Справа № 752/716/17
27 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними та протиправними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку розміру пенсії;
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.201 (справа № 2а-3170/11), виходячи з розрахунку 86% від середнього заробітку, на підставі довідки Прокуратури міста Києва від 31.10.2016 №18/626 та здійснити відповідні виплати з 01.01.2016.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року, виходячи з розрахунку 86% від середнього заробітку, на підставі довідки Прокуратури м. Києва від 31.10.2016 № 18/626 та здійснити відповідні виплати з 01.11.2016.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року, апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року за виключними обставинами.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 було визнано неконституційною норму права, яка застосована судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 12 липня 2017 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року за виключними обставинами, розгляд заяви призначено у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 808/1628/18.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду 19 лютого 2021 року прийнято постанову у справі №808/1628/18, у зв'язку з чим провадження у справі поновлено.
22 квітня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про закриття провадження за його заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 367 КАС України особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні.
Оскільки заява про закриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана після початку розгляду справи у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Розглянувши заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Положеннями частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Частиною 6 статті 361 КАС України встановлено, що При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також «розширеного тлумачення». Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
Судом встановлено, що рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вказаним рішенням частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, натомість застосуванню підлягає частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.
Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), положення частини двадцятої статті 86 Закону України»"Про прокуратуру» від 14 жовтня частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Наявність Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19)не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року) у справі № 752/716/17, про перегляд якого за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся ОСОБА_1 , у задоволенні позову відмовлено, колегія суддів зазначає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 752/716/17.
Згідно із частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 329, 361, 367, 368, 369 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження за його заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року в адміністративній справі №752/716/17 відмовити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко