іменем України
(зачоне)
Справа №377/130/21
Провадження №2/377/153/21
26 травня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Щуковської А.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Петрович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
01 березня 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі представника за довіреністю, посилаючись на ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», просить визнати виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 43609, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», заборгованості у розмірі 8606,40 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63990692 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в розмірі 8 606,40 гривень на підставі виконавчого напису № 43609, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.. Виконавчий напис вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 43609 всупереч вимог чинного законодавства, тому позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою, оскільки нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатися обґрунтованою у зв'язку з виникненням такої заборгованості у позивача перед відповідачем. Позивач не погоджується з сумою заборгованості, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса, і тому така сума не має ознак безспірності. У виконавчому написі № 43609, вчиненому 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зазначено, що стягнення заборгованості було здійснено за кредитним договором № 15907/0026ХSGE від 16 березня 2016 року, який був укладений між ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД». Строк платежу за кредитним договором 15907/0026ХSGE від 16 березня 2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. Сума заборгованості складає 8 106,40 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 073,27 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4 033,13 гривні. З вищевказаного вбачається, що заборгованість не є безспірною, оскільки нараховані відсотки в сумі 4 033,13 гривні стягнуто за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. В порушення п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору від ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису, про порушення кредитних зобов'язань не отримував, чим відповідач позбавив позивача права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. З оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172. Відповідно до п.2 Переліку (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього закону. Отже, приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису № 43609 від 08.09.2020 року застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі. Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.
Ухвалою судді від 05 березня 2021 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 19 квітня 2021 року.
Ухвалою судді від 05 березня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 63990692, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П., на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису нотаріуса № 43609, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», код ЄДРПОУ 42642578, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301.
19 квітня 2021 року цивільну справу було знято з розгляду та призначено судове засідання на 07 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 07 травня 2021 було відкладено судовий розгляд справи на 26 травня 2021 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
В призначене судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду від представника позивача за довіреністю Піндура М.М. надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду та винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач свого представника повторно не направив в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв'язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, відповідач не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.
Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Петрович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст. 128-130 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 26 травня 2021 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено з матеріалів справи, що 15 березня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 15907/0026XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту.
Відповідно до п. 1.1. договору № 15907/0026XSGF, банк надає клієнту у користування особистий спеціальний платіжний засіб - міжнародну платіжну картку Visa Electron з метою здійснення операцій, що передбачені Правилами користування банківською платіжною карткою, умовами кредитування та обслуговування поточного рахунку, які є невід'ємною частиною договору за поточним рахунком, що вказаний у п. 1.2 цього Договору.
В пункті 1.2. договору зазначено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях.
Пунктом 1.3. договору визначено, що банк здійснює кредитне обслуговування рахунку шляхом встановлення клієнту кредитного ліміту у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку (на споживчі потреби).
Згідно з п. 1.4. договору розмір кредитного ліміту становить 5 000,00 гривень.
Відповідно до п. п. 1.5.- 1.6. договору розмір щомісячного платежу становить 325,00 гривень. Розмір щомісячної комісії за кредитне обслуговування рахунку становить 100,00 гривень.
В пункті 1.7. договору зазначено, що строк дії кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладення цього договору.
Пунктом 4.1. договору визначено, що банк нараховує проценти за користування кредитом не рідше одного разу на місяць, у валюті кредиту на суму фактичної заборгованості клієнта за фіксованою ставкою 29,9900 % річних, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, при цьому враховується перший і не враховується останній день використання кредиту. Базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за кредитом станом на кінець кожного банківського операційного дня. Кредитний ліміт (або його частина) вважається використаним з дати відображення на рахунку суми, яка була зарахована (повністю або частково) за рахунок коштів кредитного ліміту.
Згідно з п. 4.2. договору погашення заборгованості за кредитом (у разі її наявності) здійснюється шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі, визначеному п. 1.5. цього договору в період з 1 по 12 число включно кожного календарного місяця.
04 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-08-30-000001-b від 19.09.2018 року, було укладено Договір № 329 про відступлення прав вимоги, відповідно до п. 1 якого, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, зазначених у Додатку № 1до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), в тому числі несанкціонованими овердрафтами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.
11 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 11/08/2020-ФА, відповідно до п. 1 якого, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (Додаток № 1), укладеними між первинним кредитором і боржниками.
З Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» набуло права вимоги за кредитним договором 15907/0026XSGF від 15.03.2016 року, боржник ОСОБА_1 ..
26.08.2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» за довіреністю Карпук І.А. звернувся до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. з заявою за вих. № 20084525 від 26.08.2020 року, в якій просив вчинити виконавчий напис на кредитному договорі 15907/0026XSGF від 15.03.2016 року та додав наступні документи: кредитний договір 15907/0026XSGF від 15.03.2016 року; копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів; розрахунок суми заборгованості; копію довіреності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД».
