Справа № 855/32/21
26 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т., суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я. М., перевіривши перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Івано-Франківська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи, Рогатинський районний відділ Державної міграційної служби Управління ДМС в Івано-Франківській області про стягнення відшкодування ,
ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Івано-Франківська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи, Рогатинський районний відділ Державної міграційної служби Управління ДМС в Івано-Франківській області, в якому просить:
стягнути десять тисяч гривень на його користь з Шевченківського районного суду м.Києва.
Перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , колегія суддів прийшла до висновку, що її належить повернути без розгляду з таких підстав.
Вказана заява надійшла на адресу електронної пошти Шостого апеляційного адміністративного суду. Файли, які містили адміністративний позов та додатки до нього не скріплені кваліфікованим електронним підписом.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі по даному позову, колегія суддів виходить з наступного.
Перевіряючи наявність підстав для розгляду такої заяви, колегія суддів виходить із того, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Статус електронного цифрового підпису визначав Закон України «Про електронний цифровий підпис», який втратив чинність із набранням 07 листопада 2018 року чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
За правилами ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17, ч. 5 ст. 17 зазначеного Закону органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб'єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Здійснення правосуддя з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або інших засобів електронної ідентифікації вчиняється в порядку, встановленому законом.
У свою чергу положення ч.ч. 1, 4, 12 ст. 18 КАС України передбачають, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Зазначені норми права вказують на те, що електронна взаємодія - обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу здійснюється саме із використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 було запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до розділу IV «СТРУКТУРА ЄСІТС» Концепції побудови Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2019 року № 1096, до складу цільової архітектури ЄСІТС входять: 1. Центральна система обробки та зберігання даних. 2. Захищена телекомунікаційна мережа. 3. Інформаційно-телекомунікаційні системи автоматизації діяльності судів, органів та установ системи правосуддя. 4. Комплексна система захисту інформації.
У свою чергу Центральна система обробки та зберігання даних включає в себе підсистему «Електронний суд» (обмін документами судових справ з учасниками через електронний кабінет зовнішнього користувача).
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд», що є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 855/12305/20, а також в ухвалах від 25 серпня 2020 року у справі № 759/2804/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 855/67/20, від 05 листопада 2020 року у справі № 522/3191/19.
У вказаних судових рішеннях наголошено на тому, що обмеження, пов'язані з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про підписання адміністративного позову електронним цифровим підписом із застосуванням визначеного процесуальним законом засобу - Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, а саме її підсистеми «Електронний суд», колегія суддів приходить до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 10 ст. 44 КАС України.
Заяву, яка подана без додержання вимог п. 7 ч. 1 ст. 167, ч. 10 ст. 44 КАС України (не підписана у встановленому законом порядку), суд згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України повертає позивачеві без розгляду.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним позовну заяву повернути позивачеві.
Крім того, колегія суддів зазначає, що положеннями п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 22 КАС України апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб. Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені. Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спори за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Колегія суддів звертає увагу, що адміністративний позов ОСОБА_1 містить інші позовні вимоги, ніж передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 22 КАС України, у зв'язку з чим даний адміністративний позов не підсудний Шостому апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 18, 22, 44, 160, 167 КАС України, колегія суддів
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.Т.Черпіцька
Судді О.Є. Пилипенко
Я. М. Собків