Справа № 521/22201/20
Номер провадження № 2/521/1801/21
12 травня 2021 року м.Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
судді Маркарової С.В.
за участю секретаря судового засідання Іськової В.О.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
предмет позову : стягнення боргу,-
29.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 14.05.2014 року за договором позики передав відповідачу грошові кошти в розмірі 87 000 доларів США.
Строк повернення грошей обумовлений сторонами за першою вимогою позикодавця.
Зобов'язання за договором в частині повернення грошей відповідач, однак, не виконала.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 87 000 доларів США.
Окрім задоволення позовних вимог позивач просив присудити на свою користь судові витрати
В процесі розгляду справи позивач позов підтримав.
Відповідач просив відмовити в позові за строком позовної давності, не заперечуючи проти факту укладення договору, отримання спірних грошей, не виконання нею на час вирішення спору договору.
Враховуючи розпорядження Голови Малиновського районного суду м.Одеси від 27.04.2021 року № 3-р/с «Про дотримання заходів спрямованих на запобігання поширенню коронавірсної хвороби (COVID-19)» останнє судове засідання проведено за відсутності учасників справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, надані сторонами, суд вважає, що позов визнання позову не суперечить закону, позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що між сторонами 14.05.2014 року укладений договір позики, за яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 87 000 доларів США., а остання зобов'язалась повернути грошові кошти.
Строк повернення грошей обумовлений сторонами - за першою вимогою позикодавця.
Факт укладення договору, передачі спірних грошей підтверджуються розпискою від 14.05.2014 року.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір укладений в простій письмовій формі, що не суперечить вимогам закону.
За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Обов'язкове нотаріальне посвідчення договору законом не передбачено.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Так, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Розписка про отримання в борг грошових коштів за своєю суттю є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Договір позики сторонами не оспорювався.
Факт неповернення спірних грошей визнаний відповідачем.
Так, суд погоджується із доводами позивача про фактичне порушення його прав.
На час звернення позивача до суду через неналежне виконання відповідачем умов договору позики існує борг у розмірі 87 000 доларів США.
В процесі розгляду справи відповідач просила суд відмовити в позові за строком позовної давності, заявивши відповідне клопотання.
Так, ОСОБА_2 стверджувала, що спірний договір укладений сторонами 14.05.2014 року, до суду за захистом порушеного права позивач звернувся 29.12.2020 року, тобто зі спливом позовної давності в три роки.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного :
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За характером виниклих між сторонами правовідносин, до них при встановлені судом порушеного права позивача застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України.
Разом із тим, початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Відповідно до укладеного договору позики порядок обчислення позовної давності за домовленістю сторін фактично змінений та визначений - за першою вимогою позикодавця.
Позивачем визначений перший день вимоги за договором позики як день звернення до суду 29.12.2020 року.
Зазначене відповідачем не спростовано.
При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними ним в процесі розгляду справи, порушене право встановленими, підстави для відмови у позові за строком позовної давності - відсутні.
Вирішуючи спір суд враховує, що заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Стягнення боргу в валюті зобов'язання в даному випадку є ефективним способом захисту прав позивача (Велика Палата ВС, справа № 373/2054/16).
Судові витрати на оплату судового збору 10 510 грн., документально підтверджені позивачем за квитанцією №0.0.1852437976.1 від 29.09.2020 року підлягають присудженню на його користь в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) :
- за договором позики - 87 000 доларів США.
- судовий збір в розмірі 10 510 грн.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 352, 354 ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси.
Суддя: С.В. Маркарова
Повний текст рішення виготовлений 26.05.2021 року12.05.21