Як вбачається з виписки з особового рахунка за кредитним договором № 15907/0026XSGF, укладеного з ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, заборгованість перед ТОВ «ФК «АЛАНД» за кредитним договором № 15907/0026XSGF від 15.03.2016 року станом на 17.08.2020 року (включно) складає 8 106,40 гривень. Станом на дату 17.08.2020 року ТОВ «ФК «АЛАНД» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором № 15907/0026XSGF від 15.03.2016 року не погашена. Сума операції (за дебетом або кредитом відповідно): сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку: сума вихідного залишку за кредитним договором № 15907/0026XSGF від 15.03.2016 року з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року становить в загальній сумі 8 106,40 гривень та складається з: 4 073,27 гривень простроченого тіла та 4 033,13 гривень прострочених відсотків.
Згідно з виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 43609, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, запропоновано звернути стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , який є боржником за кредитним договором 15907/0026XSGF від 15 березня 2016 року, укладеним з Публічними акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 33308489, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 329 від 04 жовтня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, реквізити: НОМЕР_3 у АТ «ОТП Банк», МФО 300528, заборгованість за кредитним договором 15907/0026XSGF від 15 березня 2016 року. Строк платежу за кредитним договором 15907/0026XSGF від 15 березня 2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. Сума заборгованості складає 8 106,40 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 073,27 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4 033,13 гривні. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 8 606,40 гривень. Дата набрання виконавчим написом законної сили - 08 вересня 2020 року.
23 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Петровичем на підставі вказаного виконавчого напису було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 63990692. 21 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Петровичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 18 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Петровичем було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних та постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
За змістом ч. 2 вказаної статті якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
В обґрунтування позову представник позивача послався на те, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій. Позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору від ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису не отримував від відповідача про порушення кредитних зобов'язань, чим позбавив позивача права оскаржити вимоги в судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. Крім того, представник позивача зазначив, що приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі.
Судом встановлено із змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, що з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість в розмірі 8 106,40 гривень, яка складається з : простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 073,27 гривень; простроченої заборгованості за комісією в розмірі 0,00 гривень; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 4 033,13 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 8 606,40 гривень.
З пункту 4.1. договору № 15907/0026XSGF від 15 березня 2016 року вбачається, що банк нараховує проценти за користування кредитом не рідше одного разу на місяць, у валюті кредиту на суму фактичної заборгованості клієнта за фіксованою ставкою 29,9900 % річних, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, при цьому враховується перший і не враховується останній день використання кредиту. Базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за кредитом станом на кінець кожного банківського операційного дня. Кредитний ліміт (або його частина) вважається використаним з дати відображення на рахунку суми, яка була зарахована (повністю або частково) за рахунок коштів кредитного ліміту.
Відповідно до п. 4.2 договору № 15907/0026XSGF погашення заборгованості за кредитом (у разі її наявності) здійснюється шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі, визначеному п. 1.5. цього договору в період з 1 по 22 число включно кожного календарного місяця.
Пунктом 1.5. договору визначено, що розмір щомісячного платежу становить 325,00 гривень.
Таким чином, відповідно до умов кредитного договору сторони договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості.
Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування, право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
В оспорюваному виконавчому написі нотаріуса зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. Сума заборгованості за вказаний період становить 8 106,40 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 073,27 гривень; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 4 033,13 гривень.
Враховуючи розмір щомісячного платежу в сумі 325,00 гривень, визначений пунктом 1.5. кредитного договору, виникає обґрунтований сумнів, що вказана в оспорюваному виконавчому написі заборгованість виникла в період часу з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, а також чи взагалі існувала вказана заборгованість в такому розмірі на період часу, що зазначений у виконавчому написі, та чи не пропущено строк позовної давності відносно щомісячних платежів, які складають суму заборгованості.
В пункті 1.7. договору зазначено, що строк дії кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладення цього договору.
Таким чином, строк користування кредитним лімітом сплив 15 березня 2019 року.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18.
В той же час, як вбачається із змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, з позивача запропоновано до стягнення заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року, в тому числі: 4 073,27 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 033,13 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, відповідач всупереч вимогам ст. 1048 ЦК України, не дивлячись на те, що строк кредитування сплив 15 березня 2019 року, продовжував нараховувати боржнику відсотки та включив їх суму до загальної суми заборгованості з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. Загальна сума заборгованості в розмірі 8 106,40 гривень, нарахована за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, для погашення якої видано оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, оскільки включає в себе відсотки, нараховані після закінчення строку кредитування, нараховувати які відповідач не мав права.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за кредитом 8 106,40 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.
Крім того, суд враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у виконавчому написі від 08 вересня 2020 року № 43609 послався на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який є не чинним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, зареєстрований в реєстрі за № 43609 від 08.09.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором № 15907/0026XSGF від 15 березня 2016 року у розмірі 8 106,40 гривень та за вчинення виконавчого напису 500 гривень, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
За правилами ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір за подання позовної в сумі 908 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 424 гривні, від сплати якого звільнений позивач на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, вчинений 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 43609, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором № 15907/0026XSGF від 15 березня 2016 року у розмірі 8 106,40 гривень та за вчинення виконавчого напису 500 гривень, всього на суму 8 606,40 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь держави судовий збір в сумі 1 332 гривні.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», код ЄДРПОУ 42642578, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301.
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Бердичівська, 35.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Петрович, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Янченка Дмитра, буд. 2, офіс 5.
Повне заочне рішення складено 26 травня 2021 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька