Справа № 420/8437/21
26 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АРДІС ГРУП” (вул. Новосельського, 100, м. Одеса, 65045)
до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053),
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “АРДІС ГРУП” звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- №1643647/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 65 від 05.05.2020 р.);
- №1643648/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 66 від 06.05.2020 р.);
- №1643649/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 67 від 08.05.2020 р.);
- №1643650/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 68 від 14.05.2020 р.);
- №1643652/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 71 від 19.05.2020 р.);
- №1643653/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 72 від 21.05.2020 р.);
- №1643654/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 73 від 25.05.2020 р.);
- №1643638/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 74 від 27.05.2020 р.);
- №1643651/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 69 від 04.05.2020 р.);
2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні датою їх подання Товариством з обмеженою відповідальністю “АРДІС ГРУП”:
- №65 від 05.05.2020 р.;
- №66 від 06.05.2020 р.;
- №67 від 08.05.2020 р.;
- №68 від 14.05.2020 р.;
- №71 від 19.05.2020 р.;
- №72 від 21.05.2020 р.;
- №73 від 25.05.2020 р.;
- №74 від 27.05.2020 р.;
- №69 від 04.05.2020 р.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу наведених положень Закону України “Про судовий збір” вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Згідно ст.6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від визначено, що з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270 грн.
Отже, судовий збір за заявлені позивачем дев'ять вимог немайнового характеру складають 20430 грн. (2270 грн. х 9).
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн., отже, йому необхідно доплатити 18160 грн. (20430 грн. - 2270 грн.).
Згідно вимог ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- №1643647/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 65 від 05.05.2020 р.);
- №1643648/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 66 від 06.05.2020 р.);
- №1643649/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 67 від 08.05.2020 р.);
- №1643650/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 68 від 14.05.2020 р.);
- №1643652/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 71 від 19.05.2020 р.);
- №1643653/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 72 від 21.05.2020 р.);
- №1643654/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 73 від 25.05.2020 р.);
- №1643638/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 74 від 27.05.2020 р.);
- №1643651/41496901 від 16.06.2020 р. (стосовно податкової накладної № 69 від 04.05.2020 р.);
Тобто, про оскаржувані рішення позивач був обізнаний ще у червні 2020 року, при цьому з даними позовними вимогами звернувся до суду 21.05.2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Такий підхід до застосування норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2021 року у справі № 380/100006/20 Колегія суддів не знайшла передбачених законодавством підстав для відступлення від правових висновків, зазначених у наведених вище постановах Верховного Суду, та погодилася з такими висновками.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 18160 грн.; звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Платiжні реквiзити для перерахування судового збору:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРДІС ГРУП” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Андрухів