вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.05.2021м. ДніпроСправа № 904/770/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК"
до ОСОБА_1
про стягнення 18091,58грн., з яких 1409,87грн. основної заборгованості; 9477,93грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 3779,59грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3424,19грн. заборгованості по комісії за користування кредитом (договір банківського обслуговування №б/н від 30.06.2011)
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 19.01.2021 за вих.№б/н до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 18091,58грн., з яких 1409,87грн. основної заборгованості; 9477,93грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3779,59грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3424,19грн. заборгованості по комісії за користування кредитом на підставі договору банківського обслуговування №б/н від 30.06.2011.
08.02.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 19.01.2021 за вих.№б/н про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у якому просить суд розглянути позовну заяву у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/770/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021.
Ухвалою від 10.02.2021 постановлено звернутися до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області (вул. В.Липинського, 7, м. Дніпро) із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
23.02.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 23.02.2021 за вих.№б/н у якій відповідач просить господарський суд розглянути справу №904/770/21 за правилами загального позовного провадження.
09.03.2021 через відділ документального забезпечення від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області надійшов лист від 01.03.2021 за вих.№1201/ з інформацією про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Ухвалою від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Заяву відповідача від 23.02.2021 за вих.№б/н щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення. Клопотання позивача від 19.01.2021 за вих.№б/н про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 21.04.2021.
14.04.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 11.04.2021 за вих.№б/н, яким просить суд прийняти до провадження відзив та визнати дії позивача в частині виставлення відповідачу зобов'язань від 30.06.2011 за позовом від 19.01.2021 - не добропорядними, такими, що порушують конституційні засади держави, інтереси суспільства, права та свободи громадян по укладенню аналогічних зобов'язань як і недійсними (нікчемними) з моменту їх виникнення на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Оглянувши відзив від 11.04.2021 за вих.№б/н, господарський суд констатує його направлення на адресу позивача і доходить висновку про його прийняття до розгляду.
20.04.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 11.04.2021 за вих.№б/н, якою просить позивача, до можливого судового засідання, виключити заяву відповідача від 30.06.2011 про відкриття йому нового поточного рахунку як умисно здійсненого недостовірного документу. Крім цього, відповідач просить позивача інформацію про виключення передати суду та відповідачу.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Проаналізувавши вимоги відповідача, господарський суд констатує їх адресування позивачу, а тому залишає їх без розгляду.
20.04.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 11.04.2021 за вих.№б/н, яким просить у випадку позитивного прийняття рішення визначити дату засідання та його час, бажано ближче до обіду, у зв'язку зі зменшенням кількості транспорту у період карантину.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оцінивши зміст позовних вимог, господарський суд встановив, що ціна заявленого позову складає 18091,58грн., а отже 7,97% від одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім цього, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також господарський суд бере до уваги, що у країни оголошено карантин, а тому господарський суд сприяє уникненню скупчення представників сторін у приміщенні суду.
Відтак, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання від 11.04.2021 за вих.№б/н.
20.04.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 11.04.2021 за вих.№б/н про застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності, яким просить прийняти заяву відповідача про застосування до спірних правовідносин строк позовної давності.
23.04.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 11.04.2021 за вих.№б/н про витребування документів, яким просить суд витребувати у позивача оригінал заяви відповідача про бажання останнім кредитуватися у даному банку та заяву-пропозицію, направлену відповідачу з викладенням всіх пунктів Правил надання банківських послуг для подальшого договірного приєднання клієнта до виконання даного акту.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Питанню витребування доказів присвячено статтю 81 Господарського процесуального кодексу України, а саме учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина 1).
Частиною 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Проаналізувавши зміст клопотання від 11.04.2021 за вих.№б/н про витребування документів, господарський суд визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідачем не повідомлено заходів, яких ним вжито для отримання оригіналу заяви відповідача про бажання останнім кредитуватися у даному банку та заяви-пропозиції, направленої відповідачу з викладенням всіх пунктів Правил надання банківських послуг для подальшого договірного приєднання клієнта до виконання даного акту. Не надано і доказів вжиття таких заходів. Не повідомлено причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Проаналізувавши зміст листа відповідача від 17.11.2017 №019/8, господарський суд встановив, що його складено у 2017 році і даним листом відповідач визнав підписання договорів з банком, які і просив надати. Отже, лист відповідача від 17.11.2017 №019/8 не визнається господарським судом як належний захід для отримання від позивача оригіналу заяви відповідача про бажання останнім кредитуватися у даному банку та заяви-пропозиції, направленої відповідачу з викладенням всіх пунктів Правил надання банківських послуг для подальшого договірного приєднання клієнта до виконання даного акту.
Крім цього, матеріали справи містять заяву від 30.06.2011 відповідача з відміткою, що клієнтом накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банкінг Приват 24 - 30.06.2011 (а.с. 17 том 1).
26.04.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 24.04.2021 за вих.№б/н про пропущення позивачем строку на надання відповіді на відзив без поважних причин. 18.05.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від б/д за вих.№б/н, якою просить суд позовні вимоги задовольнити. Разом і відповіддю на відзив від б/д за вих.№б/н отримано клопотання від 07.05.2021 за вих.№б/н, яким просить продовжити процесуальний строк на подання до господарського суду відповіді на відзив, у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. 20.05.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла копія конверта, який направлено позивачем відповідачу 14.05.2020. 20.05.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 20.05.2021 за вих.№б/н про виключення направлених матеріалів позивачем - його відповіді на відзив із доказів по справі.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Проаналізувавши позиції позивача та відповідача, господарський суд встановив факт отримання відповідачем відповіді на відзив 20.05.2021.
