Справа № 640/17562/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
26 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання незаконною постанови від 07.02.2018 року №107 в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить визнати незаконним (дискримінаційним) та скасувати пункт 11 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції», затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2018 року №107, з послідуючими редакціями (змінами), в частині обов'язкового подання сільськогосподарським товаровиробником для отримання державної допомоги (підтвердження статусу сільськогосподарського товаровиробника) довідки про набуття (підтвердження) платника Єдиного податку 4 групи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно обмежено коло можливих отримувачів державної допомоги, оскільки нормами Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» не передбачено обмеження та надання прав на встановлення такого обмеження відповідачу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а висновки, викладені у судовому рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, позивач вказує на те, що поруч із визнанням факту порушення права позивача оскаржуваним підзаконним актом, суд відмовився його захистити та відмовив у задоволенні позовних вимог, в основу оскаржуваного рішення покладено припущення, а не факти, що є порушенням положень статті 242 КАС України.
За твердженнями позивача оскаржуваний пункт 11 Порядку№107, який передбачає право на отримання державної допомоги суб'єктів господарювання саме у статуті сільськогосподарських товаровиробників (критерій відбору), в переліку документів, які подаються для отримання державної допомоги, не містить жодних вказівок щодо документу, яким має підтверджуватися основний критерій - статус сільськогосподарського товаровиробника, окрім довідки про статус платника єдиного податку 4 групи, який можуть мати виключно сільськогосподарські товаровиробники.
Позивач зазначає також, що право КМУ на визначення критеріїв відбору при наданні державної допомоги суб'єктам господарювання не є індульгенцією на порушення антимонопольного та антиконкурентного законодавства та Конституції України, а підзаконний нормативно-правовий акт не вправі обмежувати або скасовувати права суб'єктів господарювання, встановлені Законом.
Посилаючись на те, що оскаржуваний пункт постанови КМУ є дискримінаційним, апелянт просить задовольнити його апеляційну скаргу.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма «Відродження», призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від представника Кабінету Міністрів України надійшов відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачаються заперечення щодо доводів позивача, зазначено, що Постановою №107 встановлено сам механізм (процедуру) отримання державної грошової допомоги шляхом визначення конкретного кола (переліку) документів, необхідних для підтвердження права на отримання відповідної державної допомоги, визначено певні критерії відбору суб'єкта господарювання, якому надається державна підтримка, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що визначення суб'єкта господарювання - платника четвертої групи єдиного податку, як можливого отримувача державної допомоги, що здійснюється шляхом зобов'язання надати відповідну довідку, є належною реалізацією Урядом своєї компетенції щодо встановлення умов та критеріїв відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України. Відтак, відповідач вважає, що суд при ухваленні рішення дійшов вірних висновків, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Від третьої особи - Міністерства фінансів України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому викладені аналогічні доводи, додатково зазначено, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Наполягає на тому, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.
Від інших осіб заперечень, пояснень, інших заяв, клопотань не надходило.
В судове засідання не з'явився представник позивача, надав заяву про розгляду справи за його відсутності, у зв'язку з чим з урахуванням думки інших учасників справи, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів вирішила продовжити розгляд в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та колегією суддів апеляційного суду, ТОВ «Агрофірма «Відродження» здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з виробництва олії та тваринних жирів, виробництва продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, виробництва готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, складського господарства, та перебуває на загальній системі оподаткування.
Статтею 17-2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», передбачено підтримку сільськогосподарських товаровиробників незалежно від виду та обсягу продукції, яку вони виробляють, зокрема, часткове відшкодування вартості закупівлі техніки та обладнання для сільськогосподарського виробництва, будівництва та реконструкції підсобних підприємств з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.
При цьому, дана правова норма встановлює, що порядок надання вищезазначених видів підтримки визначається постановами Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року №107, затверджено «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)».
Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою "Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)" (далі - бюджетні кошти).
Зокрема, п.12 Порядку перебачено, що часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції об'єктів із зберігання та переробки зерна надається сільськогосподарським товаровиробникам - юридичним особам, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно, для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників, які провадять господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, - за результатами кожного окремого звітного періоду (далі - сільськогосподарські товаровиробники) на безповоротній основі у розмірі 30 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість), у тому числі вартості обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією, за завершені у поточному році етапи (черги) будівництва та реконструкції зернофуражних сховищ, елеваторів, механізованих зерноскладів, зерноочисних та зерноочисно-сушильних пунктів, підприємств з виробництва кормових домішок та сумішей (комбікормів), зокрема виробничі та допоміжні споруди, призначені для зберігання зерна; силоси для зерна; будівлі для зберігання зерна; виробничі та адміністративні будівлі; споруди пунктів приймання, зберігання, очистки та відвантаження зерна.
Абзацом шостим пункту 12 вказаного Порядку, яким встановлено сам механізм (процедуру) отримання державної грошової допомоги шляхом визначення конкретного кола (переліку) документів, необхідних для підтвердження права на отримання відповідної державної допомоги.
Відповідно до абз.6 п.12 Порядку для отримання часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції об'єктів із зберігання та переробки зерна сільськогосподарські товаровиробники подають до 5 травня, до 5 вересня та до 5 грудня комісії Мінагрополітики, зокрема, довідку, чинну на дату подання заявки, про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, видану місцевим контролюючим органом, та розрахунок питомої вартості поставлених сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, який становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом 12 попередніх послідовних місяців сукупно, завірений контролюючим органом за місцем основного податкового обліку сільськогосподарського товаровиробника.
Як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення суду першої інстанції від 03.02.2021 р., останній погодився з наявністю ознак порушеного права позивача, який перебуває на загальній системі оподаткування, та через встановлені оскаржуваним актом обмеження позбавлений права на отримання допомоги.
Водночас, суд першої інстанції дійшов висновків про наявність у Кабінету міністрів України повноважень на встановлення таких обмежень.
Так, частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу визначено, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
Дана правова норма передбачає, що порядок використання бюджетних коштів має містити, зокрема, критерії та умови відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої підтримки; умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх поверненням; вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів.
Таким чином нормою Бюджетного кодексу України відповідачу надано право на визначення конкретних критеріїв та умов відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету.
Наявність статусу платника єдиного податку може бути одним з таких критеріїв, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Дійсно, обмежень щодо кола осіб, які мають право на отримання відповідної державної допомоги, в залежності від форми оподаткування, ані Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», ані відповідним Порядком №107 не встановлено. Разом з тим, за умов наявності у відповідача права на встановлення таких обмежень, це не є підставою для визнання нечинним оспорюваного акту, а може свідчити лише про якість норм законодавства.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що право на судовий захист, гарантоване Конституцією України, закріплене статтями 5,6 КАС України, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет та підстави) позову, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
У зв'язку з наведеним колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги не призводять до поновлення порушеного права, оскільки відповідачу (Уряду) надано право на визначення конкретних критеріїв та умов відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, що безумовно вказує на право встановлювати обмеження, і це не є підставою для визнання нечинним оспорюваного акту, а може лише свідчити про якість норм законодавства.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання незаконним (дискримінаційним) та скасування пункту 11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2018 року №107, з послідуючими редакціями (змінами), в частині обов'язкового подання сільськогосподарським товаровиробником для отримання державної допомоги (підтвердження статусу сільськогосподарського товаровиробника) довідки про набуття (підтвердження) платника Єдиного податку 4 групи.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підтверджень наведеним позивачем аргументам в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно розглянуто справу, надано оцінку кожному доводу позивача, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції від 03 лютого 2021 року відсутні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Відродження» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року - без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді Л.О. Костюк
О.Є. Пилипенко