про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/20358/20
27 травня 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фекторі Ойл" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на необхідність дотримання принципу забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду та перебування на стаціонарному лікування працівника, відповідального за супроводження справи.
Суд апеляційної інстанції перевіривши строк на апеляційне оскарження та ознайомившись із заявою про поновлення строку, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 17 березня 2021 року в порядку письмового провадження.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія оскаржуваного рішення від 17 березня 2021 року вручено Головному управлінню ДПС у Житомирській області 09 квітня 2021 року. Поштове відправлення отримано ОСОБА_1 за довіреністю. Апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 відповідач подав19.05.2021, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
При цьому, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.
В рішенні у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004 Європейський суд з прав людини зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007 та рішення у справі "Трух проти України" від 14.10.2003).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Окрім цього, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосудця в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 8 КАС України, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення у справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Отже, наведеними правовими нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що причини, викладені апелянтом у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі не можна вважати поважними, оскільки відсутні підстави, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Що стосується посилань апелянта на перебування на стаціонарному лікуванні працівника відповідального за супроводження справи, то ці причини не можуть бути визнані судом як поважні, оскільки організація внутрішньої роботи суб'єкта владних повноважень перебуває у прямій залежності від його волі. Безпосередньо керівник міг подати апеляційну скаргу чи уповноважити іншу особу для здійснення заходів щодо оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 810/1685/17, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Таким чином, наведені скаржником твердження не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2021.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.