Справа № 522/9062/21
Провадження №2-з/522/257/21
26 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стогнія Олега Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,
До Приморського районного суду міста Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Стогнія Олега Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить: накласти арешт і встановити заборону суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1682136851101, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , до розгляду справи по суті.
Заявник зазначає, що у 2015 році знаходячись у м.Одесі Пол Таннер познайомився з ОСОБА_2 . Між ними склалися близькі довірливі стосунки, які тривали до початку 2021 року. За період з 2018 року користуючись довірливими відносинами, надаючи недостовірну інформацію щодо строків та процедури отримання ІПН, що необхідний для здійснення купівлі нерухомого майна на території України, ОСОБА_2 отримала від нього грошові кошти у розмірі 22000 доларів США та уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на своє ім'я. В подальшому, запевняючи що придбане житло буде належати заявнику та розуміючи що стан придбаного житла не відповідає вимогам заявника ОСОБА_2 , за кошти заявника провела реконструкцію придбаного житла, збільшивши його загальну площу з 41,3 кв.м. до 104,4 кв.м. та оздобивши необхідними меблями та устаткуванням. Загальна сума отримана ОСОБА_2 від заявника складає 91545,1 доларів. При цьому фактично ОСОБА_2 придбала квартиру на своє ім'я, провела її реконструкцію. Будь-які стосунки із заявником припинила.
З метою захисту порушених прав заявником готується відповідна позовна заява. Вважає, що ОСОБА_2 , яка є єдиним власником вказаної вище квартири має усі правомочності для її продажу, застави, дарування чи іншого способу відчуження з метою подальшого унеможливлення виконання рішення суду.Тому наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши доводи заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні бути реалізовані лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Інструмент забезпечення позову насамперед призначений бути заходом проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення другою стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи попередні дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у разі подання заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути мотивована, а її доводи - підтверджені.
При цьому, подана заява про забезпечення позову не містить доказів, існування обставин, які унеможливлять виконання рішення суду, в разі не вжиття вказаних в заяві видів забезпечення позову. Зокрема, заява не містить обґрунтування ризиків здійснення ОСОБА_2 будь-яких дій направлених на відчуження майна.
Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову до пред'явлення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову з пред'явленим майбутніми позовними вимогами.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Посилання представника заявника, як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову, на те, що вказана квартира може бути відчужена на користь інших осіб до винесення рішення у справі за позовом, який ще не поданий до суду, не може бути прийнята судом до уваги, так як заявником не доведено та не надано доказів імовірності утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення суду в разі невжиття зазначених заходів забезпечення позову, а також те, що застосування заходів забезпечення позову до пред'явлення позову є ефективним захистом прав заявника.
Враховуючи вищевикладене, а також принципи здійснення цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що заява недостатньо обґрунтована, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду не вбачаються, висновок про обґрунтованість припущення про наміри відчуження об'єкту нерухомого майна є передчасним, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню до подачі позову до суду та за наведеного обґрунтування заяви.
Керуючись ст. ст.149-154, 260, 261, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Стогнія Олега Вікторовича про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.І.Ковтун