Справа № 560/4400/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
18 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Курка О. П. Сапальової Т.В. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
представника позивача: Остафійчук Олександри Олександрівни
представників відповідача: Калужської Наталії Олександрівни, Бойко Марії Петрівни, Лігоцького Максима Віталійовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в серпні 2020 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
27 січня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
20 квітня 2021 року від позивача надійшли додаткові пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представники відповідача щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" зареєстроване Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області 18.03.2009. Види діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 23.32 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини, 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у., 42.11 Будівництво доріг і автострад, 42.21 Будівництво трубопроводів, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
Працівниками ГУДФС у Хмельницькій області з 10.02.2020 по 06.03.2020 проводилась документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019.
За результатами перевірки складено Акт №0397/22-01-05-11/33468780 від 23.03.2020, яким встановлено порушення:
1. п. 44.1., 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п.2,3 розділу III П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73, п. 17, п.20 П(С)БО 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ „БК Поділля-Трансбуд занижено податок па прибуток всього в сумі 212 899 грн., у тому числі за три квартали 2019 року в сумі 212 899 грн.;
2. п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.7 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.6 розділу III, пп. 1,2 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету всього у сумі 535 880 грн. у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: за травень 2017 року в сумі 333 333 грн., за червень 2017 року в сумі 200 000 грн., за червень 2018 року в сумі 2 547 грн.;
3. п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п.3 наказу Мінфіну від 31.12.2015, №1307 „Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016за №137/28267, в результаті чого ТОВ „БК "Поділля-Трансбуд" було виписано (оформлено) у році на неплатників ПДВ податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 410 323,23 грн.;
4. п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу України, п.3, п.5 наказу Мінфіну від 31.12.2015, № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за №137/28267, в результаті чого ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" у 2017 році не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на неплатників ПДВ всього на суму ПДВ 811 373,35 грн. в т.ч.: 26.05.2017 на загальну суму 3 109 874,07 грн. у т.ч. ПДВ 518 312,35 грн., 26.06.2017 року на загальну суму 1 758 366 грн. у т.ч. ПДВ 293 061 грн.
5. п. 250.2, п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України у зв'язку із неподанням ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" податкових декларацій з екологічного податку за звітні періоди: II, III квартали 2016 року; II, III квартали 2017 року; III квартал 2018 року; III квартал 2019 року;
6. пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141, п. 103.2 та п. 103.10 ст.103 Податкового кодексу України при здійсненні виплати доходу з джерелом його походження з України на користь MARSEL WOOD NETWORKS LIMITED (Кіпр) в 2016, 2017, 2018 роках та при відсутності Довідки про підтвердження статусу резидента Кіпру (або її нотаріально засвідченої копії), не утримано та не сплачено до Державного бюджету податок на доходи нерезидентів за ставкою у розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, які сплачуються до бюджету під час такої виплати, а саме: за 2016 рік - 210 000,00 грн., за 2017 рік - 153 987,00 грн., за 2018 рік - 159 813,00 грн.;
7. пп. 49.18.2, пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" при наявності фактів виплат нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента - MARSEL WOOD NETWORKS LIMITED (Кіпр) не подано додаток ПП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік. 2017 рік, півріччя 2018, три квартали 2018 та 2018 рік по сумах виплаченого доходу;
8. ст. 115 Кодексу законів про працю України та ст.24 Закону України від 24.05.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці", а саме несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам;
9. пп. 51.1 ст. 51, пп. б, ґ п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п. 3.1 ст. З Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманою з них податку, затвердженого наказом Мінфіну, від 13.01.2015 р. за № 4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556, а саме вказано недійсні індивідуальні податкові номери фізичних осіб. Вказане порушення мало місце у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 кв. 2017 року (РНОКПП НОМЕР_1 ), 1 кв. 2018 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), 2 кв. 2018 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), 3 кв. 2018 року (РНОКПП НОМЕР_3 ), 4 кв. 2018 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), 1 кв. 2019 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), 2 кв. 2019 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), 3 кв. 2019 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), що призвело до зміни платника податків;
10. пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 та абз. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме:
- несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого з заробітної плати працівників у лютому 2019 року у сумі 46 099,45 грн., перерахованого 27.03.2019 при фактичні виплаті доходу 05.03.2019 року;
- не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого з заробітної плати працівників у червні 2019 року у сумі 9 195,44 грн., при фактичні виплаті доходу 05.07.2019 року;
11. пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 та абз. "а" п. 176.2 ст. 176 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України, а саме:
- несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору утриманого з заробітної плати працівників у лютому 2019 року у сумі 3 149,54 грн., перерахованого 27.03.2019 при фактичні виплаті доходу 05.03.2019 року;
- не перерахування до бюджету військового збору утриманого з заробітної плати працівників у червні 2019 року у сумі 57,54 грн., при фактичні виплаті доходу 05.07.2019 року;
12. встановлено несвоєчасне подання ТОВ БК "Поділля-Трансбуд" звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів форма № Д4 (додаток 4 - таблиці 1,5,6) за лютий 2014, травень 2014. Чим порушено п. 4 ч. 2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. №2464-VI із змінами та доповненнями та п.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2013 р. за №454 та затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 вересня 2013 року №1628/24160 відповідно.
