Справа № 420/7292/21
27 травня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову, який надійшов до суду 26.05.2021 року за вх.№26981/21,-
05.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов'язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючого штатного розпису Одеської обласної прокуратури;
- зобов'язати Одеську обласну прокуратуру усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора шляхом прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов'язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючого штатного розпису Одеської обласної прокуратури.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, відкрито провадження в адміністративній справі та зобов'язано Одеську обласну прокуратуру надати до Одеського окружного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:
- матеріалів особової ОСОБА_1 ;
- штатного розпису Прокуратури Одеської області станом на 01.09.2020 року;
- штатного розпису Одеської обласної прокуратури станом на 15.03.2021 року;
- положення про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, затверджене наказом прокуратури Одеської області від 24.12.2017 року №346;
- положення про управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Одеської області, затверджене наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 10.02.2021 року №24.
Підготовче судове засідання в даній адміністративній справі призначено на 18.05.2021 року об 11 год. 00 хв.
17.05.2021 року (вх.№ЕП/13366/21) від представника Одеської обласної прокуратури до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи №420/7292/21 на іншу дату у зв'язку з тим, що ухвала про відкриття провадження надійшла до Одеської обласної прокуратури 11.05.2021 року, позов з додатками одержано в суді нарочно 13.05.2021 року. Таким чином, як вважає представник відповідача, п'ятнадцятиденний строк для підготовки відзиву на позов спливає 26.05.2021 року.
Ухвалою суду від 18.05.2021 року задоволено заяву представника Одеської обласної прокуратури, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/7292/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання в даній адміністративній справі на 27.05.2021 року об 11 год.00 хв.
Справа перебуває на стадії підготовчого провадження.
26.05.2021 року (вх.№26981/21) від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову.
У заяві, з посиланням на справу №420/3844/21, яка перебувала у справдженні Одеського орудного адміністративного суду зазначено, що під час розгляду даної справи позивач дізнався про прийняття наказу №2062к від 26.09.2020 року.
Також, посилаючись на положення ст.172 КАС України, позивачем вказано, що на думку позивача справи №420/3844/21 та №420/7292/21 було доцільно об'єднати в одне провадження, оскільки предметом обох справ є захист трудових прав позивача, пов'язаних з проходженням ним публічної служби в органах прокуратури; позови подані від одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; вимоги у справах є пов'язаними між собою підставою виникнення, поданими доказами. Водночас, вказує ОСОБА_1 можливість об'єднання справ в одне провадження передбачена лише на визначеній законом стадії, а саме до початку підготовчого засідання, так як по справі №420/3844/21, і у справі №420/7292/21 підготовчі судові засідання вже відбулися. Оскільки на думку позивача, розгляд даних вимог повинен здійснюватися в одному провадженні, зважаючи на те, що по справі №420/3844/21 провадження відкрито ще 29.03.2021 року, тобто у суду по справі №420/3844/21 залишилося обмаль часу для забезпечення виконання завдань підготовчого провадження (у справі №420/3844/21 підготовче провадження не продовжувалось), зважаючи, що обсяг доказів у справі №420/3844/21 є недостатнім для розгляду вимог по справі №420/7292/21 (судом у дані справі відмовлено у витребуванні засвідчених копій штатних розписів, а позивачу їх копії дані надані без засвідчення), позивачем було подано заяву про залишення позову по справі №420/3844/21 без розгляду.
З урахуванням вищевикладених обставин, керуючись правом, визначеним статтею 47 КАС України, а також для забезпечення засад процесуальної економії при розгляді спору, позивач вважав за необхідне збільшити позовні вимоги по справі №420/7292/21 не змінюючи суб'єктний склад сторін у справі та фактичні підстави звернення до суду, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви.
Так, разом із заявою про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову ОСОБА_1 надано до суду уточнену позовну заяву до Одеської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:
1) Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури №2069к від 16.09.2020 року.
2) Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.
3) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії,
4) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів».
5) Зобов'язати Одеську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 16.09.2020 року по 28.02.2021 року з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії у період у період з 16.09.2020 року по 28.02.2021 року та виходячи з посадового окладу, у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів»;
6) Стягнути з Одеської обласної прокуратури суму недоотриманої заробітної плати за період з 16.09.2020 року по дату вирішення даної адміністративної справи обчисленої з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії та виходячи з посадового окладу, у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів»;
7) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратуру щодо не внесення до трудової книжки серія НОМЕР_1 запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58.
8) Зобов'язати Одеську обласну прокуратуру внести до трудової книжки серія НОМЕР_1 запис про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58;
9) Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов'язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючим штатним розписом Одеської обласної прокуратури.
10) Зобов'язати Одеську обласну прокуратуру усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора шляхом прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічній за функціональними обов'язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно діючого штатного розпису Одеської обласної прокуратури.
До уточненого позову позивачем додано, зокрема, заяву про звільнення від сплати судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив проводити розгляд процесуальних питань в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття до провадження вищевказаної уточненої позовної заяви, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, уточнена позовна заява ОСОБА_1 містить шість вимог немайнового характеру.
За звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії та вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн.
Таким чином сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подання даного уточненого позову складає 3633,60 грн.
ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання уточненої позовної заяви по справі №420/7292/21 на підставі п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист, зокрема, трудових прав.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Предметом позову у даній справі є саме порушення трудових прав ОСОБА_1 .
Наданими до суду доказами підтверджено, що розмір місячної заробітної плати позивача у 2021 році складає 10193,71 грн. З вказаної суми підлягають відрахуванню прибутковий податок та військовий збір.
Як зазначено позивачем, на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей, розмір нарахованої заробітної плати же складає менше п'яти прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Таким чином, суд вважає, що заява позивача про звільнення його від сплати судового збору є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом із уточненим позовом позивачем подано до суду заяву про поновити ОСОБА_1 строк для звернення із уточненою позовною заявою по справі №420/7292/21.
В обґрунтування вказаної заяви позивачем вказано, що про існування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи позивач дізнався лише при розгляді справи №420/3844/21. Відзив по справі №420/3844/21 подано до суду лише 28.05.2021 року. При цьому засвідченої копії вказаного наказу ОСОБА_1 не було отримано, оскільки заяви по суті справи №420/3844/21 були надіслані на електронну адресу позивача без використання електронно-цифрового підпису. Як вказано у позові, лише 21.05.2021 року при ознайомленні з матеріалами справи №420/3844/21 позивач ознайомився з засвідченою копією наказу №2062к від 15.09.2020 року. Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії, а також визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (вимоги №3 та №4), то позивач зазначає, що вони є вимогами щодо виплати на користь позивача належної йому заробітної плати. Таким чином, на думку позивача, право позивача звернутися до суду з позовом про виплату такої заробітної плати не обмежується будь-яким строком. Щодо звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №2069к від 16.09.2020 року (вимога №1), позивач вказує, що зі змісту спірного наказу вбачається, що ОСОБА_1 не було звільнено з відповідної посади, а лише на певний період (який не вказано у наказі) визначено місце роботи (без зміни функціональний обов'язків), при цьому правовий статус ОСОБА_1 як прокурора не змінився. Позивач вважає, що він мав об'єктивні підстави вважати, що дію вказаного наказу згодом буде вичерпано. Водночас, протягом тривалого часу даний наказ, яким лише тимчасово визначено місце роботи, а не функціональні обов'язки, яким не змінено правовий статус позивача як прокурора, фактично продовжує діяти. Від дати прийняття спірного наказу №2069к ОСОБА_1 отримує заробітну плату в значно меншому розмірі. При цьому оскільки позивач у період з 13.10.2020 року по 30.10.2020 року, з 31.10.2020 року по 02.11.2020 року, з 03.11.2020 року по 12.11.2020 року, з 13.11.2020 року по 20.11.2020 року, з 24.01.2021 року по 15.03.2021 року перебував на лікарняному, інформацію про розмір заробітної плати за повністю відпрацьований місяць, ОСОБА_1 отримав лише після її нарахування у кінці грудня 2020 року. Позивач стверджує, що вказане порушення його прав має триваючий характер, оскільки пов'язане з тривалим та безперервним не припинення дії «тимчасового» наказу, невиконанням відповідачем обов'язку, передбаченого законом щодо надання ОСОБА_1 здійснювати функції та повноваження прокурора. Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратуру щодо не внесення до трудової книжки серія НОМЕР_1 запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58 (вимога №7), то позивач вказує, що 04.03.2021 року у відділі кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури він отримав копію трудової книжки серії НОМЕР_1 . Станом на дату подання до суду уточненого позову по справі №420/7292/21 позивачу так і не повідомлено про внесення запису про перейменування органу та що вказане порушення прав позивача має триваючий характер, оскільки пов'язане з тривалим та безперервним невиконанням відповідачем обов'язку, передбаченого законом.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не усуненні перешкод у здійсненні ОСОБА_1 функцій та повноважень як прокурора, а саме щодо не прийняття рішення про зарахування ОСОБА_1 на посаду аналогічну за функціональними обов'язками посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області згідно з діючим штатним розписом Одеської обласної прокуратури.
Так, як вказує позивач, про існування наказу Одеської обласної прокуратури №2062к від 15.09.2020 року «Про скасування надбавки», в частині скасування начальнику відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 11.09.2020 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи позивач дізнався лише при розгляді справи №420/3844/21.
Судом встановлено, що відзив по справі №420/3844/21 подано до суду лише 28.04.2021 року.
При цьому, як вказує позивач, засвідченої копії вказаного наказу ОСОБА_1 не було отримано, оскільки заяви по суті справи №420/3844/21 були надіслані на електронну адресу позивача без використання електронно-цифрового підпису.
З вказаних обставин вбачається, що про існування порушення власних прав прийняттям вказаного наказу позивач дізнався 28.04.2021 року
Разом з цим, судом встановлено, що із листами від 12.04.2021 року вих. №24-522вих-21 та від 14.04.2021 року вих. №24-549вих-21 ОСОБА_1 отримав витяг з штатного розпису Прокуратури Одеської області станом на 01.09.2021 року та витяг зі штатного розпису Одеської обласної прокуратури станом на 15.03.2021 року, положення про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, затверджене наказом прокуратури Одеської області від 24.12.2017 року №346 та положення про управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Одеської області, затверджене наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 10.02.2021 року №24.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що лише після отримання відповіді на запит листами від 12.04.2021 року вих. №24-522вих-21 та від 14.04.2021 року вих. №24-549вих-21 у ОСОБА_1 виникли підстави для звернення до суду із даним позовом.
Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 16.09.2020 року по 30.04.2021 року у складі його заробітної плати надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії, визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не встановленні посадового окладу ОСОБА_1 , у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» та стягнення з Одеської обласної прокуратури суми недоотриманої заробітної плати за період з 16.09.2020 року по дату вирішення даної адміністративної справи обчисленої з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії, виходячи з посадового окладу, у розмірі визначеному у відповідності до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», суд зазначає наступне.
Вказані вимоги є вимогами щодо виплати на користь позивача належної йому заробітної плати.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Верховний Суд України в постанові від 16 листопада 2013 року (справа № 21-389а13) дійшов висновку, що перебування особи на державній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У постанові від 13.03.2019 року по справі №807/363/18 Верховний суд зазначив: «…Щодо висновків судів про незастосування у випадку, що розглядається, норм положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України з огляду на формулювання позовних вимог інших, ніж стягнення заробітної плати, Верховний Суд зауважує, що норми цієї статті, слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати».
Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача у вищевказаній частині є вимогами з приводу здійснення виплати позивачу заробітної плати, право позивача звернутися до суду з позовом про виплату такої заробітної плати не обмежується будь-яким строком.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури №2069к від 16.09.2020 року та вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної прокуратуру щодо не внесення до трудової книжки серія НОМЕР_1 запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58, суд зазначає наступне.
Так, зі змісту спірного наказу вбачається, що ОСОБА_1 не було звільнено з відповідної посади, а лише на певний період (який не вказано у наказі) визначено місце роботи (без зміни функціональний обов'язків), правовий статус ОСОБА_1 як прокурора не змінився. Посилань на певний термін чи подію, з якою припиниться дія наказу, оскаржуваний наказ №2069к від 16.09.2020 року - не містить.
04.03.2021 року позивач у відділі кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури отримав копію трудової книжки серії НОМЕР_1 . Як вказує позивач, станом на дату подання до суду уточненого позову по справі №420/7292/21 позивачу так і не повідомлено про внесення запису про перейменування органу, в якому ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58.
Судом встановлено, що вказані вимоги були предметом розгляду у справі №420/3844/21 та ухвалою суду від 26.05.2021 року судом залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури по вказаній справі.
При цьому з позовом по справі №420/3844/21 позивач звернувся до суду 15.03.2021 року.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що позовні вимоги по справі №420/3844/21 і первинні позовні вимоги по справі №420/7292/21 доцільно розглядати в одному провадженні, оскільки:
- предметом обох справ є захист трудових прав позивача, пов'язаних з проходженням ним публічної служби в органах прокуратури;
- позови подані від одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
- вимоги у справах є пов'язаними між собою підставою виникнення, поданими доказами.
При цьому обґрунтованими є також доводи позивача, що станом на 26.05.2021 року у відповідності до положень ст.172 КАС України суд не міг вирішувати питання чи клопотання про об'єднання в одне провадження вищевказаних справ.
Суд враховує, що з заявою про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову позивачем подано 26.05.2021 року, тобто того ж дня, коли судом по справі №420/3844/21 залишено позов без розгляду на підставі ч. 3 ст.240 КАС України.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників», Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України наказом №58 від 29.07.93 року затвердило Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України №301 від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Таким чином, відповідальність за ведення трудової книжки позивача покладається безпосередньо на Одеську обласну прокуратуру, а не на позивача. Крім того, трудові книжки зберігаються в Одеській обласній прокуратурі.
В теорії права триваюче правопорушення розуміється, як проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно правових висновків, викладених Великою Палато Верховного суду по справі №9901/203/20, триваючим порушенням може бути лише триваюча пасивна поведінка (бездіяльність) суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Порушення може вважатись тривалим у разі тривалого та безперервного невиконання суб'єктом обов'язків, передбачених законом.
Суд вважає, що вищевказані вимоги є такими, що, на думку позивача, полягають у триваючому порушенні прав позивача.
При вирішенні заяви позивача суд врахувати, що у період з 13.10.2020 року по 30.10.2020 року, з 31.10.2020 року по 02.11.2020 року, з 03.11.2020 року по 12.11.2020 року, з 13.11.2020 року по 20.11.2020 року, з 24.01.2021 року по 15.03.2021 року Позивач перебував на лікарняному та не міг в повній та достатній мірі скористатися своїми правами на звернення до суду (копії листів непрацездатності надаються разом із заявою).
Водночас, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Із дати виникнення спірних правовідносин до дати звернення позивача до суду карантин на усій території України не припинено.
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Еко-вугілля України“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України „Про банки і банківську діяльність“ від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, з урахуванням доводів та обґрунтувань, які викладені позивачем та беручи до уваги вищевказані висновки суду, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами, викладеними в уточненій позовній заяві по справі №420/7292/21.
У відповідності до приписів статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 статті 47 КАСУ).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вказана заява має бути прийнята до розгляду.
Пунктом 3 частини 2 статті 181 КАС України, визначено, що суд відкладає підготовче засідання в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити сторонами строки для подання заяв по суті справи та відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст. 47, 181, 256 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог шляхом подання уточненого позову, який надійшов до суду 26.05.2021 року за вх.№26981/21 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання уточненої позовної заяви по справі №420/7292/21 на підставі п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами, викладеними в уточненій позовній заяві по справі №420/7292/21.
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, стягнення недоотриманої заробітної плати та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на уточнену позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на уточнену позовну заяву для подання відповіді на відзив.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на уточнену позовну заяву для подання заперечення.
Відкласти підготовче провадження по справі.
Призначити підготовче засідання о 10:30 год. 15.06.2021 року у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №23 (2-й поверх).
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя С.М. Корой