25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1438/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 160/1438/21
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни
про визнання протиправними та скасування постанов,-
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що при проголошенні оскарженого рішення скаржник не був присутнім, про оскаржене рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 15.04.2021 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 6 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до правил, встановлених ст. 271 КАС, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Таким чином, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд наголошує, що особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду, зокрема у справах, визначених ст. 287 КАС України, встановлені у ст. 268 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення прийнято в порядку письмового провадження 18 лютого 2021 року. Суд в рішенні зазначив про те, що у судове засідання 16.02.2021 року учасники справи не прибули. Поважних причин неявки у судове засідання скаржник не наводить.
Апеляційну скаргу надіслано поштою до суду першої інстанції 26 квітня 2021 року, тобто після спливу строку, встановленого ч. 6 ст. 287 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, адміністративне провадження № К/9901/6938/19, Верховний Суд дійшов висновку, що "сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
З матеріалів справи вбачається, що скаржник, надіславши 17.02.2021 року до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у даній справі, тривалий час, який не може вважатися розумним строком, подальшим рухом справи не цікавився, правом на подання відповідних клопотань щодо отримання копії рішення тощо не скористався.
Посилання скаржника на те, що про оскаржене рішення він дізнався 15.04.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки оскаржене ним рішення було оприлюднене 22.02.2021 року і доводи скаржника не свідчать про наявність обставин, що об'єктивно перешкоджали йому ознайомитись з судовим рішенням раніше.
Отже скаржник не навів суду доводів та не надав доказів, що свідчать про наявність обставин, які об'єктивно перешкоджали добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та вжити заходи, щоб дізнатись про стан судового провадження.
З урахуванням наведеного, поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржник не навів.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, положеннями ч. 3 ст. 298 КАС України не передбачено залишення без руху апеляційних скарг на рішення суду, строк оскарження яких встановлено ч. 6 ст. 287 КАС України. Проте, положеннями ст. 287 КАС України також не передбачені дії суду апеляційної інстанції у цьому випадку.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
За таких обставин слід застосувати аналогію ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 7, 169, 287, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 р. у справі №160/1438/21 залишити без руху.
Надати приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Юхименко Ользі Леонідівні строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 р.
Роз'яснити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Юхименко Ользі Леонідівні, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко