Справа № 240/21424/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
26 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Іваненко Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Слівінського В.О.,
представника відповідача: Самчук Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
в грудні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову уповноваженої посадової особи заступника начальника управління Держпраці в Житомирській області Возної С.В. від 07.10.2020 ЖИ 30/ЖТ8727/97/АВ/П/ТД-ФС про накладення на неї штрафу в розмірі 50000 гривень.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не передбачено застосування штрафу до суб'єкта господарювання у зв'язку з відсутністю або несвоєчасністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Відтак накладення на неї штрафу за порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України вважає безпідставним.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.09.2020 №1181/04 було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с.55).
Зі змісту акту інспекційного відвідування ЖТ87569/93/АВ від 29.09.2020 встановлено, що з 28 вересня 2020 року по 29 вересня 2020 року проведене інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин за юридичною адресою: АДРЕСА_1 . (кафе Корона).
Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що на робочому місці 28.09.2020 о 10 год. 15 хв. на посаді бармена працювала громадянка, яка представилася ОСОБА_2 , та яка здійснювала продаж наявного товару на барі.
Відповідно до наданих документів та пояснень ФОП ОСОБА_1 та пояснень громадянки ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 була допущена до роботи 28.09.2020 на посаду бармена. В ході інспекційного відвідування було встановлено, що ОСОБА_2 о 10 год. 15 хв. 28.09.2020 здійснювала продаж наявного товару на барі, проте, повідомлення в ДПС про прийняття працівника на роботу відповідно до квитанції №2 було подано до ДПС 28.09.2020 о 10 год. 44 хв. Виходячи з вищезазначеного встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу було подано після допуску працівника ОСОБА_2 до роботи (а.с.23-25).
Акт підписаний позивачем без заперечень та зауважень до проведеного заходу 29.09.2020 (а.с.25 зворот).
Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.10.2020 № ЖИ 30/ЖТ8727/97/АВ/П/ТД-ФС заступник начальника Управління Держпраці у Житомирській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування вирішила накласти штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 50000,00 грн (а.с.13-14).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин не спростований стороною позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч.2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 29.09.2020 №1181/04 було здійснено захід державного контролю з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
За результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено, що позивачем вчинено порушення вимоги ч.3 статті 24 КЗпП України, яке виразилось у допущенні одного працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
У акті інспекційного відвідування №ЖТ8727/97/АВ від 29.09.2020 відсутня відмітка про непогодження ФОП ОСОБА_1 з проведеним заходом державного контролю.
У зв'язку з виявленим порушенням заступником начальника управління Держпраці в Житомирській області Возною С.В. винесено постанову від 07.10.2020 №ЖИ30/ЖТ8727/97/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на позивача в розмірі 50000 гривень.
Слід звернути увагу, що факт допуску ОСОБА_2 до посади бармена без укладення трудового договору позивачем також не спростовується.
На підтвердження вказаного до матеріалів справи надано пояснення ФОП ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_2 (а.с.62-63).
Крім того, зі змісту відповіді на припис від 29.09.2020 встановлено, що позивач повідомляє, що порушення в акті перевірки усунено під час початку перевірки. Всі необхідні документи, а саме повідомлення в податкову, квитанція №2, трудовий договір та наказ про прийняття працівника були надані під час перевірки. В подальшому трудове законодавство не буде порушуватись (а.с.64).
Що в свою чергу також вказує на згоду позивача з виявленим порушенням.
Зі змісту долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що ОСОБА_2 25 вересня 2020 року звернулась до позивача із заявою про прийняття на роботу з 28.09.2020 на посаду бармена (а.с.26).
Згідно наказу ФОП ОСОБА_1 від 25.09.2020 №6 ОСОБА_2 прийнята на роботу з 28.09.2020 (а.с.27).
28 вересня 2020 року між позивачем і громадянкою ОСОБА_2 було укладено трудовий договір (а.с.28).
Повідомленням повідомлено податковий орган про прийом працівника на роботу (а.с.30).
Повідомлення про прийняття працівника на роботу було подано позивачем відповідно до квитанції №2 о 10 годині 44 хвилини, у той час як фактичний допуск громадянки ОСОБА_2 до роботи зафіксований під час інспекційного відвідування о 10 годині 15 хвилин.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що юридичний факт прийняття працівника на роботу відбувся після початку інспекційного відвідування, оскільки підтвердженням виникнення трудових відносин є повідомлення органів ДПС.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріалами справи підтверджено факт допуску ФОП ОСОБА_1 до свого робочого місця ОСОБА_2 для здійснення трудової функції бармена і даний факт належним чином зафіксовано у акті інспекційного відвідування ЖТ8727/97/АВ від 29.09.2020.
Відтак, факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин не спростований стороною позивача.
Посилання апелянта на відсутність у частині 2 статті 265 КЗпП України можливості застосування штрафу до суб'єкта господарювання у зв'язку з відсутністю або несвоєчасністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, як на спростування обставин, що спричинили факт накладення штрафу спірною постановою спростовується аналізом положень ст.265 Кодексу законів про працю України.
Як попередньо зазначалось судом, абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що суб'єкт господарювання несе відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Частиною 7 статті 265 КЗпП України визначено заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
Відповідно до п.25 Порядку № 823 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Відтак, доводи про відсутність законних обґрунтувань для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу спірною постановою є необґрунтованими.
Стосовно доводів позивача про відсутність факту вчасного повідомлення її про результати розгляду акту інспекційного відвідування ЖТ8727/97/АВ від 29.09.2020 та про отримання нею документів лише за особистим зверненням 26.11.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Як свідчать матеріали справи, повідомленням начальника відповідача від 05.10.2020 №4060 ФОП ОСОБА_1 повідомлено про отримання акту інспекційного відвідування, про строки розгляду справи та про обов'язок наступного повідомлення про результати розгляду (а.с.66).
Вказане повідомлення направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення №1000812913623 від 07.10.2020 (а.с.65).
В подальшому за результатами розгляду матеріалів перевірки уповноваженою особою 07.10.2020 складено постанову ЖИ30/ЖТ8727/97/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.
Слід звернути увагу, що розгляд справи про накладення штрафу здійснюється без повідомлення та залучення суб'єкта господарювання (об'єкта відвідування).
Вказана постанова направлялась ФОП ОСОБА_1 . 07.10.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак 16.11.2020 повернулась на адресу відправника як не вручена з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.70- 71).
З огляду на встановлений факт виконання відповідачем обов'язку направлення документів про результати розгляду акту інспекційного відвідування, судом в ході розгляду справи не встановлено обґрунтованих підстав для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07.10.2020 ЖИ 30/ЖТ8727/97/АВ/П/ТД-ФС.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 травня 2021 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Іваненко Т.В.