Справа № 240/14935/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
25 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Григорук В.С.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Панасюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Міністерства оборони України, оформленого Протоколом №107 від 23.07.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про призначити одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року відповідно до рішення суду 528600 грн., з урахуванням раніше виплачених сум (440500 грн.) в сумі 88100 грн.;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 в сумі 135800 (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот) гривень.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги із застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2019 року і застосовує прожитковий мінімум, встановлений на 01 січня 2018 року, чим порушив його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 та приймав участь в антитерористичній операції.
22 квітня 2015 року Житомирською обласною медико-соціальною комісією позивачу встановлено 10% втрати працездатності з 22.04.2015.
В подальшому, при огляді позивачу з 20.03.2018 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, так пов'язаного із захистом Батьківщини.
Допомогу у зв'язку з встановленням 10% втрати працездатності та ІІІ групи інвалідності позивачем отримано в розмірі 440 500 грн.
Позивачу при повторному огляді було встановлено ІІ групу інвалідності з 03.05.2019 внаслідок поранення, так пов'язаного із захистом Батьківщини. У зв'язку з цим позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
23.07.2020 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв'язку з набранням рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/11524/19 від 16.01.2020 законної сили, розглянувши подані документи позивача, прийняв рішення, оформлене протоколом № 107, яким, зокрема (п.2): призначено одноразову грошову допомогу молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 , якого 23.04.2015 звільнено з військової служби та 22.04.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 10% втрати працездатності внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталося 18.01.2015, а 20.03.2018 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а 03.05.2019 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок цієї ж причини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність вперше (2018), відповідно до рішення суду в сумі 528600 грн. та здійснити виплату з урахуванням раніше виплаченої допомоги (440500) в сумі 88100 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 23.07.2020 №107 про виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 88100,00 грн. (п. 2) є правомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У частині першій статті 16 Закону № 2011-XII закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини 2 ст. 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Положеннями п. "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
За приписами ч. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У частині 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII закріплено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
У підпункті 1 пункту 6 вказаного Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Отже, як вірно зауважив суд першої інстанції, зазначені правові норми пов'язують право на отримання одноразової грошової допомоги з днем встановлення інвалідності. Положеннями вказаного Порядку чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності при повторному огляді, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.
Судовим розглядом встановлено, що вперше позивачу інвалідність ІІІ групи встановлено 20.03.2018. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 03.05.2019, Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 позивачу при повторному огляді було встановлено ІІ групу інвалідності з 03.05.2019.
Отже, одноразова грошова допомога позивачу, як інваліду ІІ групи, повинна бути визначена (обрахована) виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 1 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше, а саме 2018 року.
Враховуючи положення п. 9 ч. 1 ст. 40 та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VІІІ, слідує висновок, що виплаті позивачу в даному випадку підлягала одноразова грошова допомога у розмірі 88 100,00 грн..
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 23.07.2020 №107 про виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 88100,00 грн. є правомірним.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 травня 2021 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.