З метою уникнення формального підходу до розгляду справи, господарський суд вважає за справедливе задовольнити клопотання позивача від 07.05.2021 за вих.№б/н і поновити процесуальний строк на подання відповіді на відзив. Відповідь на відзив прийняти до розгляду та надати відповідачу додатковий строк для подачі своїх заперечень. В решті клопотань відповідача відмовити.
24.05.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від 19.05.2021 за вих.№б/н.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
З метою повного та всебічного дослідження всіх наявних обставин справи, господарський суд заперечення відповідача приймає до розгляду.
Строк для розгляду справи по суті розпочато.
Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
26.05.2021 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
30.06.2011 відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява). Згідно вказаної заяви, як зазначає позивач, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 30.06.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
У зв'язку із порушенням взятих на себе зобов'язань за договором відповідач станом на 15.12.2020, за твердженням позивача, має таку заборгованість:
- 1409,87грн. - заборгованості за кредитом;
- 3779,59грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;
- 3424,19грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 9477,93грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач заперечує проти заяви з бажанням кредитуватися у позивача, заперечує відповідач і факт укладення договору.
Крім цього, відповідач заперечує факт ознайомлення з умовами Умов та правил надання банківських послуг до яких, за твердженням позивача, відповідач приєднався.
Відповідач наголошує, що другий з подружжя не надавав свою згоду на укладення кредитного договору.
Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, так як зобов'язання від 30.06.2011 не було пролонговано до дати 30.06.2014.
ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач наголошує, що свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 1900,00грн., проте відповідач, за твердженням позивача, не виконав взяті на себе зобов'язання.
Позивач посилання відповідача на постанову Верховного Суду України по справі №6-16цс15 вважає недоречними. Крім цього, згода другого подружжя не вимагається для укладення кредитного договору.
Позивача стверджує, що відповідача не було введено в оману, а строки позовної давності не були пропущеними.
ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.
Відповідач підтримав позицію викладену у відзиві та наголосив не необґрунтованості заявлених позовних вимог.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договору. 2. Природа договору. 3. Правомірність нарахування сум основної заборгованості. 4. Правомірність нарахування відсотків за користування кредитом, пені та комісії за користування кредитом. 5. Щодо застосування строку позовної давності.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
30.06.2011 фізичною особою-підприємцем Шмаль Володимиром Григоровичем підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг та відкриття рахунку.
Відповідно до змісту цієї заяви, з її підписанням відповідач погодився із "Умовами та Правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови), в тому числі Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 30.06.2011 (далі - договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
В подальшому, 07.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення господарської діяльності фізичної особи-підприємця Шмаль Володимира Григоровича.
Відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі №3-788гс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 12-113гс18.
Відповідно до пункту 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Згідно пункту 3.18.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до пункту 3.18.1.6 Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Умови).
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 1900,00грн.
Відповідач, отримавши кредитні кошти за договором, у передбачений строк їх не повернув.
Позивач вказує, що станом на 15.12.2020 у відповідача наявна така заборгованість:
- 1409,87грн. - заборгованості за кредитом;
- 3779,59грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;
- 3424,19грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 9477,93грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відтак, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н від 30.06.2011, який складається із Заяви та Умов, які за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору від 30.06.2011 та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.
На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів №T0209DNY0O0PN від 19.01.2021 та виписками про рух коштів з рахунку відповідача.
Отже, господарський суд констатує, що заборгованість за кредитом у сумі 1409,87грн. доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до розділу 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо с обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов)
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, кість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9 Умов).
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку клієнт сплачує Банку 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня на попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами.
Тобто, датою сплати комісії є 1-е число кожного місяця.
Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно п.3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом.
Господарський суд зазначає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відтак, у разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на ту, яка встановлена законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі).
У заяві відповідача від 30.06.2011 процентну ставку та розмір комісії не зазначено. Також у цій заяві відсутні умови про застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов'язання та, відповідно, не визначено її розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, зокрема, просив стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту, відсотки за користування кредитом та комісію.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву від 30.06.2011 про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки, процентів та комісії у встановленому розмірі.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві від 30.06.2011 домовленості сторін про сплату пені у встановленому розмірі, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2020 по справі №910/8189/19.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відтак, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування 1409,87грн. основної заборгованості; 9477,93грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3779,59грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3424,19грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України.
Слід зазначити що за змістом частини 1 статті 261 позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Відтак, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Господарський суд позовну заяву в частині стягнення основної заборгованості у сумі 1409,87грн. визнає обґрунтованою, проте аналізуючи виписку про рух коштів з рахунку відповідача встановлено, що останньою датою погашення за наданим кредитом є 20.03.2014, а отже до вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 1409,87грн., слід застосувати позовну давність.
В решті вимог про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом позовна заява визнана необґрунтованою, а отже права особи, яка звернулась із позовом не порушені, тому в цій частині позовна давність застосування не підлягає.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
У задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення 18091,58грн., з яких 1409,87грн. основної заборгованості; 9477,93грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3779,59грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3424,19грн. заборгованості по комісії за користування кредитом (договір банківського обслуговування №б/н від 30.06.2011) відмовити в повному обсязі.
Судові витрати покласти на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Дата підписання та складення повного судового рішення - 26.05.2021.
Суддя І.В. Петренко