На підставі акту перевірки, податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення №0004220506, № 0004170511, №0004190511, №0004180511, № 0004220506 від 16.04.2020 року
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу № 43 від 30.04.2020.
30.07.2020 від Державної податкової служби України надійшло рішення про результати розгляду скарги №23738/6/99-00-06-07-01-06 від 27.07.2020, якою скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пп.16.1.2 п.16.1. ст.16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до и.44.2 ст.44 Податкового кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Згідно п.2 ст.З цього ж цього Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу Ш П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73 фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Згідно п. З ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Визначення поняття «Облікові регістри» для цілей бухгалтерського обліку, їх зміст та порядок ведення встановлені п. З Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом .
Підприємства й установи, що складають облікові регістри на електронних носіях, зобов'язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді. Відповідальність за несвоєчасне складання облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри.
Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку визначено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (даті - Інструкція №291). Згідно Інструкції №291:
- рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» призначенні для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Склад доходів та порядок їх визначення визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
- рахунки класу 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати"
- на рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. За дебетом рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
- на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут". За дебетом рахунків відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
Аналізуючи доводи апелянта стосовно протиправності податкового повідомлення - рішення №0004170511, яким визначено грошове зобов'язання по платежу податок на прибуток по основному платежу в сумі 212 899 грн. та штрафної санкції в сумі 53 224,75 грн, колегія суддів зазначає наступне.
ТОВ «БК Поділля-Трансбуд» за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 задекларовано у рядку 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" у загальній сумі 1837953 грн., у тому числі: за 2016 рік в сумі 138256 грн., за 2017 рік в сумі 545011 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 27912 грн., за півріччя 2018 року в сумі 133448 грн., за три квартали 2018 року в сумі 434432 грн., за 2018 рік в сумі 696700 грн., за 1 квартал 2019 року в сумі 56241 грн., за півріччя 2019 року в сумі 118444 грн., за три квартали 2019 року в сумі 457986 грн.
Під час перевірки, податковим органом встановлено, що задекларовані ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» показники у Звітах про фінансові результати (форма №2-м) у звітних періодах з 01.01.2016 по 30.09.2019 не відповідають даним бухгалтерського обліку товариства.
Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем в перевіряємому періоді занижено показник про фінансовий результат до оподаткування (прибуток), що вплинув на формування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення всього на суму 1183753 грн., в т.ч. за півріччя 2019 року на суму 212444 грн.. за три квартали 2019 року на суму 1183753 грн.
Заниження показника про фінансовий результат до оподаткування внаслідок невірного відображення фактичного доходу від реалізації та інших операційних доходів всього у сумі 95688 грн, (заниження доходів від реалізації у сумі 107610 грн. та завищення інших операційних доходів у сумі 11182 грн. ) чим порушено вимоги п. 44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, п.2, 3 розділу Ш П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, № 73.
У рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» за 2018 рік задекларовано дохід в розмірі 26016000 грн., за результатами перевірки встановлено, що доходи від реалізації за 2018 рік склали 23053565 грн.
Зазначена розбіжність виникла за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності за 2018 рік, що призвело до завищено дохід від реалізації товарів, робіт, послуг в загальній сумі 2962435 грн. (на заниження/завищення фінансового результату у 2018 році).
У звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форма № 2) у рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» за три квартали 2019 року задекларовано дохід в розмірі 20063000 грн.
При перевірці регістрів бухгалтерського обліку, а саме аналізу по рахунках 712 «Дохід від реалізації оборотних активів», 719 «Інші операційні доходи» податковим органом встановлено, що інші операційні доходи за три квартали 2019 року склали 3818 грн.
В порушення вимог п. 44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, п.2, 3 розділу Ш П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73 підприємством завищено показник у рядку 2120 «Інший операційний дохід» Звіту про фінансові результати (форма №2) за три квартали 2019 року в сумі 11182 грн., за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності.
При перевірці показників, відображених у рядку 2050 Звіту про фінансові результати „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) встановлено заниження задекларованих ТОВ «БК Поділля-Трансбуд» показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати „собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) всього на суму 39993 грн. в тому числі завищення за півріччя 2019 року на суму 212262 грн., заниження за три квартали 2019 року на суму 39993 грн.
Під час розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції було встановлено, що згідно поданих ГУ ДФС у Хмельницькій області звітів про фінансові результати (форма № 2) ТОВ «БК «Поділля - Трансбуд» у рядках 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» за півріччя 2019 року задекларовано 10017000 грн., за три квартали 2019 року - суму в розмірі 17052000 грн.
Водночас, як стверджує відповідач, перевіркою регістрів бухгалтерського обліку: аналізів по рахунках 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 903 «Собівартість реалізованих послуг» встановлено, що собівартість реалізації за півріччя 2019 року становить 9804738 грн., за три квартали 2019 року становить 17091993 грн.
Разом з тим, в порушення вимог п. 44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2, 3 розділу Ш П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73 підприємством занижено показник у рядку «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звітів про фінансові результати на загальну суму 39993 грн, за рахунок завищення показників за півріччя 2019 рік в сумі 212262 грн., та заниження показників за три квартали 2019 року на суму 39993 грн. за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності. Під час перевірки показників у рядку 2130 Звіту про фінансові результати „Адміністративні витрати встановлено заниження показників на загальну суму 33514 грн. за три квартали 2019 року.
Відповідно до поданих ГУ ДФС у Хмельницькій області Звітів про фінансові результати (форма № 2) ТОВ «БК «Поділля - Трансбуд» у рядку 2130 «Адміністративні витрати» за три квартали 2019 року задекларовано суму в розмірі 943000 грн.
Перевіркою регістрів бухгалтерського обліку: аналізу по рахунку 92 «Адміністративні витрати» встановлено, що адміністративні витрати три квартали 2019 року становить 976514 грн. Заниження суми адміністративних витрат складає 33514 грн. (976514 грн. - 943000 грн.), чим порушено вимоги п. 44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2, 3 розділу ПІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73.
При перевірці показників, відображених у рядку 2180 Звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» позивачем завищено показник на загальну суму 427396 грн. в тому числі занижено за 2018 рік на суму 733748 грн. та завищено за три квартали 2019 року на суму 1161144 грн.
Відповідно до поданих ГУ ДФС у Хмельницькій області Звітів про фінансові результати (форма № 2) ТОВ «БК «Поділля - Трансбуд» у рядках 2180 «Інші операційні витрати» Звітів про фінансовий результат за 2018 рік задекларовано 737000 грн., за три квартали 2019 року - суму в розмірі 1633000 грн.
Перевіркою регістрів бухгалтерського обліку: аналізів по рахунках 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів", 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки", 949 "Інші витрати операційної діяльності" встановлено, що інші операційні витрати за 2018 рік становить 1470748 грн., за три квартали 2019 року становить 471856 грн.
В порушення вимог п. 44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2, 3 розділу Ш П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, № 73, п.17, п.20 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, підприємством завищено показник «Інші операційні витрати» у Звітах про фінансові результати на загальну суму 427396 грн, в тому числі: занижено за 2018 рік в сумі 733748 грн. (що не вплинуло на прийняття ППР) та завищено за три квартали 2019 року в сумі 1161144 грн.
Водночас, апелянт ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не спростувала вищезазначених висновків податкового органу.
Натомість податковим органом доведено, що в результаті невідповідності показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» за перевірений період занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 1 184 470 грн. ((3685406 грн + 427396 грн) - 2854825 грн - 39993 грн - 33514 грн.) у зв'язку із чим контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0004170511 яки визначено грошове зобов'язання за основним платежем в сумі 213205 грн. та відповідно нараховано штрафну санкцію відповідно до статті 123 ПК України у розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов'язання. Факт порушення підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2019 року, журналом - ордером і відомістю по рахунку 994 Інші витрати операційної діяльності за 9 місяців 2019 р., аналізом рахунку по субконто 949 за 9 місяців 2019 р., оборотно - сальдовою відомістю за 9 місяців 2019, вказані обставин свідчать про правомірність дій відповідача при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення.
Даючи оцінку доводам апелянта стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення №0004180511, яким визначено грошове зобов'язання по платежу податок на додану вартість по основному платежу в сумі 535 880 грн. та штрафної санкції в сумі 133 970 грн, судова колегія вказує на наступне.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 встановлено їх заниження всього у сумі 535 880 грн. у тому числі за: травень 2017 року в сумі 333 333 грн., червень 2017 року в сумі 200 000 грн.. червень 2018 року в сумі 2 547 грн.
Заниження податкових зобов'язань в загальній сумі 535 880 грн. виникло за рахунок наступних порушень:
1) не відображення в повному обсязі суму ПДВ із фактично зарахованих на банківський рахунок бюджетних коштів від Західного територіального КЕУ, як оплата за виконанні роботи лікувального корпусу в травні 2017 року на суму ПДВ 518 312 грн., та від ТУ ДСА України в Чернівецькій області, як попередня оплата (аванс) на придбання матеріалів для будівництва палацу правосуддя в червні 2017 року на суму ПДВ 200 000 грн.;
2) занижено податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 2 547 грн. за червень 2018 року в результаті не віднесення до їх складу суми ПДВ, по податкових накладних, що виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» (Підрядник) та Західним територіальним квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (Замовник) був укладений договір підряду з реконструкції від 22.05.2017 №34.
Предметом договору є виконання додаткових робіт на об'єкті «Реконструкція лікувального корпусу №2 з надбудовою поверху по вул. Князів Коріатовичів (Свердлова), 185 в м. Вінниці (II- черга) Коригування» (далі-Обєкт), обов'язок щодо виконання яких покладається на Підрядника. Підставою для укладання Договору є Протокольне рішення тендерного комітету від 10.05.2017 року та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно п.13. договору фінансування робіт об'єкту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до вимог п. 187.7 ст. 187 ПКУ передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання ві дповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Перевіркою встановлено, що на банківський рахунок ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» від Західного територіального КЕУ в травні 2017 року надійшли бюджетні кошти в загальній сумі З 634 533,80 грн., в т.ч. ПДВ 605 755,65 грн. (16.05.17 р. в сумі 138880,8 грн., 25.05.17 р. в сумі 385779,00 грн, 26.05.2017 р. в сумі 3109874,07 грн.)
Позивачем по даті надходження коштів 16.05.2017 року та 25.05.2017 року, складено та зареєстровано в ЄРПН на адресу неплатника ПДВ податкову накладну №1 на суму 1380880.80 грн. в т.ч. ПДВ 23146,80 грн. від 16.05.2017 р. та податкову накладну №5 на суму 385779 грн. в т.ч. ПДВ 64296,50 грн. від 25.05.2017 р.
Згідно наданої до перевірки банківської виписки за 26.05.2017 на рахунок ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» № НОМЕР_4 (вал. 980YUAN) в ПАТ «КБ «Глобус» від Західного територіального КЕУ надійшли кошти в загальній сумі 3 109 874.07 грн., двома платежами 132 429,37 грн. та 2 977 444,70 грн.:
- сума132 429,37 грн., кореспондент 2600100137607. банк 820172 Держказначейська служба України м. Київ, призначення платежу 2101020; 3142; оп.вик.роб.обрекон.лікув.корпусу 2з над буд. Поверху м. Вінниця код 010/2;д34,25.05.17 дді, 25.05.17 р-фСФ-0000009.25.05.17 акт З, 25.05.17, ПДВ 22071,56;
- сума 2 977 444,70 грн., кореспондент 2600100137607, банк 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, призначення платежу2101020; 3142; оп. вик. роб. обрекон. лікув. корпусу 2з над буд. Поверху м. Вінниця код 010/2;д34,25.05.17 дді, 25.05.17 р-фСФ-0000009.25.05.17 акт 2, 25.05.17, ПДВ 496240,78.
26.05.2017 позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН на неплатника ПДВ податкову накладну №8 на загальну суму 1 109 874 грн., у т.ч. ПДВ 184 979 грн. перевіркою не встановлено, та позивачем не надано як до перевірки, так і до матеріалів справи складену та належним чином зареєстровану в ЄРПН податкову накладну на суму коштів що надійшли на рахунок позивача 26.05.2017 року від неплатника ПДВ.
Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання в за рахунок не відображення в податковій декларації податкові зобов'язання, що надійшли в травні 2017 року від неплатників ПДВ на суму обсягу постачання 2 000 000, 07 грн., в т.ч. ПДВ на суму 333 333 грн. (518312 грн - 184 979 грн.) та відповідно не задекларував податкові зобов'язання із зазначеної бази оподаткування, чим порушено вимоги п. 187.7 ст.187 Податкового кодексу України.
В ході перевірки досліджено повноту відображення ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» у Податковій звітності з ПДВ за травень 2017 року податкових зобов'язань з ПДВ по покупцю - неплатнику ПДВ - Західний територіальний КЕУ в загальній сумі 605 755,65 грн.
Згідно даних додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року ТОВ «БК «Поділля- Трансбуд» задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ на адресу покупців - неплатників ПДВ в загальній сумі 361 347,89 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку - оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями» за травень 2017 року на адресу покупців- неплатників ПДВ: ФОП ОСОБА_1 надано послуг на суму 6000 грн. в т.ч. ПДВ 1000 грн., Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни надано послуг на суму 527 553,48 грн. в т.ч. ПДВ 87 925,58 грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «Поділля- Трансбуд» у Податковій декларації з ПДВ за травень 2017 року відображені податкові зобов'язання на неплатника ПДВ - Західне територіальне КЕУ в сумі 272 422,3 грн (361 347,88 грн - 1 000 грн - 87 925,58 грн). Оскільки, у травні 2017 року Західний територіальний КЕУ перераховано на рахунок ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» бюджетні коштів в загальній сумі 3 634 533,80 грн., підлягали відображенню у Податковій декларації з ПДВ у травні 2017 року податкові зобов'язання в загальній сумі 605 755,65 грн.
На порушення вимог п. 187.7 ст.187 Податкового кодексу ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» занижено податкові зобов'язання в сумі 333 333 грн (605755,65 грн. - 272422,3 грн) в результаті не віднесення до об'єкту оподаткування ПДВ бюджетних коштів в сумі 2 000 000, 07 грн, що надійшли від замовника робіт - Західне територіальне КЕУ
Перевіркою встановлено, ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» (Генпідрядник) укладено з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (замовник) договір генерального підряду від 12.06.2017 №123-17. Предметом договору є зобов'язання Генпідрядника на свій ризик власними силами та залученими силами і засобами виконати роботи з будівництва палацу правосуддя по вул. О. Кобилянської, 19 м. Сторожинець, Чернівецької області. Згідно п. 4.2 Договору Генпідряднику до початку робіт може надаватися аванс на придбання матеріалів, цей аванс не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт.
Згідно баз даних ДПС України встановлено, що ТУ ДСА України в Чернівецькій області перебуває на податковому обліку в ТУ ДПС у Чернівецькій області (м.Чернівці), основний вид діяльності - 84.11 Державне управління загального характеру, організаційно-правова форма - Державна організація. Не платник ПДВ.
Перевіркою встановлено, що ТУ ДСА України в Чернівецькій області 26.06.2017 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» грошові кошти у загальній сумі 1 758 366 грн., призначення - попередня оплата (аванс) на придбання матеріалів для будівництва палацу правосуддя по вул. О. Кобилянської, 19, м. Сторожинець, Чернівецька область.
До перевірки надано банківську виписку за 26.06.2017 по рахунку № НОМЕР_4 (вал. 980), відкритому ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» в ПАТ «КБ «Глобус». В наданій банківській виписці за 26.06.2017 зазначено наступні реквізити: сума 1 758 366 грн., кореспондент 35227182008745 ТУ ДСА України в Чернівецькій області, банк - 820172
Держказначейська служба України м. Київ, призначення платежу 0501020; 3122; 30% по. опл. на мат. на буд. палацу прав, по вул. О. Кобил. 19 в м.Сторожин, Черн.обл., рахСФ-0000012, 20.06.17р. дог.№123-17 12.06.17, ПДВ 293 061,00 грн.
В порушення вимог п. 187.7 ст.187 Податкового кодексу ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд», 26.06.2017 - по даті надходження бюджетних коштів на рахунок в банку в сумі 1 758 366 грн. від ТУ ДСА України в Чернівецькій області, не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на суму ПДВ 293 061 грн., та не задекларовано в Податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року.
