27 травня 2021 р. № 400/3368/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,Миколаїв,54030
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або Відділ), в якому просить суд зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт нерухомого майна/заборон його відчуження (предмет обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно) ОСОБА_1 , накладені обтяжувачем/заявником: Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Миколаївського міського управління юстиції на підставі постанови від 09.03.2012 №33871107 - реєстраційний номер обтяження від 03.09.2012 №129415529, предмет обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 24.02.2021 з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта дізнався про те, що з 03.09.2012 Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Миколаївського міського управління юстиції на майно, що йому належить, накладений арешт у межах виконавчого провадження ВП № 33871107, яке завершено 03.04.2013 на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, а саме у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Позивач зазначає, що борг на підставі якого було відкрито ВП №33871107 є погашеним, що підтверджується інформацією з Головного управління ДПС у Миколаївській області. Позивач вважає, що бездіяльністю Відповідача щодо не зняття арешту з майна порушуються його майнові права та просить суд зобов'язати ВДВС зняти арешт з майна.
Ухвалою суду від 19.05.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26.05.2021 - 09:30 год. Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача подати в строк до 26.05.2021 відзив на позовну заяву.
Відповідач ухвалу суду не виконав, в судове засідання представника не направив, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З 03.09.2012 року на виконанні відповідача перебувала вимога УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва № Ф-913- від 05.06.2012 року та було відкрито виконавче провадження ВП № 33871107.
В межах проведення виконавчих дій по цьому ВП № 33871107 державним виконавцем 04.09.2012 року винесено постанову про накладення арешту на нерухоме майно боржника, про що зроблений відповідний запис в ЄДРРП та їх обтяжень № 12941529.
Виконавче провадження було завершено 03.04.2013 у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ст. 47 ч. 1 п. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV). При цьому, питання щодо арешту майна боржника державним виконавцем не було вирішено.
19.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про припинення арешту майна позивача та вилучення записів у державних реєстрах.
21.04.2021 відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у нього не має підстав для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або з його частини, оскільки на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника кошти не надходили.
Позивач, не погоджуючись з цим звернувся до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону №1404- VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відділ зазначає, що на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника кошти не надходили.
Однак, позивач надав до суду лист ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому зазначено, що ОСОБА_1 погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4011,00 грн., що було підставою для накладення арешту на майно (кошти) позивача.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, які не переліченні в попередніх частинах ст. 59 у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Так, суд приходить до висновку, що відновлення порушеного права Позивача в даному випадку має бути саме шляхом скасування рішення про накладення обтяжень (Арешту) на нерухоме майно позивача № 12941529, яке внесено державним реєстратором в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно, номер запису № 1647229.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 260-263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Артелирійська, 18, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35065742) зняти арешт нерухомого майна/заборон його відчуження (предмет обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно) ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) , накладені обтяжувачем/заявником: Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Миколаївського міського управління юстиції на підставі постанови від 09.03.2012 №33871107 - реєстраційний номер обтяження від 03.09.2012 №129415529, предмет обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Артелирійська, 18, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35065742) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Мельник