27.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/94/21
Єдиний унікальний номер 205/94/21
Провадження № 2/205/87/21
27 квітня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «ЄАПБ» 28 грудня 2020 року направило поштою позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який надійшов до суду 06 січня 2021 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2021 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у своєму позові та відповіді на відзив посилався на те, що 01 жовтня 2012 року між ПАТ «Актабанк» і відповідачем було укладено кредитний договір № 174637, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом до 15 000 гривень включно строком на 12 місяців зі сплатою 45 % річних від суми кредиту. На виконання умов договору банком було надано відповідачеві кредит у розмірі 10 000 гривень. Між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 23 березня 2018 року було укладено договір № 2 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 174637. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, чим порушила умови договору. Таким чином, сума заборгованості становить 11 334 гривні 91 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10 413 гривень 75 коп., заборгованості за процентами у розмірі 794 гривень 97 коп., штрафів і пені у розмірі 126 гривень 19 коп. Розмір заборгованості та санкції за порушення виконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором було розраховано банком, позивач придбав за договором відступлення право вимоги за вказаним договором, жодних нарахувань після укладення договору від 23 березня 2018 року позивачем здійснено не було. За своєю природою договір № 174637 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів та кредитного ліміті є кредитним договором. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 11 134 гривень 91 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 гривень. Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, представник відповідача надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві, в якому зазначено, що позивач не набув право вимоги до відповідача, оскільки, відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за кредитними договорами, а між ОСОБА_1 і первісним кредитором було укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку для здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів та кредитного ліміту, тобто між первісним кредитором і позивачем договір про відступлення прав вимог за цим договором не укладався. До стягнення заявлено тіло кредиту у розмірі 10 413 гривень 75 коп., що є більшим за розмір тіла кредиту, отриманого позивачем. Заява про зміну умов кредитування за кредитним лімітом не є підтвердженням збільшення кредитного ліміту до 12 100 гривень. Розрахунок заборгованості, складений позивачем, не підтверджує наявність зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем, а свідчить про наявність правовідносин між нею та ПАТ «Актабанк», яка не є належним доказом наявної заборгованості. Встановлення банком кредитної лінії та видача платіжної картки не є підтвердженням отримання кредиту, а є лише правом позичальника отримати кредит. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2012 року між ПАТ «Актабанк» і ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку для здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів та кредитного ліміту № 174637 (а.с. 4-10). Відповідно до умов договору, відповідачеві банком було надано кредит у розмірі 10 000 гривень строком на 12 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 45 % на рік, який згодом було збільшено до 12 100 гривень (а.с. 6).
23 березня 2018 року між ПАТ «Актабанк» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір про відступлення права вимоги № 2 (а.с. 23-24), за умовами якого ПАТ «Актабанк» відступило позивачеві право вимоги за договорами, укладеними між клієнтом і боржником, у тому числі за договором № 174637 від 01 жовтня 2012 року (а.с. 25).
Відповідачеві листом від 27 березня 2018 року вих. № 002412952-1 повідомлено про відступлення прав вимоги за договором та про заміну новим кредитором (а.с. 20).
Відповідач умови договору не виконала, кредитні кошти не повернула.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати комісії, внаслідок чого відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 11 334 гривень 91 коп. (а.с. 19).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Щодо заперечень відповідача, що між нею і первісним кредитором, ПАТ «Актабанк», кредитний договір укладено не було, а було укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку для здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів та кредитного ліміту, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, між ПАТ «Актабанк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, тому у позивача після укладення договору про відступлення прав вимоги, перейшло право вимоги за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 .
Не можуть бути прийняті до уваги суду посилання відповідача на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що розрахунок заборгованості не є належним доказом, і вона не погоджується із розрахунком, оскільки вказані твердження не обґрунтовано, контррозрахунку не надано, до матеріалів справи відповідачем не долучено доказів про те, що розрахунок кредитором здійснено невірно, зокрема, висновок спеціаліста або експерта.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
У зв'язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, відповідач свої зобов'язання не виконує, то позов підлягає задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за договором № 174637 від 01 жовтня 2012 року у розмірі 11 334 гривень 91 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10 413 гривень 75 коп., заборгованості за процентами у розмірі 794 гривень 97 коп., штрафів і пені у розмірі 126 гривень 19 коп.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.
Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 102 гривень, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» складає 13 436 гривень 91 коп. (11 334 гривні 91 коп. + 2 102 гривні = 13 436 гривень 91 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, місцезнаходження за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) заборгованість за кредитним договором № 174637 від 01 жовтня 2012 року у розмірі 11 334 (одинадцять тисяч триста тридцять чотири) гривень 91 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10 413 (десять тисяч чотириста тринадцять) гривень 75 коп., заборгованості за процентами у розмірі 794 (сімсот дев'яносто чотири) гривень 97 коп., штрафів і пені у розмірі 126 (сто двадцять шість) гривень 19 коп., а також судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень, а всього 13 436 (тринадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 91 коп.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: