Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/483/21
Провадження по справі № 2-о/514/46/21
27 травня 2021 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Тончевої Н.М.
при секретарі Чолак Я.П.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Петропавлівська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №037092 належала земельна ділянка площею 1.00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Олександрівської сільської ради.
01 березня 1988 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповідала донці ОСОБА_1 ..
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
При зверненні до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, заявниці було відмовлено, оскільки заявниця не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі встановленого строку та не надала доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У зв'язку з цим заявниця звернулась до суду з вказаною заявою.
В судове засідання заявниця не з'явилась, представник заявниці адвокат Кисса В.І. надав заяву, в якій просив розглянути справу за їх відсутністю, на вимогах заявниці наполягає.
Представник заінтересованої особи Петропавлівської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, не заперечує щодо задоволення вимог заявника.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За позицією Пленуму Верховного Суду України, яка викладена у п.п.2, 23 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
За змістом ст.49, ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 14 травня 2019 року, яке набрало чинності 14 червня 2019 року (а.с.12).
ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №037092 належала земельна ділянка площею 1.00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Одеської області (а.с.10).
01 березня 1988 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповідала доньці ОСОБА_1 (а.с.10а).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01 червня 2010 року виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (а.с.9).
При зверненні до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, заявниці було відмовлено, оскільки заявниця не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі встановленого строку та не надала доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 березня 2019 року (а.с.11).
Однак, згідно довідки виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Одеської області №153 від 19 лютого 2020 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкала зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у будинку АДРЕСА_1 (а.с.13).
Зазначені обставини також підтверджується показами свідків ОСОБА_3 (а.с.15) та ОСОБА_4 (а.с.17).
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12,13,81,89,264,265,268,272, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Петропавлівська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Тончева