27 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/7908/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року (суддя Семененко М.О., повний текс рішення складено 22.01.2021) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнати його право на пенсію за віком з 27.12.2004 та зробити у зв'язку з цим необхідний перерахунок її розміру.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зазначає, зокрема, що судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги доводи позивача щодо застосування норм законодавства, які підтверджують його право виходу на пенсію у віці 44 років, тобто у 2004 році.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 20.05.1987 по 04.11.1987 приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії.
ОСОБА_1 30.01.2013 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком за Спискком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі якої УПФУ з 27.12.2012 було призначено відповідний вид пенсії.
Натомість позивач вважає, що набув право на призначення пенсії за віком з 27.12.2004 згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що стало підставою для звернення до УПФУ з заявою про визнання права на пенсію за віком відповідно до Закону № 796-XII з 27.12.2004 та проведення відповідного перерахунку пенсії.
Листом від 17.07.2020 за № 6114-5675/В-02/8-0800/20 УПФУ з посиланням на статтю 55 Закону № 796-XII повідомило, що особи, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 8 років. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, а саме чоловіки - 10 років і більше, вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею. За документами пенсійної справи позивача встановлено, що на час звернення за пенсією до органів Пенсійного фонду позивач відпрацював на роботах із особливо шкідливими і особливо важками умовами праці за Списком № 1 08 років 02 місяці, тому набули право виходу на пенсію у 52 роки. Відповідно до довідки Галузевого Державного архіву міністерства оборони України № с48651 від 21.10.2009 позивач у 1987 році залучався на виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не менше 14 днів, що давало позивачу право на зменшення пенсійного віку на 8 років, тобто в 52 роки. Якщо особа має право на зниження пенсійного віку за різними законами, то в такому випадку застосовується пільга по зниженню пенсійного віку за одним із цих Законів за вибором цієї особи. Також зазначено, що позивачу на підставі його особистої заяви з 27.12.2012 після досягнення пенсійного віку 52 роки було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років.
У листі від 28.08.2020 № 7556-6999/В-02/8-0800/20 відповідач виклав аналогічні роз'яснення та додатково повідомив, що чинним законодавством не передбачено одночасне підсумування пільг дострокового виходу на пенсію.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством України визначено різні підстави для призначення пенсії. Такими Законами для спірних правовідносин є Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким позивачеві призначено пенсію на пільгових умовах, та Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким позивач обґрунтовує право та отримання пільгової пенсії з 2004 року.
Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За приписами статті 55 Закону України № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - зменшення віку становить 8 років.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.
При цьому статтею 60 названого Закону встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що саме особа має право вибору щодо визначення видів пільг та компенсацій, передбачених окремими Законами, з метою отримання відповідної пільгової пенсії.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що пенсія ОСОБА_1 була призначена на підставі його заяви про призначення пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заява встановленої форми про призначення пенсії згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 до органу ПФУ не подавалася, у зв'язку з чим відповідачем рішення, як акт індивідуальної дії, не приймалося, а тому не виникло обставин, за яких можна дійти висновку про порушення права та законних інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.
При цьому суд не може власним рішенням втручатися у дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України за умови, коли особою рішення, прийняття якого входить до функцій суб'єкта владних повноважень, не оскаржується і таке рішення відповідним суб'єктом попередньо не приймалося.
Також судом не може бути вирішено спір на майбутнє, адже у суду відсутні підстави вважати, що при вирішенні питання у спосіб, визначений законодавством, про призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виникнуть обставини, внаслідок яких буде порушено право особи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року в адміністративній справі № 340/541/21 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 27 травня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 27 травня 2021 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров