Справа № 420/740/21
27 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» до Головного управління ДПС в Одеській області про:
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0017400507 від 27.08.2020 року, яким до ТОВ «Балтська паливна компанія» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 300000,00 гривень.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» наголошувало, що під час прийняття Головним управлінням ДПС в Одеській області наказу про проведення фактичної перевірки, законодавчі підстави для такої перевірки визначені податковим законодавством були відсутні. На думку позивача, наказ про призначення перевірки містить лише бланкетні посилання на норми законодавства та не містить жодної конкретної інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків вимог законодавства, а тому, податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі такої перевірки є протиправним.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» вказувало, що Верховною Радою України було прийнято Закон України №533-ІХ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до Податкового кодексу України, що передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01.03.2020 року по 31.05.2020 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.
25 березня 2021 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
29 квітня 2021 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.
У судове засідання, призначене на 24 травня 2021 року, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
24 травня 2021 року, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» надійшло клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження (ЕС/1073/21).
Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив (вх.№10761/21 від 03.03.2021р.) на позовну заяву (а.с.46-51).
Відзив обґрунтований наступним.
Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що з інформаційних систем (баз даних) контролюючого органу була отримана інформація, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» зареєструвало акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального.
Однак, у період з 01.04.2020 року по 05.08.2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» не обладнано зареєстрованими у встановленому законодавством порядку витратомірами-лічильниками місце відпуску пального з акцизного складу та рівномірами-лічильниками рівня таких товарів у резервуарах; не забезпечено та не передано до реєстру дані з витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників.
Крім того, контролюючим органом встановлено, що згідно з інформацією АІС «Податковий блок» «Єдине вікно подання електронної звітності» «Архів електронної звітності» у період з 01.04.2020 року по 05.08.2020 року позивачем здійснювалась реалізація пального без зареєстрованих у встановленому законодавством порядку витратомірів-лічильників на місці відпуску пального з акцизного складу та рівномірів-лічильників рівня таких товарів у резервуарах.
Головне управління ДПС в Одеській області вказувало, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» повинно було направити до контролюючого органу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри до 01.04.2020 року. Однак, вказана довідка до контролюючого органу надана не була.
Головне управління ДПС в Одеській області наголошувало, що враховуючи встановлення перевіркою порушення позивачем вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, відповідальність за які передбачена п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, на позивача правомірно були накладені штрафні санкції.
У відповіді на відзив (ЕС/597/21 від 24.03.2021р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» наголошувало, що наказ про проведення перевірки прийнятий за відсутності законних підстав, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0017400507 від 27.08.2020 року є протиправним (а.с.85-86).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 07.02.2018 року за №10741020000073083 (а.с.11-13).
Основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» згідно код КВЕД - 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області №3084 від 24.07.2020 року «Про проведення фактичної перевірки», на підставі ст.20, п.п.80.2.2, 80.2 статті 80, п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, вирішено провести фактичну перевірку ТОВ «Балтська паливна компанія» з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства у частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку (а.с.52).
Підставою для прийняття наказу №3084 від 24.07.2020 року, стала доповідна записка начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області №812/11/15-32-05-07 від 21.07.2020 року (а.с.53-54), подана у зв'язку з отриманням від Державної податкової служби України листа №11387/7/99-00-07-05-02-07 віл 09.07.2020 року (а.с.55-56), надісланого після розгляду звернення Нафтогазової Асоціації України №67 від 02.07.2020 року «Щодо боротьби з нелегальними АЗС» (а.с.57-58).
Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до наказу №3084 від 24.07.2020 року та направлень на перевірку №1227, №1228 від 24.07.2020 року (а.с.59-60) проведено фактичну перевірку АЗС «Балта», що належить ТОВ «Балтська паливна компанія» за адресою: м. Балта, вул. Ломоносова 177 Б.
За наслідками проведеної фактичної перевірки АЗС ТОВ «Балтська паливна компанія», Головним управлінням ДПС в Одеській області було складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки №510/15/08/РРО/41924223 від 05.08.2020 року (а.с.61-64).
У вищевказаному Акті (довідці) перевірки №510/15/08/РРО/41924223 від 05.08.2020 року зазначено, що посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області у ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Балтська паливна компанія»:
- пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 та п. 12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: не обладнання у період з 01.04.2020 року по 05.08.2020 року зареєстрованими у встановленому законодавством порядку витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального з акцизного складу та рівномірами-лічильниками рівня таких товарів у резервуарах. У відповідний період на акцизному складі за адресою: Одеська обл., м. Балта, вул. Ломоносова, 177-Б використовувалися ємності для палива у кількості 6 шт., які не обладнані зареєстрованими у встановленому законодавством порядку рівномірами-лічильниками та у кількості 9 шт. витратомірами-лічильниками;
- пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230, п. 21 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та п. 5, 6, 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, а саме: за період з 01.04.2020 року по 05.08.2020 року не сформовані та не передані до реєстру дані, передбачені зазначеним Порядком, з витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівноміра-лічильника рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (всього 127).
- п. 13 ст. З Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
- п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).
На підставі Акту (довідки) перевірки №510/15/08/РРО/41924223 від 05.08.2020 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області були прийняті:
податкове повідомлення-рішення №0017400507 від 27.08.2020 року про застосування до ТОВ «Балтська паливна компанія» фінансових санкцій за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 та п. 12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у розмірі 300000,00 гривень (а.с.72).
податкове повідомлення-рішення №0017390507 від 27.08.2020 року про застосування до ТОВ «Балтська паливна компанія» фінансових санкцій за порушення за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230, п. 21 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та п. 5, 6, 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів у розмірі 127000,00 гривень (а.с.5).
