26 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15964/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року (суддя 1-ї інстанції Конєва С.О.) у справі №160/15964/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Інвест Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №0015120416 від 30.09.2020р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог посилається, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки з його змісту неможливо встановити на підставі якого звіту (поданої декларації) у позивача виникла несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020р. у справі №160/5619/19 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.04.2019р. №0022975650, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 23707,29 грн. та пеня в розмірі 5565,12 грн., нарахована за період з 23.05.2017р. по 16.04.2019р., а отже, вважає, що до 16.04.2019р. позивач не мав несплати або несвоєчасної сплати ЄСВ. Також, позивач зазначив, що не допускав порушення граничних строків оплати ЄСВ, а навпаки, здійснював збільшену оплату та на підтвердження своєчасного та в повному обсязі здійснення бюджетних платежів зі сплати ЄСВ за період з квітня 2019 року по 05 грудня 2019 року про що свідчать відповідні копії платіжних доручень, які додані до позову.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року позов задоволено повністю.
Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020 у справі №160/5619/19, скасовано рішення про застосування штрафних санкція та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.04.2019 року №0022975650, яким застосовано до Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Інвест Сервіс» штрафні санкції в розмірі 23707,29 грн. та пеня в розмірі 5565,12 грн. за період з 23.05.2017 по 16.04.2019. Проте, судом першої інстанції не взято до уваги, що контролюючим органом здійснено 11.06.2019 виключення сум по рішенню від 22.04.2019 року №0022975650 на загальну суму 29 272,41 грн.. що підтверджується інтегрованою карткою платника податків за 2019 рік. Разом з цим, згідно інтегрованої картки платника податків встановлені порушення позивачем строків сплати самостійно задекларованих нарахувань, а саме: 26.04.2019р. згідно платіжного доручення №1 від 26.04.2019р. в сумі 4799,53 грн., 27.12.2019р. згідно платіжного доручення №93 від 27.12.2019р. в сумі 4228,40 грн., тобто, протягом 2019 року позивач порушував п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 (несвоєчасне перерахування). Відповідно до п.6.8 Інструкції №449 контролюючим органом за рахунок коштів, які надходили від позивача здійснювалося погашення недоїмки, яка утворилася в попередні періоди, але не в повному обсязі. Позивачем самостійно своєчасно нараховувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але не сплачувався в строк, встановлений Законом №2464.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони повідомлені про день та час розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Інвест Сервіс» з 30.08.2004р. зареєстровано як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 4, є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Криворізькому південному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, наявними у справі (а.с.46).
09.05.2019р., 18.06.2019р., 18.07.2019р., 09.08.2019р., 17.09.2019р., 17.10.2019р., 08.11.2019р., 13.12.2019р. та 05.02.2020р. позивачем подані до контролюючого органу Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня по листопад 2019 року, що підтверджується копіями відповідних звітів та Квитанцій №2 про їх прийняття (а.с.57-113).
Згідно вищенаведених звітів позивачем у зазначені періоди перераховані самостійно задекларовані суми ЄСВ, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних у справі (а.с.20-38).
На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, контролюючим органом 30.09.2020р. прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0015120416, за яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 3219,23 грн. та пеню у розмірі 166,14 грн. за період з 23.04.2019р. до 05.12.2019р. відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що підтверджується копіями відповідного рішення та розрахунку штрафної санкції та пені (а.с.9,140,140-зворот).
Позивачем оскаржено вищенаведене рішення у порядку адміністративного оскарження шляхом подання скарги до Державної податкової служби України за результатами розгляду якої, рішенням ДПС України від 06.11.2020р. скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, що підтверджується змістом копій скарги та відповідного рішення (а.с.10-11,13-14).
Не погоджуючись з прийнятим рішення №0015120416 від 30.09.2020р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що позивачем здійснювалась сплата сум ЄСВ за період з квітня по листопад 2019 року у строки встановлені Законом №2464, що підтверджується копіями вищенаведених платіжних доручень, а тому, у відповідача відсутні обґрунтовані правові підстави для застосування штрафних санкцій та пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у період з 23.04.2019р. по 05.12.2019р., відповідно, оспорюване рішення від 30.09.2020р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, контролюючим органом 30.09.2020р. було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0015120416, за яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 3219,23 грн. та пеню у розмірі 166,14 грн. за період з 23.04.2019р. до 05.12.2019р. відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, що підтверджується копіями відповідного рішення та розрахунку штрафної санкції та пені (а.с.9,140,140-зворот).
Відповідач вказуючи про правомірність прийнятого оскарженого рішення посилається на інтегровану картку платника єдиного внеску - позивача, в якій вказується про наявність заборгованості із вказаного внеску.
Відповідно п.1, п.4 ч.2 ст.6 Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон №2464), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
За приписами ч.8 ст.9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Згідно ч.12 ст.9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом - ч.11 ст.9 Закону №2464.
За приписами ч.10 ст.25 Закону №2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Враховуючи зазначені норми законодавства, на позивача, як на платника єдиного внеску, покладено обов'язок сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця та лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464 у вигляді штрафу та пені.
Як свідчать встановлені обставини справи, 09.05.2019р., 18.06.2019р., 18.07.2019р., 09.08.2019р., 17.09.2019р., 17.10.2019р., 08.11.2019р., 13.12.2019р. та 05.02.2020р. позивачем були подані до контролюючого органу Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня по листопад 2019 року, що підтверджується копіями відповідних звітів та Квитанцій №2 про їх прийняття (а.с.57-113).
Згідно вищенаведених звітів позивачем у зазначені періоди були перераховані самостійно задекларовані суми ЄСВ, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних у справі (а.с.20-38).
Таким чином судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем здійснювалась сплата сум ЄСВ за період з квітня по листопад 2019 року у строки встановлені Законом №2464, що підтверджується копіями вищенаведених платіжних доручень, а тому, у відповідача були відсутні обґрунтовані правові підстави для застосування штрафних санкцій та пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у період з 23.04.2019р. по 05.12.2019р.
Посилання відповідача на дані інтегрованої картки платника податків є помилковим та відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020р. у справі №160/5619/19 було визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 22.04.2019р. про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ за період з 23.05.2017р. по 16.04.2019р., а доказів того, що враховуючи таке рішення суду була відкоригована інтегрована картка і все одно зберігається недоїмка, остання не містить, та відповідних доказів до матеріалів справи не подано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та тому з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 310, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року у справі №160/15964/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак