Справа № 208/3327/18
Провадження № 1-кп/209/158/21
26 травня 2021 року М. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 - головуючий під час здійснення судового провадження, розгляд якого проводиться в порядку, передбаченому ч.3 ст. 31 КПК України, судом присяжних,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР 19 березня 2018 року за № 12018040160000486, відносно:
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 187, ч.2 ст.15, п.п 5, 13 ч.2 ст. 115 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , був засуджений:
- 23 серпня 1982 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст. 140, ст. 17, ч.2 ст. 141, ст. 42 КК України (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнений із місць позбавлення волі 03 серпня 1983 року умовно-достроково на 6 місяців 21 день;
- 04 червня 1985 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна;
- 24 квітня 1996 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 3 ст. 140, ч.1 ст. 215, 42 КК України (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
- 25 грудня 1996 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 222 КК України (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 43 КК України (1960 р.) приєднано невідбуте покарання у виді 2 років позбавлення волі за вироком суду від 24 квітня 1996 року, звільнений із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
- 11 жовтня 2000 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 3 ст. 142, ч.3 ст. 144, ч.2 ст. 142, ч.3 ст. 140, ч. 1 ст. 222, ч.2 ст. 194, ст. 191, 42 КК України (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією майна, звільнений із місць позбавлення волі 02 квітня 2011 року по відбуттю строку покарання;
- 05 лютого 2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 263, ст. 395, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна, звільнений із місць позбавлення волі 02 серпня 2017 року по відбуттю строку покарання;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Андріївка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не був засуджений,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк застосування якого продовжувався судом до 11 червня 2021 року.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 60 днів посилаючись на те, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 187, ч.2 ст.15, п.п 5, 13 ч.2 ст. 115 КК України. На даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК Ураїни. ОСОБА_4 , який не має сталих соціальних зв'язків, постійного місця роботи та усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому в разі доведеності вини, може переховуватися від суд. Крім того обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово засуджувався, в тому числі і за умисне вбивство, має непогашені судимості та знову обвинувачується у скоєнні декількох злочинів, в тому числі особливо тяжкого, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку.
В судовому засіданні прокурор підтримував своє клопотання, наполягав, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобіганню вказаних ним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити його на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що він тривалий час знаходиться під вартою, а зазначені прокурором ризики не доведені. Ним зроблено переоцінку життєвих цінностей і він не має наміру ухилятися від суду та не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень.
Захисник ОСОБА_6 також заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , вважаючи, що прокурором не доведена наявність вказаних ним ризиків. ОСОБА_4 тривалий час знаходиться під вартою та маючи онкологічне захворювання не може отримувати належної медичної допомоги. Він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 , постійно проживаючи в її квартирі. Просить змінити ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 також підтримували позицію обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який.
В абзаці 3 ч.3 ст. 331 КПК України, яка регламентує питання обрання, скасування або зміни запобіжного заходу в суді, передбачено, що під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Вислухавши учасників судового розгляду, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Розглядаючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд виходить з того, що вінобвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 187, ч.2 ст.15, п.п 5, 13 ч.2 ст. 115 КК України, за що, в разі доведеності його вини, може бути призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
У обвинуваченого ОСОБА_4 , немає міцних соціальних зв'язків, він не має зареєстрованого місця проживання та постійної роботи, тому існує ризик того, що він, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене йому в разі доведеності вини, може ухилятися від суду.
Суд також вважає, що Обвинувачений ОСОБА_4 , який раніше неодноразово засуджувався за скоєння умисних злочинів, в тому числі і за умисне вбивство, та який має непогашені судимості, і відносно якого на розгляді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська також знаходиться кримінальне провадження, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.
На думку суду тримання обвинувачених ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Відповідно ч. 4 ст. 183 КПК України судом при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою не визначалася застава у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та погрози його застосування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17.00 години 23 липня 2021 року.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1