Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"26" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/135/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
- від позивача: Патана А.А. - директор з претензійно - позовної роботи, розпорядження №03/2К від 03.02.2020
- від відповідача: не прибув
- від третьої особи: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (м. Київ)
до Фізичної особи ОСОБА_1 (Житомирська область, Бердичівський район, с. Гальчин)
за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Гектар-Агро" (Житомирська область, м. Бердичів)
про стягнення 127301,91 грн.
У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
08.02.2021 до Господарського суду Житомирської області від ТОВ "Хімагромаркетинг" надійшли такі документи:
- позовна заява до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 127301,91 грн., з яких 80881,80 грн. основного боргу, 41012,45 грн. пені, 3493,66 грн. 3 % річних, 1914,00 грн. судового збору на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 05.19.2019 у справі № 906/430/19, а також 2270,00грн. судового збору;
- заява від 05.02.2021, вих. № 19 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову та/або на майно відповідача у межах ціни позову у розмірі 127301,91 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач за договором поруки № ПРВЗ-260318 від 26.03.2018 поручився перед позивачем за виконання боржником (ТОВ "Корпорація Гектар-Агро") зобов'язання за договором №26/03/2018 від 26.03.2018 та додаткових договорів до нього і є солідарним боржником перед позивачем та відповідає перед ним солідарно із боржником.
Ухвалою від 09.02.2021 господарський суд залишив без руху вказану позовну заяву з підстав, у ній викладених, та встановив строк для усунення її недоліків.
Іншою ухвалою від 09.02.2021 господарський суд відмовив в задоволенні заяви позивача від 05.02.2021, вих. №19 про забезпечення позову (а. с. 67, 68).
23.02.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, вих. №33 та клопотання про витребування доказів, вих. № 34.
Ухвалою від 24.02.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 92).
Іншою ухвалою від 24.02.2021 господарський суд витребував у Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС України в Житомирській області наявні дані про зареєстроване місце проживання відповідача.
05.03.2021 до суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (ВОМІРМП) надійшла довідка від 26.02.2021, в якій зазначено таку реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а. с. 104).
Відповідними ухвалами від 23.03.2021 господарський суд залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ "Корпорація Гектар-Агро" (а. с.112 - 113); відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 20.04.2021 о 11:30 (а. с.114).
Ухвалою від 20.04.2021 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі по 25.05.2021, призначив підготовче засідання суду на 11.05.2021 о 12:20 (а. с.127,128).
Ухвалою від 11.05.2021 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.05.2021 о 10:00 (а. с. 140).
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві
Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не прибули.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався; копії відповідних ухвал господарського суду про виклик в судове засідання направлялись за адресою, вказаною у зазначеній довідці ВОМІРМП.
За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст.165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
26.03.2018 між ТОВ "Хімагромаркетинг" (позивач, поклажодавець) та ТОВ "Корпорація Гектар Агро" (зберігач) укладено договір №26/03/2018, за умовами якого зберігач зобов'язується приймати на зберігання та зберігати речі, асортимент, перелік, кількість та строк зберігання яких визначається сторонами у додаткових угодах до даного договору або актах приймання-передачі до них та вчинити інші дії щодо товару, передбачені даним договором (п. 1.1 договору) (а. с. 9 - 13).
Відповідно до п.п. 2.2.1 договору зберігач зобов'язався реалізувати весь товар, відповідно до п. 1.2 договору, з відповідним відшкодуванням поклажодавцю вартості товару в строк, зазначений як кінцевий для відповідного товару у відповідній додатковій угоді до даного договору.
В матеріалах справи є додаткові договори до договору відповідального зберігання та відповідні акти приймання-передачі товару на відповідальне зберігання (а. с. 16 - 27), які були предметом дослідження під час розгляду справи №906/430/19.
Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.12.2019 у справі №906/430/19 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Корпорація Гектар-Агро" на користь ТОВ "Хімагромаркетинг" 80881,80 грн. основного боргу; 41012,45 грн. пені; 3493,66 грн. 3% річних; 1914,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено (а. с. 28 - 35). На виконання зазначеного рішення суду, яке не оскаржувалось, видано наказ №906/430/19 від 14.01.2020 (а. с. 36).
Постановою головного державного виконавця Бердичівського міськрайонного ВДВС від 05.02.2020 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №906/430/19 від 14.01.2020 (а. с. 41, 42). Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи відсутня інформація щодо виконання вказаного рішення суду.
26.03.2018 між ТОВ "Хімагромаркетинг" (позивач, кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач, поручитель) укладено договір поруки № ПРВЗ-260318 (далі - договір поруки) (а. с. 14,15), за п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків ТОВ "Корпорація Гектар -Агро" (боржник) за договорами, передбечиними розділом 2 договору.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання за ним, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п.1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в обсязі, визначеному розділом 2 договору. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсової різниці, витрат кредитора тощо.
Поручитель гарантує кредитору наявність згоди другого з подружжя поручителя (за наявності шлюбу) на підписання даного договору. Всі негативні наслідки відсутності такої згоди несе виключно поручитель.
За п. 2.1 договору поруки під основним договором в даному договорі розуміють договір № 26/03/2018 від 26.03.2018 та додаткові договори до нього, укладені (а також ті, що будуть укладені у майбутньому) між кредитором (в основному договорі іменується "продавець") та боржником (в основному договорі іменується "покупець").
Поручитель відповідає перед кредитором за основним договором у повному обсязі всіма належним йому правами та майном (п. 2.2 договору поруки).
Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що у випадку виконання поручителем обов'язків боржника перед кредитором, до поручителя переходять усі права кредитора за основним договором.
Пунктом 4.3 договору поруки встановлено, що порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання по договору не звернеться з вимогою до поручителя.
03.02.2020 позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов'язань на підставі договору поруки та запропонував в трьохденний строк з моменту її отримання виконати зобов'язання поручителя - сплатити борг за договором, про що свідчить поштовий корінець від 03.02.2020; однак вказана вимога повернулась без вручення адресату з відміткою "не проживає" (а. с. 61 - 62).
Станом на дату подання позову боржник не виконав зобов'язання за договором поставки, забезпеченого порукою відповідача, тому позивач вважає, що вказана обставина надає йому як кредитору право вимагати виконання зобов'язань від поручителя в тому ж обсязі, як і від боржника у заявленій сумі.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання та захисту майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником закон передбачає спеціальні заходи - визначає окремі види забезпечення виконання зобов'язання: неустойку, поруку, гарантію, заставу, притримання, завдаток або інші види, встановлені договором або законом (ст. 546 ЦК України).
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий (акцесорний) характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 554 ГПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
3. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення з поручителя 80881,80 грн. по договору №26/03/2018 від 26.03.2018.
Як зазначено вище, Господарський суд Житомирської області розглядав справу №906/430/19 за позовом ТОВ "Хімагромаркетинг" до ТОВ "Корпорація Гектар-Агро" та встановив факти неналежного виконання ТОВ "Корпорація Гектар-Агро" зобов'язань за договором №26/03/2018 від 26.03.2018; рішенням господарського суду від 05.12.2019 у цій справі стягнуто з ТОВ "Корпорація Гектар-Агро" на користь ТОВ "Хімагромаркетинг" 80881,80 грн. основного боргу; 41012,45 грн. пені; 3493,66 грн. 3% річних; 1914,00 грн. судового збору; видано наказ (а. с. 28 - 36).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Строк виконання зобов'язання за основним договором № 26/03/2018 від 26.03.2018 (а. с. 9-13) настав, відповідно:
- за додатковим договором №1 від 26.03.2018 - з 16.06.2018 (а. с. 16);
- за додатковим договором №5 від 26.04.2018 - з 16.07.2018 (а. с. 19);
- за додатковим договором №7 від 08.05.2018 - з 16.07.2018 (а. с. 22);
- за додатковим договором №8 від 16.05.2018 - з 16.08.2018 (а. с. 24);
- за додатковим договором №9 від 21.06.2018 - з 31.08.2018 (а.с. 26).
Рішенням господарського суду від 05.12.2019 у справі №906/430/19 встановлено такі періоди нарахувань та такі суми:
1) за додатковим договором №1 від 26.03.2018:
- за період із 21.06.2018 по 09.10.2019 (товар Оріон 0,25) - 209,95 грн.;
- за період із 21.06.2018 по 09.10.2019 (товар Тотал 1 л.) - 85,01 грн.;
- за додатковим договором №5 від 26.04.2018:
- за період із 19.07.2018 по 09.10.2019 (товар Тотал 1л.) - 397,81 грн.;
- за період із 19.07.2018 по 09.10.2019 (товар Ацидан 2,5кг) - 688,88 грн.;
- за додатковим договором №7 від 08.05.2018 за період із 19.07.2018 по 09.10.2019 - 342,01 грн.;
2) за додатковим договором №8 від 16.05.2018 за період із 21.08.2018 по 09.10.2019 - 334,60 грн.;
3) за додатковим договором №9 від 21.06.2018:
- за період із 05.09.2018 по 30.09.2019 (нараховано на суму боргу 28462,50 грн.) (товар Тотал 10л.) - 914,70 грн.;
- за період із 05.09.2018 по 09.10.2019 (товар Тотал 5л.) - 520,70 грн.
03.02.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов'язання за договором поруки (а. с. 61); вказана вимога ним не була отримана.
З огляду на викладене, враховуючи ч. 4 ст. 559 ЦК України та п. 4.3 договору поруки, суд вважає, що порука не припинилася.
Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з ОСОБА_1 як поручителя 80881,80 грн. основного боргу на підставі договору № 26/03/2018 від 26.03.2018 є обгрунтованою, заявленою відповідно до чинного законодавства та такою, що підлягає задоволенню повністю.
