26 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/529/21 пров. № А/857/8513/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №500/529/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов (головуючий суддя першої інстанції - Мандзій О.П., час ухвалення - справу розглянуто у письмовому провадженні, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 31.03.2021),-
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 22.01.2021 року у виконавчих провадженнях ВП №61754478 та ВП №61754828 про накладення штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебувають виконавчі провадження ВП №61754478 та ВП №61754828 з примусового виконання виконавчого листа №500/374/19, виданих 03.04.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом. За невиконання рішення суду у справі №500/374/19 та ненадання інформації на вимогу державного виконавця, 22.01.2021 постановлено стягнути з боржника Головного управління ДПС у Тернопільській області штраф в розмірі 5100,00 грн. в межах вказаних виконавчих проваджень.
Попередньо листом від 21.12.2020 року Головне управління ДПС у Тернопільській області просило зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях в зв'язку з поданою заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у справі №500/374/19 до вирішення справи по суті та ухваленням Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення по справі за результатами розгляду апеляційної скарги боржника. В цьому ж листі Головне управління ДПС у Тернопільській області інформувало, що станом на 21.12.2020 року повний текст ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі №500/374/19 у Єдиному державному реєстрі судових справ відсутній та, що після отримання повного тексту, буде подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, про що буде додатково повідомлено виконавця.
Листом від 16.01.2021 року Головне управління ДПС у Тернопільській області інформувало, що повний текст ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/374/19 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області отримано 23.12.2020 року, а 31.12.2020 року подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі №500/374/19.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 року у справі №500/374/19 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Водночас, в силу приписів ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарга на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
За таких обставин, вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 22.01.2021 року ВП №61754478. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 22.01.2021 року ВП №61754828.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Суть доводів апелянта зводиться до того, що боржником не виконано виконавчі документи у строк встановлений державним виконавцем, а підстави для зупинення виконавчого провадження, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» у державного виконавця були відсутні.
З урахуванням наведеного просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених у скарзі, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебувають виконавчі провадження №61754828, 61754478 з примусового виконання виконавчого листа №500/374/19 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 03.04.2020р., яким:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Білецька буд. 1, код ЄДРПОУ 43142763) видати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошовий атестат з врахуванням вказаних грошових розрахунків сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Білецька буд. 1, код ЄДРПОУ 43142763) виплатити, провівши усі передбачені чинним законодавством відрахування ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ): грошове забезпечення за відпрацьовані понад урочні години, як компенсацію за службу в понаднормовий час, за період з 01.05.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 47876 (сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 030 копійки; суму компенсаційної заборгованості у зв'язку із порушенням строків виплати (невиплатою за відпрацьовані понад урочні години) за період з 01.05.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 9115 (дев'ять тисяч сто п'ятнадцять) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок.
Виконавчий документ №500/374/19 є рішенням не майнового характеру, порядок виконання якого передбаченого ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 63 цього Закону визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без часті боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
На адресу Відділу 22.04.2020 надійшов лист боржника, яким Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомило, про звернення до суду з позовною заявою, щодо заміни боржника у виконавчому провадженні №61754828, №61754478 з Головного управління ДПС у Тернопільській області на Головне управління ДФС у Тернопільській області.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 №500/372/19 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про здійснення процесуального правонаступництва та заміни сторони боржника виконавчого провадження №61754828, №61754478.
На підставі вищезазначеного 01.06.2020 державний виконавець керуючись вимогами статті 18,63, Закону звернувся з вимогою до Головного управління ДПС у Тернопільській області - виконати виконавчий лист №500/374/19 виданий 03.04.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом про що, письмово повідомити державного виконавця.
12.06.2020 на адресу Відділу надійшов лист боржника, яким Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомило, про звернення з апеляційною скаргою на Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №500/374/19 до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В подальшому, 04.09.2020 Головне управління ДПС у Тернопільській області надіслало постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/374/19, якою змінено сторону боржника виконавчого провадження у справі №500/374/19 з Головного управління ДПС у Тернопільській області на його правонаступника щодо виконання та здійснення державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства та щодо діяльності підрозділу податкової міліції на Головне управління ДФС у Тернопільській області.
Державним виконавцем 08.09.2020 винесено постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчих провадженнях №61754828, 61754478.
На адресу боржника - Головного управління ДФС у Тернопільській області 08.09.2020 за вих.№9277, №9279, скеровано вимоги державного виконавця - виконати виконавчий лист №500/374/19 від 03.04.2020 Тернопільського окружного адміністративного суду, про що повідомити державного виконавця в термін до 21.09.2020. Головне управління ДФС у Тернопільській області також повідомлено про зміну сторони боржника у виконавчому провадженні №61754828, 61754478. (Вимога, та постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних на адресу боржника скерована рекомендованим листом 09.09.2020)
Станом на 29.10.2020 рішення суду №500/374/19 боржником не виконано. Інформація про виконання рішення суду в термін до 21.09.2020 на адресу Відділу не надходила.