Не погоджуючись з рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області, ТОВ «Балтська паливна компанія» оскаржило їх у адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №35401/6/99-00-06-02-05-06 від 16.12.2020 року, скарга ТОВ «Балтська паливна компанія» задоволена частково. Зокрема, контролюючим органом було скасоване податкове повідомлення-рішення №0017390507 від 27.08.2020 року (а.с.7-9).
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу та податковим повідомленням-рішенням №0017390507 від 27.08.2020 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).
Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У пункті 75.1 ст.75 Податкового кодексу вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.
Судом встановлено, що наказ Головного управління ДПС в Одеській області №3084 від 24.07.2020 року «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «Балтська паливна компанія» відповідає вимогам, що передбачені підпунктом 81.1 статті 81 ПК України, адже останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб'єкта; адресу об'єкта; мету перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема п.п. 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки та підпис уповноваженої особи скріплений печаткою контролюючого органу.
Крім того, як вже зазначалося судом, підставою для прийняття наказу №3084 від 24.07.2020 року, стала доповідна записка начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області №812/11/15-32-05-07 від 21.07.2020 року (а.с.53-54), подана у зв'язку з отриманням від Державної податкової служби України листа №11387/7/99-00-07-05-02-07 віл 09.07.2020 року (а.с.55-56), надісланого після розгляду звернення Нафтогазової Асоціації України №67 від 02.07.2020 року «Щодо боротьби з нелегальними АЗС», зокрема, щодо ТОВ «Балтська паливна компанія» (а.с.57-58).
З огляду на викладене, суд вважає, що посилання представника позивача на недоліки змісту наказу та на відсутність підстав для його прийняття є необґрунтованими та безпідставними.
У той же час, надаючи оцінку посиланням сторін на суть виявлених порушень та щодо обґрунтованості прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0017400507 від 27.08.2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.
Так, пп.14.1.6. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
У свою чергу, пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Відповідно до представленої для перевірки позивачем ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №15080314201900031 з терміном дії з 01.07.2019 року по 01.07.2024 року, останній здійснює роздрібну торгівлю пальним за адресою: м. Балта, вул. Ломоносова 177 Б.
Наявність вказаної ліцензії відповідачем не заперечується та не спростовується.
Пунктом 230.1. ст.230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.
За змістом п.12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми п.230.1 ст.230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.
Відповідно до вимог ст.230 ПК України постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017 року затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок №891).
Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 Порядку №891).
Відповідно до пп.4 п.2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Враховуючи норми п.22 підрозд.5 розд. XX ПК України, відповідно до п.12 підрозділ 5 розд.XX ПК України, розпорядники акцизних складів, відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: 1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019 року; 2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019 року; 3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020 року.
Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Як вбачається з акту перевірки, на АЗС ТОВ «Балтська паливна компанія» знаходяться 6 резервуарів для зберігання пального, які не обладнані рівнемірами-лічильниками та використовуються паливні крани (заправочний пістолет) у кількості 9 штук, які не обладнані витратомірами-лічильниками.
Наявність резервуарів для зберігання пального, які не обладнані рівнемірами-лічильниками та паливних кранів, які не обладнані витратомірами-лічильниками не заперечується позивачем.
У тексті позовної заяви «Балтська паливна компанія» наголошувала, що введені Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 12.03.2020 року карантинні заходи позбавили позивача можливості здійснити фактичне замовлення та поставку відповідного обладнання, а також приїзд відповідних фахівців, які здійснити його монтаж, налагодження та введення в експлуатацію.
У свою чергу, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» у термін до 04 березня 2021 року, надати до Одеського окружного адміністративного суду докази обладнання і реєстрації витратомірів-лічильників/рівномірів-лічильників рівня пального на акцизному складі, на якому розташовано резервуари або доказів їх замовлення та неможливості отримання і введення їх в експлуатацію у зв'язку з карантинними заходами (лист-замовлення, договір на поставку, лист відмова постачальника, тощо).
Проте, ані у встановлений судом строк, ані станом на час винесення судового рішення, вищевказані докази від Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» на адресу суду не надходили.
Враховуючи той факт, що перевірка проводилася у липні 2020 року, а позивачем суду не було надано жодного доказу, який вплинув на неможливість поставки та монтажу обладнання з січня 2020 року (ані листа контрагента про хворобу співробітників або закриття підприємства на момент карантину, що унеможливлювало поставку обладнання), суд не приймає аргумент позивача щодо введення карантину (дата введення карантину 12.03.2020 року), оскільки це ніяким чином не спростовує обов'язку позивача своєчасного встановлення відповідного обладнання з січня 2020, ще до введення карантину.
Суд наголошує, що нормами Податкового кодексу України встановлено обов'язок суб'єкта (розпорядника акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів) обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у строк не пізніше 01.01.2020 року.
Відсутність обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та відсутність реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у встановлений строк - виключає можливість проведення суб'єктом здійснення операцій з обігу пального та його зберігання.
Пунктом 128 прим.1.1 ст.128 прим.1 ПК України передбачено, зокрема, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.
Відповідно до пункту 18 Підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» Податкового кодексу України норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються з 01 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 року повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу), а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 1 квітня 2020 року.
Беручи до уваги відсутність належного обґрунтування не виконання позивачем обов'язку щодо обладнання резервуарів, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01.01.2020 року, суд погоджується з висновком відповідача про правомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Достатніх доказів на спростування позиції відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду, як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини (справа «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року), суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтська паливна компанія» (66101, м. Балта, вул. Ломоносова 177-Б, код ЄДРПОУ 41924223) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, сул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0017400507 від 27.08.2020 року, яким до ТОВ «Балтська паливна компанія» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 300000,00 гривень - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.