Справа № 560/4946/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
27 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просив:
1. Визнати протиправною бездіяльність Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України:
- щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2015-2017 роки, виходячи з того, що така компенсація була виплачена лише 28.08.2020 року після письмового звернення;
- щодо не включення індексації грошових доходів до обрахування вихідної допомоги при звільненні;
- щодо не включення до суми вихідної допомоги щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні.
2. Зобов'язати Житомирський прикордонний загін Державної прикордонної служби України:
- включити індексацію грошових доходів до обрахування вихідної допомоги при звільненні та доплатити на рахунок позивача 4287, 84 грн;
- включити до суми вихідної допомоги щомісячну додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та доплатити на рахунок позивача 19981 грн;
- сплатити середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з липня 2017 року по липень 2020 року та доплатити на рахунок позивача 398 426 грн. 70 коп., а у випадку створення штучних перешкод зі сторони відповідача до дня фактичного розрахунку з розрахунку 363 грн. 83 коп. за кожний день;
- одночасно компенсувати суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Зобов'язано Житомирський прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога, передбачена ст.15 Закону № 2011-ХП. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий характер виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її, виплати. Винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатку 15 до Постанови 704 (або в додатках 25 - 28 Постанови 1294). При цьому суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців не віднесені до зазначеного переліку, а отже, не є складовою грошового забезпечення.
З огляду на вищевикладене щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація грошового забезпечення, на думку апелянта, не входять до складу місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів не здійснює перегляд рішення суду в іншій частині.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З обставин справи встановлено, що наказом Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №148-ОС від 03 липня 2017 року позивача, звільненого наказом від 08.06.2017, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 03.07.2017.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №822/3008/17 зобов'язано Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
28.02.2018 позивачу виплачена така допомога у сумі 26049 грн 45 коп.
Згідно довідки-розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні №151 від 03.04.2018, вказана сума обчислена з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих питань під час проходження служби, надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, премія.
З вищевказаної довідки вбачається, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, п.8 Наказу МВС України №73.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року по справі №560/4100/18:
- зобов'язано Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 31 жовтня 2015 року та з 01 квітня 2016 року по 03 липня 2017 року.
- зобов'язано Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення з 01 листопада 2015 року по 31 березня 2016 року.
На звернення позивача листом від 28.07.2020 відповідач повідомив його, що належна сума компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій була перерахована на картковий рахунок згідно наданих реквізитів платіжним дорученням №2498 від 28.07.2020 в сумі 9110,29 грн.
Згідно довідки відповідача №190 від 20.09.2020 позивачу нараховано та виплачено:
- одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у сумі 26029,45 грн, на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі № 822/30008/17, передбаченої ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», відповідно до наказу начальника Житомирського прикордонного загону від 13.02.2018 року №44-ОС (платіжне доручення №391 від 27.02.2018);
- індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 30.10.2015 та з 05.04.2016 по 03.07.2017 у сумі 10802,52 грн, на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 560/4100/18 (платіжне доручення №159 від 30.01.2019);
- компенсацію за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» за 2015-2017 роки у сумі 9110,29 грн, відповідно до наказу начальника Житомирського прикордонного загону від 28.07.2020 року №298-ОС (платіжне доручення №2498 від 28.07.2020).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив до одноразової грошової допомоги при звільненні додаткову щомісячну грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, та індексацію грошового забезпечення, установлену Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", а також допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати в день звільнення з військової служби ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, врегульовані Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011).
Статтею 1 Закону №2011 встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону №2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Положеннями п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889" для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20% місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40% місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80% місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Згідно наданих відповідачем особистих карток грошового забезпечення позивачу постійно з травня 2016 по липень 2017 року виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, що не спростовано відповідачем, а тому підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Тож, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2009 №889.
Наведені висновки не суперечать правовій позицій, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
Що стосується невключення до одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Виходячи з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер. Тому індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
З огляду на те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року №820/5286/17.
В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку одноразової грошової допомоги призвело б до застосування для визначення її розміру знеціненого грошового забезпечення. Отже, підстави вважати виплату індексації одноразовим видом грошового забезпечення також відсутні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні без урахування та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" є протиправними.
Таким чином, ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", з урахуванням раніше виплачених сум.
Оскільки, доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.