06.10.2020 державним виконавцем за невиконання рішення суду №500/374/19, та не надання інформації про виконання виконавчого документа в наданий термін, накладено штраф в сумі 5100 грн., про що, винесено постанови про накладення штрафу №61754828, №61754478.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 №500/3087/20, скасовані постанови від 06.10.2020 про накладення штрафу №61754828, №61754478.
Також судом встановлено, що Постановою Верховного Суду від 21.10.2020 №500/374/19 - скасовано Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/374/19, якою замінено сторону боржника з - Головного управління ДПС у Тернопільській області на Головне управління ДФС у Тернопільській області та залишено в силі Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі№500/374/19, якою відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про здійснення процесуального правонаступництва.
На підставі Постанови Верховного Суду від 21.10.2020 №500/374/19 - замінено сторону боржника у виконавчих провадженнях №61754828 та 61754478 з Головного управління ДФС у Тернопільській області код ЄДРПОУ - 39403535 на Головне управління ДПС у Тернопільській області код ЄДРПОУ - 43142763, про що винесено Постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 05.11.2021.
21.12.2020 на адресу Відповідача надійшов лист від Головного Управління ДПС у Тернопільській області, яким боржник повідомив, про відкриття Тернопільським окружним адміністративним судом 20.11.2020 провадження у справі №500/374/19 за заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Ураховуючи викладене, керуючись п. 5 частини першої статті 34, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження», 21.12.2020 державним виконавцем винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій по ВП №61754478 та №61754828.
12.01.2021 на адресу Відділу надійшла ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду №500/374/19 від 09.12.2020, якою Головному управлінню ДПС у Тернопільській області відмовлено у задоволені заяви про заміну сторони боржника у справі №500/374/19 з Головного управління ДПС у Тернопільській області на Головне управління ДФС у Тернопільській області. Судове рішення набрало законної сили 09.12.2020. (Термін апеляційного оскарження до 29.12.2020).
Державним виконавцем 13.01.2021 винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях №61754478, №61754828 та, цього ж дня державний виконавець відповідно до вимог ст.ст 18, 63, Закону України «Про виконавче провадження» звернувся з вимогою до Головного управління ДПС у Тернопільській області про виконання зазначеного виконавчого документу в термін до 20.01.2021, про що повідомити державного виконавця письмово.
На вимогу державного виконавця від 13.01.2021 отримано Листа від боржника 18.01.2021 про зупинення виконавчих дій.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
З матеріалів доданих до листа боржника від 16.01.2021, встановлено, що станом на 18.01.2021 боржником подано апеляційну скаргу.
Вимогою державного виконавця від 13.01.2021 зобов'язано боржника в термін до 20.01.2021 виконати виконавчий лист №500/374/19 від 03.04.2020, виданий Тернопільським окружним адміністративним судом.
Оскільки в наданий термін боржником рішення суду не виконано, державним виконавцем 22.01.2021 винесено постанови про накладення штрафу на боржника в сумі 5100 грн., по виконавчих провадженнях № 61754478 та № 61754828.
В подальшому, на адресу відділу 08.02.2021 надійшов лист Головного управління ДПС у Тернопільській області, яким боржник повідомив про те, що Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження №500/374/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року про заміну сторони боржника виконавчого провадження у справі №500/374/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та державним виконавцем 09.02.2021 винесено постанови про зупинення виконавчого провадження №61754478 та №61754828.
04.03.2021 винесено постанову про поновлення виконавчих дій, на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 №500/374/19, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року про заміну сторони боржника виконавчого провадження у справі №500/374/19 без змін.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у спірних правовідносинах має місце накладення на позивача штрафу у строк, наданий на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі №500/374/19.
Проте апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ ).
У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ).
Частинами 1 та 2 ст.63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, за приписами ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу зазначених норм права слідує, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Водночас, згідно з ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за яких держаний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 38 цього ж Закону, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Отже, за наведених вище норм слідує, що будь - яких інших підстав зупинення виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апелянта про те, що жодної із перерахованих вище підстав для зупинення виконавчого провадження станом на день винесення оскаржуваних постанов, а саме 22.01.2021, у державного виконавця не було.
Крім цього апеляційний суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що судове рішення, яке належить відповідачу виконати є рішенням немайнового характеру, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії.
Виконавчий документ виданий Тернопільським окружним адміністративним судом у квітні 2020р.
Боржник у виконавчому провадженні, ГУ ДПС у Тернопільській області, двічі завертався до суду із заявами про заміну сторони виконавчого провадження, які судом були відхилені.
Разом з тим, будь - яких інших доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду немайнового характеру, за яким боржник має вчинити певні дії, ГУ ДПС у Тернопільській області не надано.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України, вищезазначене законодавство та судова практика ЄСПЛ свідчить про чіткий обов'язок виконання органами державної влади судових рішень без будь-яких зволікань та затримок.
Таким чином, ураховуючи наведені вище обставини справи щодо відсутності як доказів виконання судового рішення, так і відсутності обґрунтованих підстав неможливості його виконання, державний виконавець дійшов вірного висновку про наявність підстав для накладення штрафу на боржника за невиконання удового рішення.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши оскаржене позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що таке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем докази у своїй сукупності не дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 250, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) - задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №500/529/21 - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. З. Улицький
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 27.05.2021р.