Справа № 369/6907/21
Провадження № 2-з/369/37/21
26.05.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у якій просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (на даний час Фастівський район) Київської області.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що 12.12.2016 він за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю.В. за № 4578, придбав у ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 за ціною 124 153 грн. Під час посвідчення правочину ОСОБА_2 запевнив, що інші особи не мають ніяких прав на вказану частину будинку та подав нотаріусу заяву про те, що відчужуване майно є його особистою власністю. Також за вказаним договором купівлі-продажу від 12.12.2016 ОСОБА_1 придбав у сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 іншу 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
На момент укладення договору купівлі-продажу приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 знаходилися у занедбаному та напівзруйнованому стані, а прибудинкова територія була вкрита високим чагарником і бур'яном. Вся будівля потребувала капітального ремонту та була непридатною для проживання.
ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 2016 року він провів реконструкцію та капітальний ремонт всього житлового будинку АДРЕСА_2 із збільшенням його площі у 2 рази. Зокрема було повністю переобладнано опалення будинку, здійснено реконструкцію системи газопостачання, водопостачання та каналізації, встановлено новий котел, проведено заміну всієї електропроводки, зроблено капітальний ремонт даху, стін, стелі та підлоги із заміною вікон і дверей, добудовано мансардний поверх, проведено роботи по утепленню будинку і гаражу. Крім того, на прибудинковій території була покладена нова тротуарна плитка, посаджені дерева, побудовано новий гараж, а старий гараж було реконструйовано у сауну.
Всього на будівельні роботи з реконструкції та капітального ремонту будинковолодіння АДРЕСА_2 заявником було витрачено близько двох мільйонів гривень, що може бути підтверджено товарними чеками, фіскальними чеками, накладними, рахунками та фотографіями.
В результаті реконструкції та капітального ремонту інвентаризаційна та ринкова вартість вказаного будинковолодіння значно збільшилася.
Так, згідно технічного паспорту від 26.10.2016 на житловий будинок АДРЕСА_2 станом на день проведення технічної інвентаризації будинок був одноповерховим загальною площею 71,5 кв.м., а інвентаризаційна вартість всього будинковолодіння складала 407086 грн. Натомість згідно технічного паспорту від 05.05.2021 будинок АДРЕСА_2 є загальною площею 138,5 кв.м. та має мансарду.
Відповідно до Звіту про оцінку майна від 01.11.2016 № АБЗ 1-161101-004 ринкова вартість всього житлового будинку АДРЕСА_2 разом з будівлями та спорудами на дату оцінки становила 248 305,52 грн.
На сьогоднішній день ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_2 вже становить 2 375 857,68 грн. згідно Звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «АВЕРТА ГРУП» 21.05.2021, а ринкова вартість 1/2 частини будинку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно складає 1 187 928,84 грн.
Із зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, поданої в рамках цивільної справи № 369/10153/16-ц, заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 на дату придбання ним 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , яка свою згоду на відчуження цієї частини будинку не давала.
Таким чином, ОСОБА_2 , достовірно знаючи що він не має право відчужувати будинок без згоди своєї колишньої дружини, в день посвідчення правочину письмово повідомив нотаріуса про те, що відчужувана частина будинку є його особистою власністю.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.11.2020 у цивільній справі № 369/10153/16-ц задоволено первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, та задоволено зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Герасимів Юлія Вадимівна, про поділ та витребування майна, що є об'єктом спільної сумісної власності.
Вказаним судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті заявлених сторонами позовних вимог було:
- поділено у рівних частинах майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яке є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
- визнано 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , укладений 12.12.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю.В.;
- визнано в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ;
- витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення районного суду від 27.11.2020 залишено без змін.
Наразі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції.
Таким чином, судовим рішенням було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 12.12.2016, за яким ОСОБА_1 прибав у ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , визнано цю частину будинку спільною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та витребувано у ОСОБА_1 як добросовісного набувача на користь ОСОБА_4 1/4 частину будинку.
Однак, враховуючи, що за час добросовісного володіння ОСОБА_1 1/2 частиною будинку, що була предметом спору у вказані цивільній справі, її вартість значно збільшилася внаслідок проведеної реконструкції та капітального ремонту, заявник має право вимагати від ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відшкодування різниці у вартості нерухомого майна до та після його поліпшення.
Таким чином, протягом десяти днів з дня постановлення судом ухвали про забезпечення позову ОСОБА_1 має намір подати до Києво-Святошинського районного суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із позовними вимогами про стягнення на його користь з відповідачів відшкодування здійснених витрат на поліпшення 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_2 та повернення сплачених ОСОБА_1 коштів за придбання 1/2 частини житлового будинку на загальну суму понад 1,1 млн. грн.
Заявник зазначає, що є очевидним та загальновідомим фактом те, що якщо до набрання судовим рішенням про стягнення грошової суми законної сили відповідачі проведуть відчуження всього належного їм нерухомого майна, за рахунок якого можливо виконати рішення, то це значно утруднить виконання такого судового рішення або призведе до неможливості його виконання. В цьому разі будуть порушені майнові права та інтереси заявника, в той час як відповідачі отримають недобросовісну вигоду та незаконно збагатяться за його рахунок.
Як вбачається із змісту судового рішення від 27.11.2020 у справі № 369/10153/16-ц, а також Договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2001 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 (по 1/2 частині кожному), на яку необхідно накласти арешт в порядку забезпечення позову.
Згідно Інформаційної довідки з реєстру речових прав від 21.05.2021 відомості про зареєстровані права на вказане нерухоме майно у державному реєстрі відсутні.
Відповідно до сайтів оголошень https://dom.ria.com/ та https://www.olx.ua/ вартість двокімнатної квартири у місті Боярка становить в середньому 900 тисяч гривень.
ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вже вчиняють дії з відчуження квартири та розмістили на сайтах оголошень пропозицію про її продаж за 33000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24.05.2021 становить 905190,00 грн.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2ст. 150 ЦПК України).
Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
З контекстного аналізу наведених норм слідує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.
Як встановлено судом, предметом майбутнього позову ОСОБА_1 є стягнення на його користь з відповідачів відшкодування здійснених витрат на поліпшення 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_2 та повернення сплачених ОСОБА_1 коштів за придбання 1/2 частини житлового будинку на загальну суму понад 1,1 млн. грн.
Наведені заявником у заяві про забезпечення позову обставини, на думку суду, не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення майбутнього позову.
Надані ОСОБА_1 роздруківки оголошення про продаж квартири за адресою: АДРЕСА_3 не надають суду можливості ідентифікують предмет нерухомості саме як квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Обставини, що слугують підставами для забезпечення позову, обрання виду та меж такого забезпечення є предметом доказування.
Згідно зі ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Натомість обов'язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено ЦПК України на заявника. Заявником наявність цих обставин суду не доведено.
Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, виходячи з того, що подана заявником заява не містить обґрунтованих посилань, а матеріали справи відповідних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутись до суду, з урахуванням того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Ковальчук