27 травня 2021 р. Справа № 480/896/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 03.03.21 по справі № 480/896/21
за позовом ОСОБА_1
до Сумської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною,зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради, в якій просив суд:
- зобов'язати Сумську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, та надати її у власність.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 23.09.2020 р. Сумською міською радою було прийняте рішення про надання йому як учаснику АТО дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , біля земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:02:003:0097. На підставі цього рішення було виготовлено та погоджено проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень. Дана земельна ділянка площею 0,1000 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811.
18.11.2020 р. він звернувся до Сумської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність за адресою: АДРЕСА_1 , площа 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:003:0811, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До заяви було додано і сам проект землеустрою, в якому міститься Висновок експерта державної експертизи від 12.10.2020 р. № 13127/82-20, а також Висновок управління архітектури та містобудування від 28.10.2020 р. № 153/0801-14.
Станом на 01.02.2021 р. відповідачем проект не затверджено та навіть не оприлюднено проект рішення щодо затвердження проекту та надання вказаної земельної ділянки позивачу у власність. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що невнесення на розгляд ради питання про затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність та неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою порушує його права та законні інтереси. Просив позов задовольнити.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, та надання її ОСОБА_1 у власність.
Зобов'язано Сумську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, та надання її ОСОБА_1 у власність, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що без проходження візування та оприлюднення проект рішення не може потрапити на розгляд депутатів Сумської міської ради.
Відповідач зазначає, що 18.11.2020 року пПозивач звернувся до Сумської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність за адресою: АДРЕСА_1 , площа 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:003:0811, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідач вважає, що останній день прийняття Сумською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою Позивача припадав на 02.12.2020, але сесії Сумської міської ради не проводились у зв'язку з виборами міського голови та депутатів Сумської міської ради.
Оскільки сесії Сумської міської ради з 21.10.2020 по 04.12.2020 не проводились (посилання https:// smr. gov.ua/ukydokumenti/rishennya-miskoi і-radi/2020.html), відповідач вважає, що Сумська міська рада не розглянула звернення позивача в період з 18.11.2020 по 02.12.2020 з поважних причин, а отже в діях Сумської міської ради відсутня бездіяльність.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що проект було подано разом з Витягом Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, яка була зареєстрована у Публічній кадастровій карті на підставі цього проекту. Тобто, державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відбулося 17.11.2020 на підставі Проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 01.10.2020; ТОВ «КООРДИНАТ-БС», ОСОБА_2 . 18.11.2020 цей погоджений проект було подано на затвердження до відповідача.
Так як відповідач з 18.11.2020 по 01.02.2021 відкладав прийняття рішення щодо затвердження цього проекту, за захистом порушеного права позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги не звернувши належної уваги на те, що за час розгляду справи у суді постійна комісія з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 02 березня 2021 року Протоколом № 12 п. 9 прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність учаснику АТО ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:003:0811.
Позивач наголошує, що проект цього громадянина не пройшов четвертий етап, а саме: здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, тому що така реєстрація здійснюється один раз на підставі одного проекту для окремо взятої сформованої земельної ділянки. Така реєстрація була здійснена саме на підставі проекту позивача, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 5910136600:02:003:0811.
Саме з цієї причини рішення постійної комісія з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 02 березня 2021 п.9 є незаконним. І саме ці дії відповідача говорять про реальні причини порушення двотижневого терміну щодо затвердження проекту землеустрою позивача.
Також ця ж комісія, яка виступає від імені відповідача у земельних питаннях, до цих пір, знаючи про судовий процес по даній земельній ділянці, відкладає затвердження проекту позивача, який було подано першим, натомість затверджує на цю ж земельну ділянку проект іншого громадянина, який не пройшов державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі і який було подано на затвердження у лютому 2021 р., тобто через три місяці після подачі проекту на затвердження позивачем.
Позивач вважає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкрертне рішення, буде належним способом захисту його прав.
Сторони по справі не скористались своїм правом та не надали до Другого апеляційного адміністративного суду відзиви на апеляційній скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.09.2020 р. р. відповідачем було прийняте рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 , біля земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:02:003:0097, орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.9).
На підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 0,10000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811 (а.с.12).
18.11.2020 р. позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, однак розгляд цього питання на сесії Сумської міської ради не ініційовано.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати Сумську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, та надання її ОСОБА_1 у власність, та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.
Частиною 8 статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 6 ст. 186 ЗК України).
Отже, відповідачем у даній справі є Сумська міська рада - орган місцевого самоврядування.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон).
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
На підставі ч.ч 1, 2 ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до повноважень міської ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Дане питання вирішується виключно на пленарному засіданні міської ради, за результатами розгляду якого рада приймає рішення.
У даному випадку питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність позивачу не розглядалося та на пленарне засідання міської ради не виносилося.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У даному випадку відповідач взагалі не розглядав питання про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність позивачу, тому така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги відповідача, дійшла висновку, що бездіяльність Сумської міської ради, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, та надання її ОСОБА_1 у власність є протиправною, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують.
Досліджуючи доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналізуючи наведене, колегія судідв зауважує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Так, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію, за якою під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
У свою чергу, у спірних правовідносинах повноваження органу місцевого самоврядування не є дискреційними, оскільки в даному випадку передбачено лише обов'язок відповідача затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Колегія суддів доходить висновку, що відповідач не розглянув заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність та не прийняв обґрунтованого рішення відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у зв'язку з чим ним допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді заяви, оскільки вищезазначеними нормами не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватися від розгляду та прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Сумської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:02:003:0811, та надання її ОСОБА_1 у власність, та прийняти відповідне рішення за даною заявою.
Доводи апеляційної скарги позивача про необхідність зобов'язання Сумської міської ради затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року по справі № 480/896/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача чи відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Сумської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі № 480/896/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський