27 травня 2021 р. № 400/1263/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003
до відповідача:Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, вул. Матросова, 2, м. Миколаїв, 54036
про:застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,
Позивач, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом про застосування заходу реагування до Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Матросова, 2 у вигляді повного зупинення роботи об'єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що при проведенні перевірки відповідача щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту виявлено порушення, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тому до відповідача необхідно застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкта.
Відповідач відзив на позов не надавав. У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що з 13 встановлених при перевірці порушень усунено 3. На усунення інших порушень необхідно значні кошти. Відповідачем направлялися клопотання начальнику управління освіти Миколаївської міської ради про виділення коштів на усунення порушень, встановлених при перевірці.
Позивач 24.05.2021 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
25.01.2021 - 29.01.2021 позивачем проведено планову перевірку Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Матросова, 2, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт № 19 від 29.01.2021 року, яким зафіксовано 21 порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, 13 порушень з яких створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
20.05.2021 - 21.05.2021 позивачем проведено позапланову перевірку Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв. вул. Матросова, 2, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт № 94 від 21.05.2021 року, яким зафіксовано 10 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту:
1) не виконано замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, які мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ, чим порушено пункт 1.20 розділу 4 ППБУ, відповідно до якого замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ;
2) не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконана відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008, чим порушено пункт 1.21 розділу 4 ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
3) пожежна водойма не має під'їзду з твердим покриттям для забирання води пожежними автомобілями, чим порушено пп. 5 п. 2.1 розділу 5 ППБУ, відповідно до якого пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менш 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року);
4) технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється відповідно до вимог наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», а саме: не проведено технічне обслуговування вогнегасників відповідно до встановлених термінів, чим порушено пункт 3.17 розділу 5 ППБУ, відповідно до якого технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом «Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги»;
5) під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема, приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття), чим порушено пункт 1.1 розділу 5 ППБУ, відповідно до якого усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи;
6) експлуатацію систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, зокрема умови освітлення евакуаційних виходів з будівель не відповідають вимогам будівельних норм, зокрема, над евакуаційними виходами з будівлі не встановлені світлові покажчики «ВИХІД», які повинні забезпечувати освітлення евакуаційних виходів не менше 60 хвилин у разі відключення електромережі, чим порушено пункт 1.2 розділу 5 ППБУ, пункт 9.7,4 та табл. Б2 ДБН В.2.5-56:2014, відповідно до яких над евакуаційними виходами з будівлі повинні бути встановлені світлові покажчики «ВИХІД», які повинні забезпечувати освітлення евакуаційних виходів не менше 60 хвилин у разі відключення електромережі;
7) під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема приміщення не обладнані системою оповіщання про пожежу та управління евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття), чим порушено пункт 1.2 розділу 5 ППБУ, пункт 6.6. ДСТУ-Н СЕN/ТS 54-14:2009, відповідно до яких об'єкт повинен бути обладнаний системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття);
8) підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема, сигнал від приймально-контрольних приладів автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостерігання, чим порушено пункт 1.4 розділу 5 ППБУ, пп. 12.1.1, 12.3.2 відповідно до яких сигнал від приймально-контрольних приладів автоматичної пожежної сигналізації повинен бути виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання;
9) під час експлуатації об'єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: приміщення горища не відділені від сходових клітин протипожежними перешкодами, чим порушено пункт 2.3 розділу 3 ППБУ, відповідно до якого не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, дюки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані;
10) дерев'яні елементи покрівель не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункт 2.5 розділу 3 ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних, покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013р. № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - Управління) є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру. У відповідності до ст. 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, Управління здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.
Суд зазначає, що Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Пунктами 29, 33 та 43 с. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 1, 3 та 4 с. 1 ст. 7 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
До завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки (п. 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Підставою для звернення до суду із цим позовом є виявлена позивачем під час проведення позапланової перевірки Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Матросова, 2 низки порушень, які у подальшому не було усунуто відповідачем.
Крім того, захід реагування, який просить застосувати позивач до відповідача має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщення навчального закладу.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Таким чином, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд зауважує, що з огляду на специфіку діяльності відповідача, зокрема, в частині перебування дітей на його території, виявлені позивачем під час проведення перевірки відповідача порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, є критичними та становлять загрозу життю та здоров'ю людей (дітей).
Додатково суд звертає увагу, що більш ніж за 4 місяці від попередньої перевірки відповідачем у справі не усунуті встановлені порушення, які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров'ю людей, неповнолітніх дітей.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі № 580/832/20.
Отже, з матеріалів справи суд вбачає, що до усунення зазначених вище порушень, робота об'єкта - Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Матросова, 2 є небезпечною, і створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Враховуючи викладене, та ступінь небезпеки, яку створюють не усунуті порушення, суд доходить висновку про необхідність зупинення роботи Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Матросова, 2.
Згідно п. 5 ст. 4 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України є імперативною нормою і встановлює, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Часткове усунення відповідачем порушень, зафіксованих в Акті перевірки за результатами перевірки від 29.01.2021 № 19 не спростовує наявності порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, станом на момент розгляду справи, тому позов належить задовольнити.
Судовий збір покладається на позивача та поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача не підлягає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38524996) до Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради (вул. Матросова, 2, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54036, ідентифікаційний код 31159359) задовольнити.
2. Застосувати Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Миколаївської міської ради (ідентифікаційний код 31159359), розташованої за адресою: вул. Матросова, 2, м. Миколаїв, Миколаївська область, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко