27 травня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5392/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради про визнання рішення недійним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 22.05.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради, у якому просить:
- визнати недійним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.11.2020 №492 про виключення її з позачергового списку;
- зобов'язати виконавчий комітет Чернігівської міської ради поновити її в позачерговому списку на отримання житла за пільгою чоловіка.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04.09.2018 у справі №826/1934/17, від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16.
Відповідно до змісту позовної заяви, ОСОБА_1 є вдовою померлого військовослужбовця, який перебував на квартирному обліку в Чернігівському міськвиконкомі. Після смерті чоловіка позивач, як вдова військовослужбовця, яка не має власного житла, звернулась до міського голови із заявою та відповідним пакетом документів щодо вирішення питання про постановку її на квартирний облік. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.08.1993 №194 ОСОБА_1 поставлено на квартирний облік у позачерговому списку військовослужбовців, звільнених в запас або відставку. Разом з тим, надалі, спірним рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.11.2020 №492 позивача виключено з позачергового списку та включено до загальноміської черги з дати набуття права, а саме - з 20.12.2008.
Вказані дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем норм Житлового кодексу України.
Таким чином, з викладеного вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично спрямовані на захист її приватних житлових інтересів, пов'язаних із правом на отримання соціального житла по позачерговому списку, як вдови військовослужбовця звільненого в запас.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Наведена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.09.2018 (справа №643/4359/17).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа має розглядатись місцевим загальним судом в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз'яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради про визнання рішення недійним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити та повернути позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складений 27.05.2021.
Суддя С.В. Бородавкіна