Згідно даних додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року ТОВ «БК «Поділля- Трансбуд» задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ на адресу покупців - неплатників ПДВ в загальній сумі 275 486,83 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку - оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями» за червень 2017 року на адресу покупців - неплатників ПДВ: ХОГВВ (ПН 21312761) надано послуг на суму 527 553,48 грн. в т.ч. ПДВ 87 925,58 грн., Чемеровецька центральна районна лікарня надано послуг на суму 566 999,70 грн, в т.ч. ПДВ 94 499,95 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» у Податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року відображені податкові зобов'язання на неплатника ПДВ - ТУ ДСА України в Чернівецькій області в сумі 93 061 грн. (275486,53 грн - 87925,58 грн - 94499,95 грн).
Таким чином, в порушенняп.187.7 ст.187 Податкового кодексу України ТОВ «БК «Поділля- Трансбуд» занижено податкові зобов'язання за червень 2017 року в сумі 200 000 грн. (293061 грн. - 93061 грн.) в результаті не віднесення до об'єкту оподаткування ПДВ бюджетних коштів в сумі 1 200 000 грн., що надійшли від замовника робіт - ТУ ДСА України в Чернівецькій області.
Крім того, суд зауважує, що в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» занижено податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 2 547 грн., в тому числі за червень 2018 року в сумі 2 547 грн., в результаті не віднесення до їх складу суми ПДВ, по податкових накладних, що виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» у Податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року задекларовано обсяг постачання (операції), що оподатковуються за основною ставкою в сумі 1 552 221 грн., без ПДВ та податкові зобов'зання в сумі 310 444 грн. Згідно даних ЄРПН у червні 2018 року ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» виписано та зареєстровано податкових накладних на суму постачання без ПДВ - 1 564 957 грн., із ПДВ в сумі 312 991 грн.
Згідно регістру бухгалтерського обліку - обороту по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за червень 2018 року обсяг постачання склав 1 877 948 грн. в т.ч. ПДВ 312 991 грн., без ПДВ 1 564 957 грн.
Аналізом даних ЄРПН та даних бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» не відображено податкові зобов'язання у Податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року операції з постачання бетону, розчину цементного та автопослуг: ПП "ВКП "Нігинсахкампром" на суму 13650 грн, в т.ч. ПДВ 2275 грн. та неплатникам ПДВ на суму 1633 грн, в т.ч. ПДВ 272 грн.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14,1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України). Під постачання послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені ст. 187 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм чинного законодавства, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта стосовно на неврахування відповідачем податкових накладних №3 від 19.05.2017 року на суму 3791,00 грн., в т.ч. ПДВ 631,83 грн.. та №4 від 25.05.2017 р. на суму 8200,00 грн. в т. ч. ПДВ 1366,67 грн, зареєстрованих на платника 30.05.2017 року ПП «Виробничо - комерційне підприємство «Нігинсахкампром», оскільки вказані доводи не відповідають фактичним обставинам справи.
Стосовно правомірності нараховування податку на доходи нерезидентів джерелом походження з України, колегія суддів зазначає наступне.
Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що в період з 01.01.2016 по 30.09.2019, встановлено здійснення виплат доходів нерезиденту джерелом походження з України по кредитному договору №47/КЖЛ-11 від 07 вересня 2011 року.
За умовами договору ПАТ «Комерційний банк «Глобус» відкриває Позичальнику-ТОВ «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування: 17 000 000 грн.; строк кредитної лінії: з 07.09.2011 по 05.09.2013 включно; мета використання коштів: поповнення обігових коштів; процентна ставка: 18,0% річних.
Станом на 31.12.2013 заборгованість ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» по вказаному кредитному договору складала 14 492 000 грн. (кредитове сальдо по бухгалтерському рахунку № 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»). За користування кредитними коштами по Кредитному договору № 47/ЮКЛ-11 від 07.09.2011 ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» за період з 01.01.2013 по 31.08.2013 нараховано та сплачено відсотків в сумі 1 399 849,05 грн.
За даними первинного бухгалтерського обліку станом на 01.01.2016 кредитове сальдо по бухгалтерському рахунку №601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» не змінилося і становить 14 492 000 грн.
