Справа № 420/6606/21
26 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років по інвалідності ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 р. з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення і з обмеженням первинно призначеної з 12.08.2006 року пенсії по інвалідності її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та фактичною виплатою пенсії з 01.04.2019 року в обмеженому розмірі, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати і сплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. у відповідності до діючого законодавства із врахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії по інвалідності її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність та сплатити заборгованість, що виникла у зв'язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії її максимальним розміром.
Ухвалою суду від 26.04.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що з 01.04.2019р. пенсія ОСОБА_1 обчислюється та сплачується відповідачем із зменшенням основного розміру пенсії за вислугу років з 90% на 80% відповідних сум грошового забезпечення та із обмеженням її максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач зазначив, що не погоджується із зазначенням обмеженням, вказавши, що зміни до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії в формі обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, що були внесені Законом України №3668-VІ від 08.07.2011р., не можуть поширюватися на позивача, тому що пенсія була призначена з 12.08.2006 р. В свою чергу, як зазначив позивач, при прийнятті судового рішення, ОСОБА_1 просить суд врахувати висновки Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, у зразковій справі №160/3586/19 оскільки позов позивача містить зазначені в Постанові Верховного Суду №240/5401/18 від 16.10.2019 та в Постанові Верховного Суду №160/3586/19 від 06.08.2019 р. ознаки типової справи.
12.05.2021р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі № 420/13404/20, яке набрало законної сили 10.03.2020р, позивачу 12.03.2021р. проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р. на підставі довідки виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 16.11.2020р. №ЮО 108639 з урахуванням складових грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ, надбавки за таємність, надбавки за кваліфікаційну категорію, надбавки за почесне звання та премії. Відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі № 420/13404/20 встановлено нові види грошового забезпечення згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не були враховані при перерахунку пенсії відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі № 420/3367/19 у розмір 90% грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії позивача проведено з 01.04.2019 у розмірі 70%, що передбачено ст.13 Закону №2262. Поряд з цим, як вказав відповідач, починаючи з 01.01.2018р. згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зазначена пенсія призначена з 12.08.2006 р. у розмірі 90% окладів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі №420/13404/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 16.11.2020 року №ЮО108639 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 16.11.2020 року №108639 станом на 05.03.2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі наданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки ОСОБА_1 від 16.11.2020 року №108639 з урахуванням складових грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ, надбавки за таємність, надбавки за кваліфікаційну категорію, надбавки за почесне звання, премії.
Поряд з цим, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019р. по справі 420/3367/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 80% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено з 01.04.2019р. перерахунок пенсії позивача, яка перерахована з 01.04.2019р. виходячи з 80% грошового забезпечення та з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність(а.с.14)
Позивач, не погоджуючись з обмеженням розміру пенсії та зменшенням основного розміру пенсії звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п."а" ч.1 ст.21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992року зі змінами, зокрема, ч.7 ст.43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016року по 31 грудня 2016року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016року норма частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017року, у ч.7 ст.43 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016року з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Так, згідно з ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції від 31 серпня 2018року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740грн.
Вказане означає, що протягом 2017року статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016року до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в Постановах від 16 жовтня 2018року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019року у справі №522/3049/17.
Також, згідно зі ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011року максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч.ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Наведені норми кореспондуються з положеннями ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
При цьому, суд бере до уваги доводи, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016року №7-рп/2016 (п.2.2 рішення), зокрема, наступне.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004).
Конституційний Суд України вважає, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом N 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно обмежено максимальним розміром пенсію позивача з 01.04.2019р., суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром є безпідставними.
Разом з тим, судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що починаючи з 01.01.2018р. максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992р. №2262-XII, якими передбачено тимчасові обмеження максимального розміру пенсії визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 80% відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13, 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії.
Разом з тим відсоткове співвідношення уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Статтею 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах, як особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80 процентів.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене та те, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Водночас суд, при прийняті рішення враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019р. по справі 420/3367/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 80% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення набрало законної сили 12.08.2019р.
Частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 4 ст. 78 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 р. з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення та обмеженням пенсії по інвалідності її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. у відповідності до діючого законодавства із врахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії по інвалідності її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
При прийнятті рішення, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019р. з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення та обмеженням пенсії по інвалідності її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) перерахувати та сплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 р. у відповідності до діючого законодавства із врахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра