Справа № 202/2851/21
Провадження № 1-кс/202/2546/2021
21 травня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника - адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 ,
слідого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 24.12.2019 року ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України, постанову про зупинення кримінального провадження №42019040000000041 від 24.12.2019 року,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 зі скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42019040000000041, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.12.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України, та на постанову про зупинення досудового розслідування.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що стороною обвинувачення допущені процесуальні порушення при здійсненні повідомлення ОСОБА_6 про підозру, які призвели до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру, у зв'язку з чим ОСОБА_6 не є особою, яка має процесуальний статус підозрюваного. Жодного належного доказу оголошення у міжнародний розшук сторона обвинувачення не має, отже повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вказаному кримінальному провадженні є незаконним та підлягає скасуванню. Також, постанова про зупинення досудового розслідування є очевидно незаконною та не відповідає вимогам ст.110 КПК України, оскільки у прокурора не було правових підстав для зупинення досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 від органу досудового розслідування не переховувався ні на той час так і зараз, в серпні 2019 року ОСОБА_6 був допитаний в якості свідка, окрім того, підставою для скасування постанови про зупинення є нездійснення всіх слідчих дій у рамках кримінального провадження до зупинення досудового розслідування.
Наведене зумовило адвоката ОСОБА_3 звернутись до слідчого судді в інтересах ОСОБА_6 з відповідною скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42019040000000041, на постанову про зупинення кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтувавши доводами, що наведені у скарзі.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, оскільки повідомлення про підозру було складено та вручено з дотриманням вимог норм чинного КПК України, надали в судовому засідання матеріали кримінального провадження на спростування доводів викладених у скарзі.
З'ясувавши обставини, що були підставою звернення до суду зі скаргою, вислухавши заявника, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42019040000000041, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК.
За змістом п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому слідстві може бути оскаржене повідомлення про підозру підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до п.4 параграфу 2 Прикінцевих положень Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, зміни, які були внесені до ст.303 ч.1 КПК України в частині її доповнення пунктом 10, застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16.03.2018 року.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання ) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Встановлено, що 24 грудня 2019 року, в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, шляхом направлення поштою за адресою реєстрації останнього, а саме: АДРЕСА_1 , а також на адресу ТОВ «Житлосервіс-КР», а саме: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 15, для вручення повідомлення про підозру останньому.
У звязку з наведеним, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування дотримано вимоги кримінального процесуального закону, передбачені ст. 278 КПК України, якими встановлено можливість направлення особі повідомлення про підозру засобами поштового зв'язку та вжито всіх заходів для виклику ОСОБА_6 та вручення йому особисто повідомлення про підозру.
За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що у ході розгляду цієї скарги підлягає до з'ясування дотриманні у ході повідомлення про підозру ОСОБА_6 вимог Глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст. 276, 277,278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_6 органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, тому вимоги скарги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відносно вимоги скаржника щодо скасування постанови прокурора від 24 грудня 2019 року про зупинення кримінальне провадження № 42019040000000041, слідчий суддя зазначає наступне.
Постановами прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 24 грудня 2019 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний розшук та зупинено кримінальне провадження № 42019040000000041.
В ході проведення розшукових дій встановлено, що розшукуваний ОСОБА_6 27.02.2020 року виїхав через митний пост Рені «Ізмаїльської» Одеської митниці ДФС за межі України на територію Молдови.
Вищевказану постанову про зупинення досудового розслідування захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Статтею 280 КПК України визначено підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Так, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:
1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
2) оголошено в розшук підозрюваного;
2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
До зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.
Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження
Порядок оголошення підозрюваного у розшук врегульовано статтею 281 КПК України.
Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
Отже, чинний процесуальний закон містить вичерпний перелік підстав для оголошення підозрюваного у розшук - місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставами для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019040000000041 від 15.01.2019 року став висновок прокурора про те, що станом на даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, прокурором, керуючись п. 2 ч.1 ст.280 КК України, винесено оскаржувану постанову.
Предметом скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_3 є скасування постанови про зупинення досудового розслідування. А відповідно до вимог процесуального закону та закріплених КПК України завдань слідчого судді на стадії досудового розслідування, розглядаючи скаргу про скасування такої постанови, слідчий суддя повинен перевірити наявність підстав для її винесення (тобто підстав для зупинення досудового розслідування у зв'язку з цим) саме на момент її винесення.
В той же час, чинний КПК України не містить імперативних вимог щодо тривалості періоду, протягом якого у слідчого повинні бути відсутні відомості про місцезнаходження підозрюваного, як умову оголошення його в розшук. В даному випадку слід враховувати також встановлені чи визначені строки досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні, а також необхідність та терміновість виконання слідчим відповідних слідчих (процесуальних) дій.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя зауважує, що скаржником не надано слідчому судді належних доказів на підтвердження того, що протягом всього періоду слідчому чи прокурору було відомо місце перебування ОСОБА_6 , він не з'являвся на виклик слідчого, прокурора із поважних причин (які б підтверджувалися відповідними доказами).
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги в цій частині також.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи все в сукупності слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 24.12.2019 року ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України, постанову про зупинення кримінального провадження №42019040000000041 від 24.12.2019 року, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1