Справа № 197/150/18
1-кп/212/60/21
27 травня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
в провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав подане ним до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу із особистої поруки на тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор, посилається на наявністю ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України та були встановлені на час подання клопотання та на даний час не змінилися, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього зазначає, що в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 , відносно якого обрано запобіжний захід у виді особистої поруки колективу військової частини НОМЕР_1 неодноразово не прибував до зали судового розгляду без поважних причин, що свідчить про ухилення обвинуваченого він суду.
Потерпілий ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання прокурора заперечив та просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що він не ухиляється від явки до суду. Крім цього, вказав, що керівництво військової частини де він проходить військову службу неодноразово не відпускало його для участі в судовому засіданні при розгляді даного кримінального провадження, відповідно він не прибував на розгляд справи з поважних причин.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти клопотання та зазначив, що жоден з ризиків, що вказані прокурором в клопотанні нічим не підтверджуються. Обвинувачений не ухилявся від явки до суду, оскільки є військовослужбовцем та не може не виконувати розпорядження свого керівництва, яке, як зазначив сам обвинувачений ОСОБА_3 , заперечувало проти його участі в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2018 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистої поруки, та передано ОСОБА_3 на поруки колективу військової частини НОМЕР_1 . Покладено на ОСОБА_3 обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце розташування служби у військовій частині НОМЕР_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Так, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України перебуває в провадженні суду з 12 березня 2018 року.
В судові засідання, що призначалися судом 21.05.2018, 09.08.2018, 29.08.2018, 25.01.2019, 02.04.2019, 15.05.2019, 26.09.2019, 21.02.2020, 23.03.2020, 27.04.2020, 29.05.2020, 27.08.2020, 24.11.2020, 11.02.2021, 26.04.2021 обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився. Періодично обвинуваченим чи його захисником суду подавалися заяви про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю обвинуваченого ОСОБА_3 прибути в судове засідання через проходження ним служби в Збройних Силах України.
Однак, суд зазначає, що проходження обвинуваченим ОСОБА_3 служби в ЗСУ не є поважною обставиною неприбуття його в судове засідання, а є порушенням обвинуваченим покладеного на нього обов'язку, що передбачений ст. 194 КПК України, а саме прибувати до суду за кожною вимогою, що також покладений на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2018 року.
Така поведінка обвинуваченого, та на дамку суду, є неприпустимою, призводить до порушення строків розгляду даного кримінального провадження та спрямована на затягування розгляду даного кримінального провадження по суті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу, суд виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійснення з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. ст. 12, 177 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а тому обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України на даний час встановлено наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_3 в подальшому може перешкоджати кримінальному провадженню та не з'являтися без поважних причин за викликом до суду, що підтверджується матеріалами даного кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є тяжким; також суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, поведінку обвинуваченого до та безпосередньо після скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також поведінку в процесі розгляду даного кримінального провадження.
На даний час, на думку суду, наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистої поруки не забезпечує належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що встановлено в судовому засіданні.
Однак, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що достатнім для запобігання ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України буде обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить на думку суду належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, а саме прибувати до суду за кожною вимогою.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Окрім цього, застосовуючи, щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131 - 132, 176 - 178, 181, 193 - 197, 200, 372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу із особистої поруки на тримання під вартою - відмовити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід особисту поруку на домашній арешт.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати постійне місце проживання: АДРЕСА_1 цілодобово.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти про зміну місця проживання прокурора, суд;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали з 27 травня 2021 року до 27 липня 2021 року включно.
Виконання ухвали покласти на ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 .
Копію даної ухвали скерувати керівнику військової частини НОМЕР_1 для відома.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1