Харківський районний суд Харківської області
26 травня 2021 року смт. Покотилівка
Справа № 635/2066/21
Провадження № 3/635/920/2021
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в присутності представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- Єфімової Т.В., матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №134 від 14 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2021 року вищевказану справу передано в провадження судді Карасави І.О.
В судових засіданнях інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності представляв адвокат Єфімова Т.В.
В судовомі засіданні представник особи, яка притягається до адміністравтиної відповідальності Єфімова Т.В. заперечувала щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиную 1 статті 130 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.
Встановлені фактичні обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд дослідивши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у відповідності до положень статті 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно частини 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, щодо керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2, 3, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно вимог статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі Порядок), визначено процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких й узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Суд ретельно розглянув усі аргументи, які містилися в матеріалах справи, письмових поясненнях, наданих стороною захисту, вислухавші в судовому засіданні представника ОСОБА_1 дійшов наступних висновків.
Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини: 14 березня 2021 року о 04 годині 30 хвилин на 42 км. автодороди М-03 Київ-Харків-Довжанський в Харківській області ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тримтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alkotes 6820 на місці зупинки та встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Так, у судовому засіданні представник ОСОБА_1 пояснив, що її клієнт вину не визнає, оскільки алкогольні напої не вживав. Відмовився від проходження медичного огляду на алкотестер Drager та у закладі охорони здоров'я, оскільки не вживав алкогольні напої та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Також посилається на те, що водій був у медичній масці, тому яким чином працівники поліції почули запах алкоголю не відомо.
Крім того, в письмових поясненнях сторона захисту зазначає, що відеозаписи з бодікамер не можно вважати належними та достатнім доказом по даній справі, у зв'язку з тим, що на відео не вбачається того, що транспортний засіб рухався, на відео неможливо встановити чи саме TOYOTA COROLLA, державний номерний знак НОМЕР_1 стоїть на узбіччі, на відео поліцейські звертаються до громадянина лише «водій», а чи є це саме ОСОБА_1 , не зрозуміло, обличчя особи, яка відмовляється від проходження освідування розгледіти неможливо, адже камера його не фіксує.
Вищевказані доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не приймаються з огляду на наступне.
З протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), вбачається, що працівники Національної поліції виявили у водія ОСОБА_1 наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожни нирота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Вищевказані ознаки алкогольного сп'яніння також були підтверджені під час дослідження у судовому засіданні інших доказів.
Так відповідно до рапорту(а.с.2) зазначено, що після зупинки транспортного засобу TOYOTA COROLLA під керуванням водія ОСОБА_1 та під час спілкування з ним були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: тремтіння рук, порушення мови. При двох понятих було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alkotes 6820 та у закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився. Також було складено постанову ЕАН 3913646 за частиною 5 статті 121 КУпАП. Транспортний засіб було зупинено без порушень Правил дорожнього руху.
Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення(позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить данні, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх, зокрема з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.3), в якому зазначені аналогічні ознаки стану сп'яніння, які були зазначені в рапорті, а також зафіксована відмова водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 березня 2021 року (а.с.1) слідує, що водій ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків. Свідками згідно протоколу про адміністративне правопорушення є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В протоколі у відповідній графі міститься підпис свідків, а також до матеріалів додані письмові поясненні свідків від 14 березня 2021 року (а.с.4-5), з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНЛ ХОР ОНД та на місці зупинки відмовився.
Пояснення сторони захисту, про те, що письмові пояснення свідків викликають сумніви судом не беруться до уваги, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не скористалися своїм правам щодо надання доказів та не заявлявляли жодного клопотання щодо виклику та допиту в якості свідків будь-яких осіб, в тому числі, які були зазначені в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності в якості свідків.
Разом з тим, суд зазначає, що виходячи з вимог статті 272, пункту 5 частини 1 статті 278 КУпАП допит свідка є правом суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не обов'язком.
Крім того, при розгляді справи суд не вбачає будь-яких суперечностей в наданих доказах в тому числі з досліджених відеофайлів(з яких вбачається присутність свідків під час з'ясуванні питання працівниками поліції у водія ОСОБА_1 щодо відмови від проходження від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я), письмових пояснень свідків та пояснень захисника, які цілком узгоджується з рештою відомостей на підтвердження винуватості водія
ОСОБА_1 судовому засіданні були досліджені відеофайли, які містилися на DVD-R диску, доданого до матеріалів справи. Під час дослідження відеофайлів судом було встановлено, що ОСОБА_1 працівниками поліції була роз'яснена процедура проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Drager або в медичному закладі охорони здоров'я КНЛ ХОР ОНД, на що водій чітко відмовився у присутності двох свідків. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення, водій його підписав, були роз'яснені права та надана копія відповідної постанови.
Судом встановлено, що інформація яка міститься на відеофайлах повністю збігаюється з письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи (а.с. 3-4) та підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження сторони захисту, що на відео не зрозуміло, хто саме відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я суд не бере до уваги, оскільки вказане твердження було спростовано під час судового розгляду захисником, який підтвердив, що дійсно водій ОСОБА_1 у присутності двох або трьох(точно сказати не може) поліцейських та у присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі охорони здоров'я, оскільки вважав, що він алкоголь не вживав.
Аргументи сторони захисту, що на відео не видно, як водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом не беруться судом до уваги, оскільки під час судового засідання були спростовані самим захисником, яка підтвердила, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA COROLLA, якій належив її цивільній дружині, яка в цей час знаходиласть також в автомобілі.
Доводи сторони захисту щодо того, що огляд на стан сп'яніння проводився не у найближчому закладі охорони здоров'я суд не сприймає, оскільки, за повідомленням інспектора поліції, вони відвозять для проходження медичного огляду на стан сп'яніння тільки в ХМП ХОР ОНД, а ця обставина жодним чином не впливають на кінцеві результати медичного огляду.
Також, твердження сторони захисту щодо відсутності безперервної відеофіксації та неспівпадінні дій учасі не приймає до уваги, оскільки суд прийшов до висновку, що усі файли з відеозаписами, досліджені в судовому засіданні є послідовними, логічними щодо відбування подій та в повній мірі відображають факт відмови водія ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Відтак, усі інші доводи та аргументи сторони захисту є безпідставними та відхиляються судом, оскільки вони не спростовують доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому суд ставить у провину.
Наведені та досліджені судом докази є достатньо вагомими, чіткими і узгоджених між собою та жодним чином не спростовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог статті 256 КУпАП, а також у присутності двох свідків.
Суд дійшов висновку, що процедура, яка передбачена вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, була дотримана.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставлять йому у провину повністю доведена належними та допустимими доказами.
За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування критеріїв доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній порушив пункт 2.5 ПДР.
Щодо заявленого захисником клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення суд зазначає, що на підставі вищевикладеного не вбачає правових підстав для його задоволення, оскільки в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до вимог частини 1 статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Таким чином, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд застосовує редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, яка діяла під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно зі статтею 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені у статті 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Стаття 27 КУпАП встановлює, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України
За таких обставинах, суд вважає необхідним та достатнім для виховання притягуваного та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що уразі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збору розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 130, 248, 251, 252, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд
У задоволенні клопотання адвоката Єфімової Т.В. про закриття провадження у справі зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП- відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною частиною 1 статті 130 та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.
Суддя: І.О. Карасава