До перевірки пред'явлено повідомлення ПАТ «Комерційний банк «Глобус» (04073, м.Київ, пров.Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) від 15.03.2016року №1121 про те, що між ПАТ «Комерційний банк «Глобус» (надалі-Первісний кредитор) та MARSELWOOD NETWORKS LIMITED (надалі-Новий кредитор) 29 жовтня 2015року укладений Договір відступлення права вимоги б/н, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №47/ЮКЛ-11 від 07 вересня 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та ТОВ «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до зазначеного листа банком «Глобус» проінформовано ТОВ «Будівельна компанія «Поділля - Трансбуд» про необхідність перераховувати кошти в розмірі поточних та прострочених зобов'язань за кредитним договором на користь Нового кредитора за вказаними нижче реквізитами:
Отримувач платежу: ОСОБА_2 /
Адреса: ОСОБА_3 . АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_5 , п/р НОМЕР_6 в ПАТ «КБ Глобус», МФО 380526.
Призначення платежу: Погашення заборгованості за Кредитним договором №47/ЮКЛ-11 від 07 вересня 2011 року MARSELWOOD NETWORKS LIMITED.
За даними первинного бухгалтерського обліку заборгованість ТОВ «БК «Поділля- Трансбуд» перед ПАТ КБ «Глобус» станом на 15.03.2016 в розмірі 14 492 000 грн. була переведена по рахунку 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» на нового контрагента MARSELWOOD NETWORKS LIMITED (Кіпр) без зазначення структури боргу та його умов.
За період з 16.03.2016 по 30.09.2019 заборгованість по Кредитному договору № 47/ЮКЛ-11 від 07.09.2011 погашена частково в розмірі 3 492 000грн., шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок нерезидента - MARSELWOOD NETWORKS LIMITED (Кіпр) - в ПАТ КБ «Глобус» згідно платіжних доручень:
2016 рік - 1 400 000,00 грн. (від 17.03.2016 №2390 - 250000,00 грн.; 18.03.2016 №1 - 550000,00 грн.; 20.12.2016 №320 - 200000,00 грн.; 27.12.2016 №364 200000,00 грн.; 28.12.2016 №378 - 200000,00 грн);
2017 рік - 1 026 580.00 грн. (від 30.05.2017 №745 - 300000,00 грн.; 27.06.2017 №835 - 200000,00 грн.; 05.12.201 7 №1449 - 200000,00 грн.; 05.12.2017 №329 - 126580,00 грн. 20.12.2017 № 1552 - 200000,00 грн.); 2018рік - 1 065 420,00 грн. (від 01.06.2018 №2029 - 200000,00 грн.; 19.09.2018 №2489 -865420,00 грн.), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 601, карткою рахунку 601 та платіжними дорученнями. В платіжних дорученнях в графі призначення платежу зазначено: «Погашення заборгованості за Кредитним договором №47/ЮКЛ-11 від 07.09.2011 року MARSELWOOD NETWORKS LIMITED. Без ПДВ».
По рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» заборгованість станом на початок перевірки відсутня. За період з 01.01.2016 по 30.09.2019 нарахування та виплата відсотків по Кредитному договору № 47/ЮКЛ-11 від 07.09.2011 ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» не проводилась.
Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у п.п.141.4.3 - п.п.141.4.6 п.141,4 ст.141 Податкового кодексу України, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п.141.4 ст.141 цього кодексу за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, підписана 08.11.2012, ратифікована Законом N412-VII від 04.07.2013, дата набуття чинності для України07.08.2013. Відповідно до ст.1 Конвенції дія цієї Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст.103 Податкового кодексу України,
Відповідно до п.103.2. ст. 103 Податкового кодексу України - особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Згідно з абз.2 п.103.2. ст.103 застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Згідно з пунктом 103.4. статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5. і 103.6. цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або оригіналу її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
В пункті 103.5. Податкового кодексу України зазначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Згідно з абзацу 2 п.103.6. Податкового кодексу України у разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
Згідно пункту 103.10. статті 103 Податкового кодексу України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Судом встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» надано письмові запити №1/22-01-05-11 від 20.02.2020; №2/22-01-05-11 від 21.02.2020; №3/22-01-05-11 від 27.02.2020 про надання копій документів та пояснень що стосуються виплати коштів на користь нерезидента - MARSELWOOD NETWORKS LIMITED (Кіпр), а саме підстав звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки під час здійснення виплат на користь нерезидента в 2016, 2017 та 2018 роках в розмірі 3 492 000,00 грн.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи платником податків до перевірки не надано оригіналу довідки або її нотаріально засвідченої копії, яка підтверджує, що компанія MARSELWOOD NETWORKS LIMITED, яка є отримувачем доходу джерелом походження з України, є резидентом Кіпру.
