "Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони. Глава держави також підписав Наказ Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей». Згідно з наказом, з 14:00 30 квітня 2018 року, розпочато операцію об'єднаних сил відповідно до плану операції об'єднаних сил.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян; на вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їхні посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Саме у зв'язку з проведенням антитерористичної операції відповідно до пунктів 1,3 наказу МЮ України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» відділам державної реєстрації актів цивільного стану, у тому числі і у м. Донецьку Донецької області, тимчасово припинено доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян і призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану. Проведення державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану за межами територій, вказаних в наказі.
За таких обставин суд вважає обґрунтованим твердження заявника про неможливість реєстрації народження дитини в установлений державою позасудовий спосіб з об'єктивних причин.
Частиною 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.
За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно зі ст. 154 СК України батьки мають право звертатись до суду за захистом прав та інтересів дитини як законні представники без спеціальних на те повноважень. Відповідно до п.7 ч.1 ст. 315 ЦПК України встановлення факту народження особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом ДРАЦС зареєструвати факт народження. Суд встановлює факт народження особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту народження.
Відповідно до ст. 317 ч.1, 3 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
Суд також враховує, що згідно п.1 ст.7 Конвенції про права дітей дитина має бути зареєстрована одразу після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
За змістом наданих заявником письмових доказів, досліджених судом, суд приходить до висновку про наявність достатніх доказів народження ОСОБА_1 дитини жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Будьонівському районі міста Донецька Донецької області, Україна.
Тому суд вважає, що заява окремого провадження ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини в певний час ґрунтується на законі, а вимоги щодо встановлення цього факту є такими, що підлягають задоволенню. Встановлення факту має юридичне значення, оскільки створює правові наслідки. За встановлених судом обставин в інший спосіб встановити вказаний факт та захистити права і інтереси новонародженої дитини неможливо.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд-
Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жданівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту народження дитини на тимчасово непідконтрольній території України- задовольнити.
Встановити факт народження громадянкою України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в с. Студенок Ізюмського району Харківської області, Україна, дитини жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Будьонівському районі міста Донецька Донецької області, Україна.
Роз'яснити заінтересованим особам право звернутись до відповідного територіального органу ДРАЦС із заявою про реєстрацію встановленого судом факту народження дитини у певний час.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду відповідно до ст. 317, 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню; оскарження цього рішення не зупиняє його виконання.
Суддя -