4. Щодо обгрунтованості позову в частині стягнення пені у сумі 41012,45 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.12.2019 у справі №906/430/19 встановлено, що в порушення п. 2.2.1 та п. 2.9 договору №26/03/2018 від 26.03.2018 відповідачем - ТОВ "Корпорація Гектар-Агро" не було відшкодовано кошти за переданий товар на зберігання із подальшою його реалізацією
За п. 4.8 договору №26/03/2018 від 26.03.2018 за невиконання або неналежне виконання сторонами грошових зобов'язань за договором сторона, що порушила грошове зобов'язання, сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного чи неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день невиконання чи неналежного виконання грошового обов'язку до моменту фактичного його виконання у повному обсязі відповідно до умов договору.
Позивач у справі, що розглядається, заявив до стягнення 41012,45 грн. пені, яку стягнуто рішенням господарського суду від 05.12.2019 у справі №906/430/19, в якому вказано, що судом здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким заборгованість відповідача становить 41012,45грн., із яких:
1) за додатковим договором №1 від 26.03.2018:
- за період із 21.06.2018 по 09.10.2019 (товар Оріон 0,25) - 2462,30 грн.;
- за період із 21.06.2018 по 09.10.2019 (товар Тотал 1 л.) - 997,00 грн.;
2) за додатковим договором №5 від 26.04.2018:
- за період із 19.07.2018 по 09.10.2019 (товар Тотал 1л.) - 4674,90 грн.;
- за період із 19.07.2018 по 09.10.2019 (товар Ацидан 2,5кг) - 8094,20 грн.;
3) за додатковим договором №7 від 08.05.2018 за період із 19.07.2018 по 09.10.2019 - 4018,50 грн.;
- за додатковим договором №8 від 16.05.2018 за період із 21.08.2018 по 09.10.2019 - 3841,62 грн.;
4) за додатковим договором №9 від 21.06.2018:
- за період із 05.09.2018 по 30.09.2019 (нараховано на суму заборгованості 28462,50 грн.) (товар Тотал 10л.) - 10774,42 грн.;
- за період із 05.09.2018 по 09.10.2019 (товар Тотал 5л.) - 6149,51 грн.
Договір №26/03/2018 від 26.03.2018 не містить погодженої між сторонами умови щодо зміни тривалості позовної давності в порядку ст. 259 ЦК України.
Позивачем у позовній заяві не вказано іншого періоду нарахування пені.
Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст.261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252 - 255 ЦК України.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Разом з тим, стягнення неустойки (штрафу, пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), в якому вона нарахована, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Тому, в задоволені вимог щодо стягнення пені у сумі 41012,45 грн. , яка заявлена до стягнення за межами строку позовної давності, слід відмовити.
5. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 3493,66 грн. 3% річних.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, зокрема, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.12.2019 у справі № 906/430/19, зокрема, стягнуто 3 % річних у сумі 3493,66 грн.
Суд, перевіривши вказаний розрахунок, встановив, що вимога позивача про стягнення 3 % річних є правомірною та підлягає задоволенню в сумі 3493,66 грн.
6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.
Станом на час розгляду справи в суді, доказів виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2019 у справі № 906/430/19 матеріали справи не містять; відсутність погашення заявлених до стягнення сум боржником та поручителем не спростовано; відповідач не надав суду доказів сплати заявленої суми боргу. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 84375,46 грн., з яких 80881,80 грн. основного боргу, 3493,66 грн. 3% річних.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 41012,45 грн. пені слід відмовити.
7. Щодо обгрунтованості позовної вимоги про стягнення 1914,00 грн. судового збору на підставі рішення господарського суду від 05.12.2019 у справі № 906/430/19.
У стягненні 1914,00 грн. судового збору суд відмовляє, оскільки відшкодування вказаної суми випливає з рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2019 у справі № 906/430/19, а не з правовідносин сторін у даній справі, тому підлягає стягненню з особи, на яку покладається за рішенням суду у названій справі.
8. Розподіл сплаченого судового збору між сторонами.
8.1. Щодо судового збору, сплаченого за подання цієї позовної заяви.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Разом з тим, п. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що, якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
8.2. Щодо судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1135,00 грн.
Ухвалою від 09.02.2021 господарський суд відмовив в задоволенні заяви позивача від 05.02.2021, вих. №19 про забезпечення позову (а. с. 67, 68).
В порядку ст. 129 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви - судові витрати покладаються на позивача.
З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1135,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т Соборності, 15,код ЄДРПОУ 30262667)
- 80881,80 грн. боргу;
- 3493,66 грн. 3% річних;
- 2270,00 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 41012,45 грн. пені.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1914,00 грн. судового збору на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 05.19.2019 у справі № 906/430/19.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 27.05.21
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2
3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
4 - ТОВ "Корпорація Гектар Агро" (13312, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, буд. 76)