Відтак, на переконання колегії суддів, у зв'язку із виявленим порушенням контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення №0004220506, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по основному платежу в сумі 313800 грн. та відповідно застосовано штрафну санкцію в розмірі 235350 грн. на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.
Водночас, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно протиправного застосування до позивача підвищеного розміру штрафної санкцій, а саме 50% та 75%, з огляду на слідуюче.
Відповідно до ст.127 ПК України розмір штрафних санкцій за вчинення порушення при виплаті доходу визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу, а саме: ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів.
Варто зазначити, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі №820/11382/15 зробила правовий висновок, що несплата (неиерерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України . Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Крім того, як встановлено з матеріалів справи, 16.03.2020 за № 4/22-01-05-11 позивачу вручено запит з проханням надати копії документів, що підтверджують обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні по договору переуступки боргу від 29.10.2015 №б/н та структуру заборгованості по кредитному договору №47/ЮКЛ-11 від 07.11.2011, оскільки відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Разом з тим, у відповіді на запит від 16.03.2020 №16/3/1 підтверджуючих документів платником не надано, зазначено що відповідно з положеннями статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.103.9. ст.103 Податкового Кодексу України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплати нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зокрема, сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається в таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. Згідно з ч.З п.46.1. ст.46 Податкового Кодексу України, додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Колегія суддів звертає увагу, що за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд», при наявності фактів виплат нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента - MARSELWOOD NETWORKS LIMITED (Кіпр) в розмірі 3 492 000грн., не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016рік, 2017рік, півріччя 2018, три квартали 2018 та 2018 рік по сумах виплаченого доходу, що є порушенням п.103.9 ст.103 та п.п.49.18.2, 49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, щодо правомірності податкового повідомлення - рішення№ 0004210506, відповідно до якого застосовано до платника штрафні санкції у сумі 680 грн., на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.
Щодо застосування положень міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності, відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 ПКУ, колегія суддів зазначає слідуюче.
Відповідно до ст.1 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи дія цієї Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.
Згідно з абз.2 п.103.2. ст.103 ПКУ застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Згідно з пунктом 103.4. статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5. і 103.6. цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
З огляду на вказані норми, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно застосовано положення п. 103.10. ст.103 Податкового кодексу України, а саме: у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Відносно застосування положень ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, в частині оподаткування «процентів» за ставкою 2 відсотка від загальної суми, судом першої інстанції було встановлено, що 16.03.2020 за № 4/22-01-05-11 вручено запит з проханням надати копії документів, що підтверджують обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні по договору переуступки боргу від 29.10.2015 №б/н та структуру заборгованості по кредитному договору №47/ЮКЛ-11 від 07.11.2011, оскільки відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, пояснення щодо структури заборгованості та її документальне підтвердження не надано. Крім того по рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» заборгованість станом на початок перевірки відсутня. За період з 01.01.2016 по 30.09.2019 нарахування та виплата відсотків по Кредитному договору № 47/ЮКЛ-11 від 07.09.2011 ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» не проводилась.
Тому, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на не дослідження відповідачем під час перевірки правової природи здійснених виплат та нарахування на виплачені нерезиденту кошти податку не знаходить свого підтвердження.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта на відсутність в акті перевірки від 23.03.2020 №0397/22-01-05-11/33468780, на підставі якого були прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення, підпису посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, що робить такий акт нечинним, а тому він не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов'язань, з огляду на слідуюче.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).
Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Одним із невід'ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.
Водночас, як встановлено з матеріалів справи, платник податку своїм правом не скористався та заперечень на акт не подавав.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).
За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.
Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Обов'язкові рішення суб'єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.
Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його не чинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.
Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів.
Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2020 року по справі №140/388/19.
Виходячи із системного аналізу норм застосованого судом законодавства, проаналізувавши вказані обставини, у сукупності викладених норм, а також зважаючи на встановлені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку, що спірні податкові повідомлення рішення винесені відповідачем правомірно, у зв'язку з чим не підлягають скасуванню, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 травня 2021 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Курко О. П. Сапальова Т.В.